Рішення № 10374563, 13.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10                                                                                           Справа№ 32/120

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Спільного українсько-польського довірчого товариства з додатковою відповідальністю „С.А.Т.”, м.Львів.

До відповідача: Державного підприємства „Львівдіпронафтохім”, м.Львів.

Про стягнення 3 386,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Синявська І.В. –юрисконсульт (довіреність б/н від 02.06.2010р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Спільним українсько-польським довірчим товариством з додатковою відповідальністю „С.А.Т.”, м.Львів до Державного підприємства „Львівдіпронафтохім”, м.Львів про стягнення 3 386,78 грн. заборгованості з яких 2 314,80 грн. основний борг, 287,66 грн. пеня, 231,48 грн. штраф, 456,00 грн. інфляційних, 96,84 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.06.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.07.2010р. Рішення прийнято 13.07.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2010р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 30.06.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4831979 від 02.07.2010р. –вручено 06.07.2010р.

Станом на 13.07.2010р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

09.10.2008р. між Державним підприємством „Львівдіпронафтохім” (замовник) та Спільним українсько-польським довірчим товариством з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” (виконавець), в особі директора Кривка О.Я. було укладено договір підряду № 30 (надалі –договір). Предметом даного договору є виконання підрядних робіт по реконструкції систем опалення в приміщенні „Львівдіпронафтохім” по вул.Золотій, 8 в м.Львові згідно кошторисно-проектної документації, затвердженої замовником, та здача робіт в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи за актами передачі та оплатити їх.

Згідно п. 4.1. договору загальна ціна договору встановлюється відповідно до розрахунків договірної ціни, які є невід’ємною частиною договору і становить 4629,60 грн., в т.ч. ПДВ –771,60 грн.

Відповідно до п. 4.5. договору оплата проводиться за виконані роботи протягом 7 (семи) днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2).

Відповідно до п.6.1., п.6.2. договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписанням сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), які підрядник подає для розгляду замовникові. Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником протягом 3-х днів з дати приймання відповідного акта та довідки за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконання робіт.

За умовами п.7.1.2. договору якщо замовник прострочить строк неналежної оплати більш як на 10 (десять) календарних днів, то він зобов’язаний сплатити підрядникові за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми боргу та штраф у розмірі 10% від невчасно несплаченої суми.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Усі додатки, що підписані сторонами, є невід’ємною частиною даного договору.

Позивач згідно умов договору підряду № 30 виконав роботи по реконструкції систем опалення в приміщенні „Львівдіпронафтохім” по вул.Золотій, 8 в м.Львові вчасно та належним чином на загальну суму 4629,60 грн., про що сторонами було підписано акт №8-11-1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 4629,60 грн.

Відповідач виконані позивачем роботи по реконструкції систем опалення, оплатив частково на загальну суму 2 314,80 грн.

08.04.2010р. Спільне українсько-польське довірче товариство з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” звернулось до Державного підприємства „Львівдіпронафтохім” з претензією вих. №31 про погашення заборгованості в сумі 2 314,80 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.06.2010р. (дата подання позовної заяви) становить 2 314,80 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.1.2. договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 287,66 грн. та штраф в сумі 231,48 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 456,00 грн. інфляційних втрат та 96,84 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 3 386,78 грн., з яких 2 314,80 грн. залишку основного боргу, 287,66 грн. пені, 231,48 грн. штрафу, 456,00 грн. інфляційних втрат та 96,84 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по договору підряду № 30 підтверджується актом №8-11-1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 4629,60 грн. (оригінал оглянутий в судовому засіданні), який підписаний сторонами та скріплений печатками. Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовою п. 4.5. договору підряду № 30 оплата проводиться за виконані роботи протягом 7 (семи) днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати по договору підряду №30 за виконані роботи по реконструкції систем опалення, сплативши 2 314,80 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.10.2008р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

08.04.2010р. Спільне українсько-польське довірче товариство з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” звернулось до Державного підприємства „Львівдіпронафтохім” з претензією вих. №31 про погашення заборгованості в сумі 2 314,80 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по договору підряду №30, в сумі 2 314,80 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на суму 456,00 грн. та три проценти річних на суму 96,84 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.1.2. договору підряду №30 у випадку, якщо замовник прострочить строк неналежної оплати більш як на 10 (десять) календарних днів, то він зобов’язаний сплатити підрядникові за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми боргу та штраф у розмірі 10% від невчасно несплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи борг відповідача виник з 08.12.2008р., відповідно позивач нарахував пеню та штраф з цієї дати. Позовна заява подана 25.06.2010р.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, позивач пропустив строк позовної давності щодо пред»явлення вимоги про стягнення пені та штрафу, але слід зазначити, що згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки, сторонами не подавались заяви про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені та штрафу, відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 287,66 грн. пені та 231,48 грн. штрафу.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 2 314,80 грн. основного боргу, 287,66 грн. пені, 231,48 грн. штрафу, 456,00 грн. інфляційних втрат та 96,84 грн. 3 % річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №542 від 22.06.2010р. – 102,00 грн. держмита та №544 від 22.06.2010р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України повністю підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 267, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627,628, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Львівдіпронафтохім” (79039, м.Львів, вул.Золота, 8; р/р 26008013398 в ЛФ ВАТ „Кредобанк”; МФО 325365; ЄДРПОУ 00150113) на користь Спільного українсько-польського довірчого товариства з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” (юр. адреса: 79000, м.Львів, вул.Чайковського, 31; факт. адреса: 79016, м.Львів, вул.Я.Мудрого, 9-Б; р/р 26001266896 у ВАТ Райффайзен Банк „Аваль” м.Києва; МФО 380805; ЄДРПОУ 20800375) 2 314,80 грн. боргу, 287,66 грн. пені, 231,48 грн. штрафу, 456,00 грн. інфляційних втрат та 96,84 грн. три відсотки річних, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя