Рішення № 10374684, 01.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 61/98-10

вх. № 3143/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Веретун Н.І., довіреність б/н від 10.11.09р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва", с. Тимченки Зміївського району Харківської області

про розірвання договору, повернення майна та стягнення 260465,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ЗАТ "Єврофінанс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Агрофірма "Діброва" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором фінансового лізингу № LА08000301 від 27.06.2008 року у сумі 260465,76 грн., в тому числі: лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) -153840,18 грн.; лізингові платежі в частині комісії - 95278,08 грн.; суму зростання боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 3918,26 грн.; три проценти річних у сумі 946,48 грн. ; пеню у сумі 6482,76 грн. , а також позивач просить розірвати договір фінансового лізингу № LА08000301 від 27.06.2008 року та зобов"язати відповідача повернути позивачу комбайн зернозбиральний, марка, модель: СLААS LЕXIОN-580, державний номер: 46475АА. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.07.2010р., не з"явився, причини нез"явлення суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву, не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 06.04.2010р., ухвала від 27.04.2010р. та ухвала від 18.05.2010р., направлені на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві (63413, Харківська область, Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, 21 В), на адресу суду, не повертались. З наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.04.2010р. місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" є: 63413, Харківська область, Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, 21 В.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач - ТОВ "Агрофірма "Діброва", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви та у виняткових випадках головою суду або його заступником може бути продовжено строк вирішення спору на один місяць, ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 13.05.2010р. строк розгляду справи № 61/98-10 було продовжено до 01.07.2010р., від сторін узгодженого клопотання про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного терміну до суду не надходило.

Присутній в судовому засіданні 01.07.2010р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 18.05.2010р. сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

27.06.08р. між ЗАТ "Єврофінанс" (позивач по справі) та ТОВ "Агрофірма "Дружба" (відповідач по справі) було укладено договір фінансового лізингу №LА08000301, відповідно до умов якого позивач зобов'язався після підписання з відповідачем договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.8.2. Додатку № 2 до договору фінансового лізингу, всі платежі за договором сплачуються у гривнях. Референційна валюта конвертується в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" на дату виставлення рахунку. Відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок позивача. Неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Позивач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу №LА08000301 від 27.06.2008р. виконав у повному обсязі. Відповідно до встановленої відповідачем специфікації (Додаток №1 до договору) позивачем було придбано транспортний засіб: комбайн зернозбиральний, марка, модель: СLААS LЕXIОN-580, державний номер: 46475АА.

09.09.08р. позивач передав відповідачеві вищезазначений транспортний засіб у фінансовий лізинг, що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 1804610,00 грн., що зазначено в договорі фінансового лізингу.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач зобов'язався сплатити перший лізинговий платіж у сумі 270691,50 грн.

Перший лізинговий платіж був сплачений відповідачем 27.06.08р. у сумі 150000,00 грн. та 01.07.2007р. у сумі 120691,50грн., що підтверджується відповідними виписками банку.

Розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу становить 51280,06грн.

Таким чином, за період з дати передачі предмета лізингу відповідачу по листопад 2009р. (включно) відповідач повинен був сплатити позивачу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 578371,80 грн., з яких 270691,50 грн. - сума першого лізингового платежу 307680,30 грн. - щомісячні лізингові платежі.

Відповідач сплатив лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 373251,62 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу, станом на 07.12.2009р. становила 205120,18 грн.

Позивач , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою , в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 205120,18грн., яка виникла у зв"язу з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором фінансового лізингу №LА08000301 від 27.06.2008р. Рішенням господарського суду Харківської області у справі №40/328-09 позовні вимоги задоволені та 01.02.2010р. вказане рішення набрало законної сили.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем у період з грудня 2009р. по лютий 2010р. (включно), за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу станом на дату подання позову до суду становить 153840,18грн.

З дати передачі предмета лізингу по лютий 2010р. (включно) відповідачу нараховано лізингових платежів в частині комісії (разом з ПДВ) на суму 453252,06 грн.

Відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 121231,62 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині комісії станом на 07.12.2009 року становила 332020,44грн.

Позuвач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнуmu з відповідача заборгованість за лізинговими платежами в частині в частині комісії у сумі 332020,44грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу №LA08000301 від 27 червня 2008 року. Рішенням господарського суду Харківської області у справі №40/328-09 позовні вимоги задоволені та 01.02.2010р. вказане рішення набрало законної сили.

За період з грудня 2009р. по лютий 2010р. (включно) нараховано лізингових платежів в частині комісії (разом з ПДВ) на суму 95278,08грн.

Всупереч умовам договору фінансового лізингу відповідач не сплатив лізингові платежі, сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині комісії станом на дату подання позовної заяви до суду складає 95278,08грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом (ст.806 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, суд доходить висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог ЗАТ "Єврофінанс" про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Діброва" заборгованості зі сплати лізингових платежів (в частині відшкодування вартості предмета предмета лізингу) у сумі 153840,18 грн., лізингові платежі в частині комісії - 95278,08грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6482,76 грн. пені за неповну та не своєчасну оплату лізингових платежів.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 8.8 Додатку №2 до Договору фінансового лізингу № LA08000301 від 27 червня 2008 року, у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, відповідач сплачує на користь позивача пеню, виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов"язань.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 6482,76 грн.

Розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 6482,76 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 946,48 грн. та інфляційних у сумі 3918,26 грн., нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Щодо позовних вимог про розірвання договору фінансового лізингу № LA08000301 від 27 червня 2008 року. та зобов"язання відповідача повернути позивачу транспортний засіб: комбайн зернозбиральний, марка, модель: СLААS LЕXIОN-580, державний номер: 46475АА. , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитись від договору та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса , якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати складає більше тридцяти календарних днів.

Згідно зі ст.2 ЗУ "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв"язку з договором фінансового лізингу , регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, з урахуванням особливостей , що встановлюються цим законом.

Відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.7 п.2 ст.11 ЗУ "Про фінансовий лізинг", у разі закінчення строку лізингу , а також у разі дострокового розірвання договору лізингу лізингоотримувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані , в якому його було прийнято у володіння , з урахуванням нормального зносу , або у стані , обумовленому договором.

Відповідно до п.10.3 Додатку №2 до договору фінансового лізингу № LA08000301 від 27 червня 2008 року у разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов'язаний власними силами , за власний рахунок повернути лізингодавцеві предмет лізингу у стані з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо розірвання договору фінансового лізингу № LA08000301 від 27 червня 2008 року та зобов'язання відповідача повернути позивачу транспортний засіб: комбайн зернозбиральний, марка, модель: СLААS LЕXIОN-580, державний номер: 46475АА.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", сплачене позивачем при поданні позову , що становить 2774,66 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, п.2 ст.З Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" , ст.ст. 2, 7, 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг" ст.ст.11, 22, 509, 525, 526, 546, 598, 599, 610-612, 625, 629, 782, 806 ЦК України, ст.ст. 173,179,193, 343 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п. 5 ч.1 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір фінансового лізингу №LA08000301 від 27 червня 2008 року , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (код ЄДРПОУ 33143671) та Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (код ЄДРПОУ30726921 ).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (Харківська область, Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, буд.21 В, код ЄДРПОУ 33143671) повернути Закритому акціонерному товариству "Єврофінанс" (м.Київ, вул.Мельникова, буд.81, корпус 20, офіс 315, код ЄДРПОУ 30726921, п/р №26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк", м.Харків, МФО 351005) Комбайн зернозбиральний, марка, модель: СLААS LЕXIОN-580, державний номер: 46475АА.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (Харківська область, Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, буд.21 В, код ЄДРПОУ 33143671) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (м.Київ, вул.Мельникова, буд.81, корпус 20, офіс 315, код ЄДРПОУ 30726921, п/р №26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк", м.Харків, МФО 351005) 153840,18грн. заборгованості по лізинговим платежам (в частині відшкодування вартості предмету лізингу), 95278,08грн. заборгованості по лізинговим платежам (в частині комісії); 6482,76 грн. пені; 3918,26 грн. інфляційних; 946,48 грн. три відсотки річних; 2774,66грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 02.07.2010р.

Справа №61/98-10.