Рішення № 10374700, 05.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2010 р. Справа № 59/170-10

вх. № 4250/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Полховська І.А., за довіреністю № 04/17-251 від 16.04.2008р.;

відповідача - Титаренко Ю.П., за довіреністю № 02-15/1-173 від 21.05.2010р.

розглянувши справу за позовом Харківського національного університета радіоелектроніки, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м. Харків

про зобов'язання виконання обов"язку

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Харківський національний університет радіоелектроніки, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" суму банківського вкладу у розмірі 1000000,00 грн. та пеню в сумі 77264,97 грн. Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем вимог депозитного договору № 02-09/Д, укладеного між сторонами 16 січня 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти вимог заявленого позову, посилаючись призначення тимчасової адміністрації та на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З”ясувавши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

16 січня 2009 року між Харківським національним університетом радіоелектроніки (позивач по справі) та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" є правонаступником відповідно до статуту - відповідач по справі) був укладений Депозитний договір №02-09/Д, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. відповідач прийняв від позивача грошові кошти у сумі 1000000,00 грн. на строк з 16 січня 2009 року до 14 травня 2009 року.

Пунтком 1.3. було передбачено, що на суму депозитного вкладу відповідач нараховує позивачу відсотки із розрахунку 18% річних.

Додатковими угодами № 3 від 17.06.2009р. та № 5 від 29.09.2009р. сторони передбачили, що строк розміщення вкладу на депозитний рахунок з 16 січня 2009 року по 15 грудня 2009 року включно. На суму депозитного вкладу нараховуються відсотки із розрахунку 20% річних. Нараховані відсотки по вкладу приєднуються до суми вкладу, збільшуючи її не пізніше другого робочого дня кожного місяця. В строк до 17 червня 2009 року, включно, відсотки нараховуються по вкладу до 16 червня 2009 року, приєднуються до суми вкладу, збільшуючи її.

У відповідності до п. 3.1.2. по закінченню строку дії договору відповідач зобов"язаний повернути позивачу вклад та відсотки або у разі дострокового розірвання здійснити повернення вкладу та відсотків в день дострокового розірвання.

Прийняті на себе зобов"язання за договором позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 16.01.2009р. на суму 1000000,00 грн.

16.12.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом № 01/27-3757, в якому, в зв"язку з закінченням строку розміщення вкладу на депозитному рахунку 15.12.2009р., просив перерахувати суму депозитного вкладу в розмірі 1112095,38 грн.

Однак, в порушення вимог договору відповідач не виконує своїх зобов"язань щодо сплати відсотків та повернення депозитного вкладу.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, в зв"язку з чим, позивач у позовній заяві, поданій до господарського суду 11.05.2010р., просить стягнути з відповідача суму вкладу - 1000000,00 грн. та пеню - 77264,97 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов”язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 статті 340 Господарського кодексу України депозити підлягають виплаті вкладнику у відповідності до законодавства та умов договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.п. 1.2. договору з урахуванням додаткової угоди № 5 від 29.09.2009р., встановлений строк розміщення вкладу на депозитному рахунку з 16 січня 2009 року по 15 грудня 2009 року.

Станом на момент винесення рішення по справі відповідачем вклад залишається неповернутий.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п.5.4. депозитного договору у разі несвоєчасного перерахування суми вкладу напоточний рахунок позивача відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення повернення суми вкладу позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 16.12.2009р. по 30.04.2010р. в сумі 77264,97 грн.

Розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та у наданому відзиві (вх.12767) посилається на призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, виходячи з наступного.

11 травня 2010 року постановою Правління Національного банку України за № 231 в ПАТ "Земельний банк" було призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяців - з 12.05.2010р. до 11.08.2010р.

У відповідності до ч. 2 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Згідно п.2 ч.3 ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до ч. 2 ст. 340 Господарського кодексу України юридичні особи та громадяни, які розміщують кошти на їх рахунках у банках, визначаються як клієнти.

Строк повернення вкладу наступив до введення мораторію, пеню нараховано також за період з 16.12.2009р. по 30.04.2010р. також до введення мораторію.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу - 1000000,00 грн. та пені - 77264,97 грн. обгрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 198, 340, 343 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 629, 1058 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 4, к/р 32002179600 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351652, код ЄДРПОУ 19358721) на користь Харківського національного університета радіоелектроніки (61166, м. Харків, пр. Леніна, 14, р/р 35226008000106, ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, Код 02071197) суму вкладу у розмірі 1000000,00 грн. пеню у розмірі 77264,97 грн., 10772,65 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

/Повний текст рішення підписано 07.07.2010р.

Справа № 59/170-10/