Рішення № 103758717, 23.03.2022, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/2327/21

Номер провадження 2/556/52/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2022 року. смт.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.,

секретаря Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Красносільської сільської ради Володимирецького (на даний час Вараського) району Рівненської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які розатошовані на території Красносільської сільської ради Володимирецького (на даний час Вараського) району загальною площею 3,88 га. Вказану спадщину вона прийняла як спадкоємець за законом, однак спадкову справу оформити не змогла, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті власника. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату їй відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку.

Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду 22.11.2021 року.

Ухвалою суду від 29.11.2022 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилася, однак подала заяву в якій підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Володимирецької селищної ради Рівненської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, але надали суду заяву в якій просили справу розглядати у відсутності їх представника, заявлені вимоги визнають в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер дід позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до ст.1218 ЦК України входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв`язку з його смертю.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 , фактично належали земельні ділянки загальною площею 3,88 га для ведення особистого селянського господарства, які розатошовані на території Красносільської сільської ради Володимирецького (на даний час Вараського) району Рівненської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р4 №111231.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 15.11.2021 року вбачається, що спадкодавцю видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0118839, а взамін сертифікату було видано спірний державний акт.

Факт родинних відносин позивачки та спадкодавця підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки серія НОМЕР_2 де її дівоче прізвище вказано « ОСОБА_3 », а згідно свідоцтва про народження позивачки серія НОМЕР_3 її батьком записаний ОСОБА_4 , а згідно свідоцтва про народження батька позивачки його батьком, та дідом позивачки є ОСОБА_2 .

Як спадкоємець за законом позивачка ОСОБА_1 , прийняла спадщину, оскільки у визначений строк подала заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67167981 від 05.11.2021 року.

Згідно постанови Володимирецької державної районної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 05.11.2021 року, №1155/01-16, вбачається, що оформити спадкові права на земельну ділянку через нотаріальну контору ОСОБА_1 , не має можливості, оскільки державний акт на право власності на земельні ділянки від 11.12.2003 року серії Р4№111231 виданий після смерті ОСОБА_2 , Рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх порушених прав чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Судом також встановлено, що спадкування майна ОСОБА_2 , здійснюється за законом, оскільки заповіт покійним не складався. Спадкоємці які проживали з спадкодавцем на момент його смерті не оформили належним чином свої спадкові права та не бажають в подальшому їх оформляти.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право

володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у нього права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавець фактично мав у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Зокрема, як це вбачається з пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_2 , набув право власності на земельні ділянки, яке підтверджувалось відповідним сетифікатом, який в подальшому на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації № 420 від 08.12.2003 року був замінений Державним актом. При цьому, ОСОБА_1 , є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , за законом, відноситься до спадкоємців першої черги за правом представлення, також є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину у відповідності до вимог до вимог ч.3 ст.1269 ЦК України, оскільки у визначений законодавством термін звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим її позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Питання про повернення сплаченогопри подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України, ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), право власності на земельні ділянки загальною площею 3,88 га для ведення особистого селянського господарства які розташовані на території Красносільської сільської ради Володимирецького (на даний час Вараського) району Рівненської області, що належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії Р4 №111231 в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: О.В.Іванків

Учасники провадження:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач Володимирецька селищна рада Вараського району Рівненської області, юридична адреса: вул. Повстанців, 21, смт. Володимирець, Вараський район, Рівненська область, код юридичної особи: 04388113,