Постанова № 10379929, 14.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2123/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю представника позивача Фищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2010 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі Полтавське відділення Фонду)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 5371,84 грн. та пені у розмірі 53,13 грн., посилаючись на порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 р. №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі Закон №875-XII), що полягає у недотриманні нормативу робочих місць із працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2009 році.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становить 103 особи, з них 3 особи, яким встановлено інвалідність, тоді як 4-відсотковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на даному підприємстві становить 4 особи. Виходячи із розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника за звітний період, яка складає 5371,84 грн., позивачем, в порядку визначеному статтею 20 Закону №875-XII, обчислена сума адміністративно-господарських санкцій за 1 незайняте робоче місце для інваліда у розмірі 5371,84 грн. та пеня за порушення термінів сплати вказаної санкції за 33 дні у розмірі 53,13 грн., які позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, втретє. Так, у засідання призначене на 10.06.2010 р. відповідач надав клопотання про перенесення розгляду на інший час, у звязку з чим такий було відкладено на 23.06.2010 р. На вказану дату відповідач до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у звязку з чим розгляд відкладено на 14.07.2010 р. У день 14.07.2010 р. відповідач до суду знову не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у звязку з чим такі судом визнані неповажними та ухвалено здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача за наявними у справі письмовими доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.03.2010 р. ТОВ "Молочна Рів'єра" подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма №10-ПІ), в якому підприємством вказано середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу 103 особи, з них 3 особи, яким встановлено інвалідність, тоді як 4-відсотковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 особи. Фонд оплати праці штатних працівників за звітний рік становить 553 300 грн. Загальний термін зайнятості інвалідів на підприємстві становить 34 місяці.

Виходячи із розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника на даному підприємстві, яка складає 5371,84 грн., позивачем в порядку визначеному статтею 20 Закону №875-XII була обчислена сума адміністративно-господарських санкцій за 1 незайняте робоче місце для інваліда у розмірі 5371,84 грн. та пеня за порушення термінів сплати вказаної санкції за 33 дні у розмірі 53, 13 грн.

Надаючи аналіз зібраним по справі доказам, суд знаходить обґрунтованими доводи позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Нормою цієї ж статті передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Приписами статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

З наданої відповідачем статистичної звітності, (форма №10-ПІ (річна) затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. №42) "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік", встановлений Законом №875-XII норматив робочих місць для інвалідів підприємство у 2009 році виконано не в повному обсязі при нормативі працевлаштування 4 осіб фактично працевлаштовано 3 інваліди (34 міс. : 12).

У звязку з невиконанням встановленого статтею 19 Закону №875-XII нормативу та в силу вимог статті 20 зазначеного Закону, пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був самостійно у строк до 15.04.2010 р. сплатити на користь відділення Фонду соціального захисту інвалідів за місцем його державної реєстрації на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що для підприємства відповідача складає 5371,84 грн.

Згідно з частиною статті 20 Закону №875-XII та Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. №223, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема розрахунком суми позову, наданого позивачем, а також виходячи із положень Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", що фактично на підприємстві у 2009 році працювало 3 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Таким чином, відповідач повинен був звітувати до Чутівського районного центру зайнятості про 1 вакантне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів. Згідно наявної в матеріалах справи відповіді Чутівського районного центру зайнятості №393 від 21.05.2010 р. ТОВ «Молочна Рівєра»протягом 2009 року в жодному місяці норматив робочих місць для інвалідів виконано не було. Будь-яких відомостей на спростування зазначеного відповідач не надав, що розцінюється судом як відсутність у останнього доказів на спростування доводів позовної заяви.

Зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, наданого відповідачем до Полтавського відділення Фонду, вбачається, що на підприємстві відповідача в 2009 році працювало 103 працівника, фонд оплати праці у вказаному році складав 553 300 грн., середньорічна заробітна плата одного штатного працівника становить, відповідно, 5 371,84 грн. (553 300 грн. : 103).

Враховуючи зазначене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач до 16.04.2010 р. (термін сплати встановлений частиною 4 статті 20 Закону №875-XII) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5371,84 грн. (5371,84 грн. х 1-0).

Несплата вказаної суми санкцій, відповідно до частини 2 статті 20 цього ж Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення (з 16.04.2010 р. по 18.05.2010 р. включно) у розмірі 53,13 грн. (5371,84 грн. х 0,03%) х 33 дні).

Оскільки вказані суми не були сплачені відповідачем, то згідно з частиною 5 статті 20 Закону №875-XII, ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, виходячи із загальних засад права стосовно відповідальності за встановлення в діях або бездіяльності особи складу правопорушення, елементами якого є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відтак, позивачем правомірно нараховано адміністративно-господарські санкції та пеню, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», статтями 9, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра" (вул. Набережна, 5, смт. Чутове, Полтавська область, код ЄДРПОУ 33486312) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, р/р 312118230700499 в ГУДКУ в Полтавській області, отримувач УДК в Чутівському районі, ЄДРПОУ 34698406, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 5371,84 грн., та пеню у розмірі 53,13 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2010 року.

СуддяЄ.Б. Супрун