Рішення № 103813997, 31.03.2022, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/50/22

Номер провадження 2/341/155/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2022 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бурштинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідачів.

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Бурштинської міської ради та просить суд визнати за ним право власності на гараж, загальною площею 69,1 кв.м., що за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20 червня 2000 року Бурштинська міська рада надала йому дозвіл на будівництва гаража та виділила для даних цілей земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 . З 07 липня 2016 року дана земельна ділянка розміром 0,0027 Га. перебуває у його власності.

На ділянці ним збудовано спірний гараж, однак не виготовлені правовстановлюючі документи, що для нього, як власника, є перешкодою у розпорядженні таким. Відтак, просить визнати за ним право власності на гараж.

В судове засідання позивач, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи не з`явився, представника не скерував.

Представник відповідача Бурштинської міської ради - міський голова В. Андрієшин скерував до суду відзив, яким позов визнав. Клопотав про розгляд справи у відсутності представника Бурштинської міської ради.

2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

20 червня 2000 року Виконавчим комітетом Бурштинської міської ради виділено ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано виготовити технічну документацію на гараж.

07 липня 2016 року здійснено за ОСОБА_1 державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,0027 Га. з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів.

На земельній ділянці здійснено будівництво. Характеристика об`єкту нерухомого майна - гараж, загальною площею 69,1 кв.м. Самочинна будова.

3.Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) судам надано наступні роз`яснення:

«8. Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону № 3038-VI.

9. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

10. Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред`явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.

11. Відповідно до пункту 4 статті 26, статті 27 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, суд повинен мати на увазі те, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31 грудня 2012 року.

12. У справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).»

Судом встановлено, що спірний гараж позивачем збудовано на земельній ділянці з цільовим призначенням - для будівництва індивідуальних гаражів, яка перебуває у власності позивача. Спірний гараж завершений будівництвом.

Орган місцевого самоврядування, до повноважень якого віднесено питання містобудування - Бурштинська міська рада позов визнала.

Відтак, за позивачем слід визнати право власності на гараж, загальною площею 69,1 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259, частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Бурштинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно

-задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж, загальною площею 69,1 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач:

- ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач:

- Бурштинська міська рада, місцезнаходження якої за адресою: вул. С.Стрільців, 4, м. Бурштин, Івано-Франківської обл., ідентифікаційний код юридичної особи - 04357466.

СуддяТарас ГАПОЛЯК