Рішення № 1037738, 10.10.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 жовтня 2007 р. Справа 11/264-07

за позовом фермерського господарства «Новосулківське», с. Війтівське

Бершадського району

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кирнасівкацукор»,

смт. Кирнасівка Тульчинського району

про стягнення 220 828 грн. 63 коп..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників:

від позивача - М. Зублевич за довіреністю;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Кирнасівкацукор» заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 220 828 грн. 63 коп..

В процесі розгляду справи позивач подав розрахунок ціни позову яким зменшив розмір позовних вимог до 193 059 грн. 85 коп., з яких 148 979 грн. –основний борг, 29 518 грн. 22 коп. –пеня та 14 562 грн. 63 коп. –інфляційні втрати.

Позов мотивовано тим, що відповідно до умов договору № 15/9 від 15.09.2006р. згідно накладних позивач продав відповідачу цукрові буряки на загальну суму 291 067 грн. 05 коп., а відповідач в порушення взятих зобов’язань лише частково розрахувався за нього.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 11.09.2007р. та 26.09.2007р. щодо надання відзиву на позов, доказів виконання договору, установчих документів та довідки ЄДРПОУ не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Пояснень причин невиконання вимог суду не надав, водночас провів звірку розрахунків з позивачем про що останній подав суду акт. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України, оскільки відповідач підтверджує у акті звірки наявність заборгованості.

Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 15.09.2006р. між фермерським господарством «Новосулківське»та товариством з обмеженою відповідальністю «Кирнасівкацукор» укладено договір купівлі-продажу цукрових буряків № 15/9 відповідно до умов якого позивач зобов’язувався продати відповідачу цукрові буряки, що відповідають вимогам ДСТУ 4327:2004 «Коренеплоди цукрових буряків для промислового перероблення. Технічні умови», відповідач в свою чергу зобов’язувався прийняти та оплатити цукровий буряк .

На виконання умов договору позивач відповідно до накладних відвантажив відповідачу цукрові буряки на загальну суму 291 067 грн. 05 коп., з яких накладною № 525 від 10.10.2006р. на суму 100 000 грн., накладною № 574 від 31.10.2006р. на суму 150 000 грн., накладною № 575 від 31.10.2007р. на суму 41 067 грн. 05 коп..

Пунктом 4.3. договору встановлено, що оплата проводиться по факту відвантаження буряка на протязі 3-х банківських днів, або на умовах передоплати за кожну партію буряка.

Відповідач провів часткові розрахунки за договором, а саме:

31.10.2006р. згідно акта № ВК-00076 від 31.10.2006р. надав позивачу послуги з переробки цукрових буряків на суму 41 067 грн. 05 коп.;

02.11.2006р. сплатив грошові кошти згідно платіжного доручення № 418 від 02.11.2006р. в розмірі 50 000 грн.;

25.12.2006р. відповідно до накладної № ВГП- 00130 від 25.12.2006р. позивач отримав цукро на суму 21 грн.;

29.12.2006р. згідно накладної № ВМ 00458 від 29.12.2006р. позивач отримав патоки на суму 16 677 грн.;

09.01.2007р. згідно накладної № ВМ 00001 від 09.01.2007р. позивач отримав патоки на суму 34 323 грн., що загалом становить 142 088 грн. 05 коп..

08.08.2007р. відповідачу була направлена претензія № 1 з вимогою провести розрахунки за договором. У відповіді на претензію № 174 від 13.08.2007р. відповідач визнає борг в розмірі 148 979 грн. ата зобов’язався протягом двох місяців його погасити.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не провів розрахунків за договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 148 979 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 14562 грн. 63 коп., проте в задоволенні позову в частині стягнення 75 грн. 99 коп. інфляційних втрат слід відмовити в зв’язку з помилковим їх обрахуванням, а отже задоволенню підлягає 14486 грн. 64 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як вбачається з розрахунку пені, наведеного в розрахунку ціни позову, позивач нараховує пеню відповідно до п. 7.3 договору, а саме в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення. Водночас відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової Ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, з розрахунку ціни позову вбачається, що позивач нараховує пеню за правилами Цивільного кодексу України. Тоді як частиною другою статті 9 цього Кодексу встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

З урахуванням викладеного, позивачем не вірно визначено період нарахування пені та її розмір, а тому задоволенню підлягає пеня в розмірі 14896 грн. 92 коп..

Таким чином в позовних вимогах в стягненні пені в розмірі 14621 грн. 30 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи обставини справи, зважаючи, що відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань за договором, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кирнасівкацукор» (вул. Ново заводська, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, р/р. 26001013124001в ФВАТ КБ «Надра»Вінницьке РУ, МФО 302355, код 33125317) на користь фермерського господарства «Новосулківське»(вул. Шевченка, 40, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, р/р 26007055313210 Приватбанк м. Бершадь, МФО 302689, код 31348446) 148 979 грн. боргу, 14486 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 14896 грн. 92 коп. пені, 1783 грн. 63 коп. державного мита та 95 грн. 31 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення пені в розмірі 14621 грн. 30 коп. та інфляційних втрат в розмірі 75 грн. 99 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути фермерському господарству «Новосулківське»(вул. Шевченка, 40, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, код 31348446) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 88 коп..

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Дане рішення завірене печаткою суду, є підставою фінансовим органам для повернення державного мита з Державного бюджету України.

Рішення оформлено та підписано 15.10.2007р.

Суддя