Рішення № 10374820, 06.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                      Справа №11/1207

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Назаровець А.Г. за довіреністю, відповідача –Федоренко Д.А. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Баядера" до державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг Північного оперативного командування" про стягнення 1508 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1508 грн. 26 коп.. боргу за поставлений, на умовах укладеного сторонами договору, товар з урахуванням пені та 10% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 24 листопада 2008 року між приватним підприємством "Баядера" (позивач) та державним підприємством Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг Північного оперативного командування" (відповідач) договору поставки №309 позивач поставив відповідачу товар, за який останній розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні повідомила про сплату відповідачем основного боргу в сумі 1357 грн. 60 коп. та подала суду в якості доказів сплати платіжне доручення № 557 від 02.07.2010р. В решті позов представник позивача підтримала з підстав вказаних у ньому.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні підтвердив проведення розрахунку в частині основного боргу в сумі 1357 грн. 60 коп. та заперечив проти задоволення 10% річних та пені, оскільки претензія з вимогою про їх сплату не пред’являлась. Крім того відповідач зазначив, що на день поставки товару сплинув строк дії договору.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору поставки №309 від 24 листопада 2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1357 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними № 281730 від 13.01.2010 року та № 278486 від 26.12.2009 року в яких зазначений строк оплати отриманого товару.

Згідно п. 4.1 Договору, розрахунки за Товар здійснюються за кожною поставленою партією Товару шляхом оплати Покупцем вартості партії Товару протягом 21 календарних днів здати поставки такої партії.

Відповідач по вищевказаному договору розрахунку не проводив.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №214 від 20.05.2010р. з вимогою про погашення боргу, яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав 25.05.2010р. У відповідь на претензію відповідач направив на адресу позивача листа №42 від 26.05.2010р. в якому зобов’язався сплатити борг в сумі 1357 грн. 60 коп. в найближчий час.

Згідно п. 7.2.1 Договору за несвоєчасну оплату Товару додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової сакви НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10 % річних від суми заборгованості.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №309 від 24 листопада 2008 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, однак відповідач у строки, передбачені договором вартість отриманого товару не оплатив, в результаті чого заборгував позивачу за поставлений товар на час порушення провадження у справі 1357 грн. 60 коп.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 1357 грн. 60 коп.

Оскільки відповідач вже в ході розгляду справи сплатив позивачу 1357 грн. 60 коп. основного боргу, то в цій частині предмет спору відсутній, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

Посилання відповідача на закінчення дії договору суд вважає безпідставними оскільки, згідно п.10.2. Договір вважається автоматично пролонгованим строком на 1 (один) рік на тих самих умовах при відсутності письмового повідомлення про його припинення, направленого однією Стороною іншій. Повідомлень про припинення договору сторони один одному не направляли.

Відповідно п. 7.2.1 Договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню та 10% річних.

Однак судом встановлено, що розрахунок пені в сумі 101 грн. 33 коп. здійснений позивачем невірно, оскільки останній проводив розрахунок починаючи з 16.01.2010р. по 29.05.2010р. на загальну сумі 1357 грн. 60 коп., тобто без урахування настання обов’язку відповідача щодо сплати боргу по видатковій накладній №278486 від 26.12.2009р. з 16.01.2010р., а по видатковій накладній №281730 від 13.01.2010 з 03.02.2010р., у відповідності до Договору.

Тому згідно розрахунку проведеного судом відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в сумі 88 грн. 45 коп.

Розрахунок 10% річних в сумі 49 грн. 33 коп., позивачем здійснено вірно.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг Північного оперативного командування", вул. Ільїна, буд. 218, м. Черкаси, 18000, код 07642316 на користь приватного підприємства "Баядера", вул. Ак. Корольова, буд. 7, м. Черкаси, 18000, код 13491057 –88 грн. 45 коп. пені, 49 грн. 33 коп. 10% річних, 101 грн. 12 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 233 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 1357 грн. 60 коп. припинити.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань