Рішення № 10374689, 01.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 29/102-10

вх. № 3445/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Цимбалістий В.А. за довіреністю від 14.12.2009р.; Білоус В.В. за довіреністю від 08.06.2010р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Інвест", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОСОЮЗ", м. Харків;

про стягнення 134698,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов"язати відповідача повернути позивачу грошові кошти за непоставлений позивачу товар по договору №12/01-10-МОвід 12.01.10в розмірі 131105,99 грн., стягнути з відповідача 3592,71 грн. пені, 1346,99 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 16.04.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.05.2010р.

В судовому засіданні, яке розпочалося 19.05.10 було оголошено перерву до 07.06.10, для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

03.06.10 від позивача надійшли уточнення позовної заяви, відповідно до яких він просить суд стягнути з відповідача 131105,99 грн. заборгованості, 3592,71 грн. пені, 1346,99 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Вказані уточнення були прийняті судом до розгляду.

08.06.2010р. позивач надав до канцелярії суду уточнення позовних вимог (вих.№29/06-10 від 08.06.2010р.), в яких просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 131105,99грн.; пеню за прострочення виконання зобов"язання по договору поставки №12/01-10-МО від 12.01.2010р. у сумі 3592,71грн.; судові витрати: 1346,99грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказані уточнення були прийняті судом до розгляду, у зв"язку з чим, суд провжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач 14.06.2010р. надав суду відзив на уточнення позовних вимог, в якому вказує, що за умовами договору поставки №12/01-10-МО від 12.01.2010р. у відповідача відсутнє зобов"язання щодо сплати грошових коштів у розмірі 131105,99грн., як відсутній і борг по оплаті у розмірі 131105,99грн., та просить суд припинити провадження у справі.

Представники сторін 14.06.2010р. надали через канцелярію господарського суду узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року розгляд справи був відкладений на 01 липня 2010 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Інвест" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОСОЮЗ" (відповідач) був укладений договір поставки №12/01-10-МО. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (відповідач) зобов"язався протягом дії цього договору постачати у власність покупця (позивач) нафтопродукти, а покупець зобов"язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

19 лютого 2010 року відповідач направив на адресу позивача факсову копію рахунку-фактури №СФ-0000051 від 19.02.2010р. на загальну суму 213940,15грн.

Позивач, на виконання умов договору, сплатив за вказаним рахунком-фактурою грошові кошти у розмірі 213940,15грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №103 від 19.02.2010р. (а.с.17).

Відповідно до п.3.1. договору, постачальник передає товар покупцеві на умовах "ІНКОТЕРМС-2000" EXW - нафтобаза постачальника (самовивіз) або СРТ - термінал покупця (доставлено у місце вказане покупцем), не пізніше ніж на 5-ий робочий день з моменту отримання попередньої оплати за товар.

Відповідач свої зобов"язання за договором виконав частково, а саме поставив позивачу товар на суму 82834,16грн. (видаткова накладна №РН-0000054 від 05.03.2010р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Посилання відповідача у відзиві на уточнення позовних вимог на те, що обов"язок щодо сплати коштів відповідачем на користь позивача умовами договору не передбачений, отже у відповідача відсутнє зобов"язання щодо сплати грошових коштів у розмірі 131105,99грн., як відсутній і борг по оплаті у розмірі 131105,99грн. й відсутній предмет спору, є безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідного ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з вищевикладеного, позивач має право вимагати від відповідача, на свій вибір, передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а відповідач зобов'язаний виконати вимогу позивача, виходячи з положень Цивільного кодексу України.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі у розмірі 120000,00 грн.

В процесі судового розгляду справи відповідачем частково було повернуто грошові кошти (виписки банку а.с.40-46), а саме на суму 11105,99грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що, відповідно до п.1.1. ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження у справі в частині заявлених до стягненння 11105,99грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору поставки №12/01-10-МО від 12.01.2010р. було встановлено, що за порушення постачальником строків поставки товару, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості недопоставленої партії товару за кожен день прострочення поставки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3592,71грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, враховуючи що відповідач частково повернув грошові кошти після звернення позивачем із позовом до суду, суд покладає судові витрати на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 38, 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОСОЮЗ" (61127, м. Харків, пр-т Тракторобудівників, буд. 86/137, код ЄДРПОУ 36033567, п/р 26007001323145 в АТ "ОТП Банк" в м. Київ, МФО 300528, ІПН 360335620342, св-во платника ПДВ №100143806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Інвест" (61103, м. Харків, пров. 23 Серпня, буд. 4, код ЄДРПОУ 31799550, р/р 26005805186210 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, ІПН 317995520301, св-во №28303039) попередню оплату у розмірі 131105,99 грн.; пеню у розмірі 3592,71 грн.; 1346,99 грн. державне мити та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягненння попередньої оплати в розмірі 11105,99 грн.

Суддя