Ухвала суду № 10377572, 01.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-33272/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Умнова О.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Промкомп 2007»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Промкомп 2007»звернулися до суду Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 28.11.2008 року, а саме №0000852301/0 яким визначено зобовязання зі сплати податку на прибуток в розмірі 741888 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції в розмірі 257430 грн., №0000862301/0 яким визначено зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 346708 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції в розмірі 173354 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської обєднаної державної податкової інспекції №0000852301/0, №0000862301/0 від 28.11.2008 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Коростенською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.09.2008 року по 07.11.2008 року працівниками ОДПІ в Коростенському районі було проведено виїзну планову перевірку приватного підприємства „Промкомп 2007” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2007 року по 30.06.2008 року, про що 14.11.2008 року складено акт №294/23-01/34855366.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення підприємством п.п.4.1. п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9.п.5.3 с.5, п.5.9 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.1.5 п.12.5 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме приватним підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 741888 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 346708 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом 28.11.2008 року були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000852301/0 яким визначено зобовязання зі сплати податку на прибуток в розмірі 741888 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції в розмірі 257430 грн., №0000862301/0 яким визначено зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 346708 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції в розмірі 173354 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність визначення ПП «Промкомп 2007»зобовязання зі сплати податку на прибуток та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій, а також зобовязання зі сплати податку на додану вартість та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що обставиною для встановлення порушень зі сторони субєкта підприємницької діяльності, як зазначено в акті проведення перевірки та пояснили представники податкового органу є не включення до складу валового доходу кредиторської заборгованості по якій минув строк 90 календарних днів від дня граничного строку погашення такої заборгованості в сумі 397000 грн. по ПП «Лері»; не вірно визначена підприємством загальна сума доходів від продажу робіт (послуг), а саме, платником податків задекларовано за перевіряємий період дохід в розмірі 11343460 грн., згідно первинних документів загальна сума доходів складає 12973129 грн., де валовий дохід зменшено на суму 1629669 грн.; платником податків до складу валових витрат у 2 кварталі 2007 року включені витрати в розмірі 102400 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; з підстав відсутності підтвердження надання послуг з механічної обробки запчастин (надані акти виконаних робіт не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) внаслідок чого податковий кредит на суму 346708 грн. завищений.

Суд першої інстанції не погоджуючись з висновком податкового органу щодо не включення позивачем до складу валового доходу кредиторської заборгованості по якій минув строк 90 календарних днів від дня граничного строку погашення такої заборгованості в сумі 397000 грн. по ПП „Лері” встановив, що відповідно до укладеного між ПП „Промкомп 2007” та ПП „Лері” договору №11/05-07 від 11.05.2007 року зазначена дата його виконання 31.12.2007 року. Разом з тим, додатковою угодою до нього від 09.07.2007 року строк розрахунку за поставлені товари за цим договором продовжено до 31.12.2008 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підприємством „Промкомп 2007” правомірно не було віднесено до складу валових доходів вартість товарів на суму 397000 грн., оскільки строк розрахунку ще не настав.

Податковий орган не надав суду доказів наявних підстав для включення такої заборгованості до складу валових доходів, що передбачені ст. 12.1.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП „Промкомп” займається відповідно до довідки статистики такими видами діяльності як оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, а також роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

ПП „Промкомп 2007” на підставі видаткових накладних придбавало у ТОВ „Дебальцевський завод металургійного машинобудівництва”, ТОВ ПТП Фен стар-сервіс”, ЗАТ „КЗГО”, ПП „Герон” та інших субєктів підприємницької діяльності плити дробарні, броні конуса та інші запчастини для карєрного обладнання та після механічної їх обробки продавало ДУП „Томашгородському КДЗ”, ДП „Західдорвибухпром”, ВАТ „Томашківський щебзавод”, ВАТ „Рокитнянський спецкарєр”, ТОВ „Триада”, ВАТ „Ігнатпільский карєр”, філії „Вінницький спецкарєр” та іншим підприємствам, як кінцевим покупцям для використання у їх діяльності.

Податковим органом не оспорюється факт придбання та продажу зазначеного обладнання. Фактично оспорюється віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат, повязаних з механічною обробкою запчастин для карєрного обладнання, що були надані іншими субєктами підприємницької діяльності.

Підпунктом 1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

ПП „Промкомп 2007” були укладені договори з іншими контрагентами на виконання ними робіт по механічній обробці устаткування, а саме: №05/40/07 від 05.04.2007 року з МПП „Торг-сервіс плюс”, №03/9-5 від 03.09.2007 року та №04/01-2 від 04.01.2008 року з ТОВ „Практікер”, №16/04-07 від 16.04.2007 року з ТОВ „ПО Хіммашнафтогаз”, №б/н від 01.11.2007 року, з ТОВ „ТАМ”, №03/04-08 від 03.04.2008 року та №14/04-08 від 14.04.2008 року з ТОВ ”Енерготехноприлад”, №05/05-08 від 15.05.2008 року з ТОВ „Торгова компанія „Комерційні інновації”.

На виконання цих договорів вищезазначеними контрагентами позивачу надавались послуги з механічної обробки запчастин для карєрного обладнання. Виконання та вартість зазначених послуг підтверджується актами виконаних робіт.

Частинами 1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В актах виконаних робіт зазначені назва документа; місце, дата складання документу; зміст господарської операції та її вимірники, визначені одиниці виміру з зазначенням кількості плит та їх маркування; визначена вартість виконаних робіт із зазначенням суми ПДВ. Акти містять підписи сторін та скріплені печаткою.

Первинні документи, а саме, договори, акти виконаних робіт відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Факт надання послуг з механічної обробки запчастин для карєрного обладнання підтверджується податковими накладними наданими позивачу.

За надані послуги з механічної обробки запчастин ПП „Промкомп 2007” було проведено сплату в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами, а саме, платіжними дорученнями про оплату коштів за механічну обробку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у податкового органу не було правових підстав для висновку про завищення ПП „Промкомп” валових витрат.

Платником податків задекларовано за перевіряємий період дохід в розмірі 11343460 грн., згідно первинних документів загальна сума доходів складає 12973129 грн., де валовий дохід зменшено на суму 1629669 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що ПП „Промкомп 2007” на прохання податкового органу з метою збільшення „податкового навантаження” зменшили суму валових доходів та суму валових витрат повязаних з механічною обробкою запчастин до карєрного обладнання. Разом із тим зазначене порушення в частині заниження валових доходів податковим органом відображено. Що ж стосується валових витрат, заниження таких витрат в акті в порушення вимог 2.3.2 Порядку не відображено та податковим органом не приведено у відповідність правильність розрахунків. Понесені витрати підприємством „Промкомп 2007” з механічної обробки запчастин до карєрного обладнання податковим органом не були прийняті взагалі.

За таких обставин є правильними висновки суду, що платник податків правомірно відносив до складу валових витрат витрати повязані з механічною обробкою запчастин до карєрного обладнання та які були підтверджені відповідними первинними документами, а також платіжними та розрахунковими документами, що зазначено вище, тому висновок про заниження підприємством валового доходу в розмірі 1629669 грн. зроблений неправомірно.

Податковий орган прийшов до висновку про включення платником податків до складу валових витрат у 2 кварталі 2007 року витрат зі здійснення операцій з придбання товарів броні конуса, плит дробарних, роликів конвеєрних в розмірі 102400 грн., без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Суд першої інстанції не погоджується з таким висновком податкового органу виходячи з наступного.

В акті перевірки податковим органом в порушення вимог Порядку, не зазначені господарські операції по яких виникли порушення; контрагенти, з якими мав господарські відносини ПП „Промкомп”. Пояснення від посадових осіб приватного підприємства щодо зазначеного порушення не відбиралось.

Відповідно до ст. 11.2 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку-день їх видачі з каси платника податку

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Позивачем у зазначений в акті період здійснювались операції з придбання товарів броні конуса, плит дробарних, роликів конвеєрних. Позивачем надані суду копії актів виконаних робіт згідно яких такі витрати в сумі 102400 грн. були сформовані.

Зазначені акти виконаних робіт, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі наявні для первинного документу реквізити.

Позивачем було сформовано податковий кредит з урахуванням положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ) та вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, який містить заборону включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Позивачу надавались належно оформлені податкові накладні МПП „Торг-сервіс плюс” №518 від 05.06.2007 року, №520/1 від 04.06.2007 року, №523/1 від 15.06.2007 року, №528/1 від 19.06.2007 року, №530 від 21.06.2007 року, від №532/1 від 27.06.2007 року, ТОВ „ВО Хіммашнафтогаз” №425/1 від 09.10.2007 року, ТОВ „Там” №176 05.11.2007 року, №182 від 09.11.2007 року, №180 від 04.12.2007 року,, №176 від 07.12.2007 року, ТОВ „Практікер” №27/09-03 від 27.09.2007 року, №08/01-04 від 08.01.2008 року, №04/02-09 від 04.02.2008 року, №15/02-03 від 15ю02ю.2008 року, №03/03-06 від 03.03.2008 року, №25/03-07 від 25.03.2008 року, №01/04-008 від 01.04.2008 року, №20/06-03 від 20.08.2008 року, ПП „Техясенбуд” №314 від 23.06.2008 року, ТОВ ТК „Комерційні інновації” №2345 від 15.05.2008 року, №500 від 05.05.2008 року, ТОВ „Енерготехноприлад” №140408 від 14.04.2008 року, №030408 від 04.04.2008 року.

Позивачем була проведена оплата наданих послуг. Відповідно сплачений податок на додану вартість по всіх господарських операціях, що підтверджується платіжними документами.

Після наданої послуги з механічної обробки виробів, останні були реалізовані субєктам підприємницької діяльності, які використовують таке обладнання в своїй безпосередній діяльності.

Вироби для карєрного обладнання, що придбавалось позивачем у виробників зазначеної продукції потребувало додаткової механічної обробки. Даний факт підтвердили виробники ПП „Герон” за вих.№296Д від 26.08.2009 року та ТОВ завод „Ремкомунелектротранс” за вих.№01/01-671 від 08.09.2009 року, а також ВАТ „Ігнатпільський карєр” за вих.№402 від 09.07.2009 року та ВАТ „Бехівський спецкарєр” за вих.№325 від 09.07.2009 року, де фактично використовується зазначене вище обладнання.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення Коростенською ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0000852301/0, №0000862301/0 від 28.11.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 02.07.2010 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді: