Рішення № 10374546, 29.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.10                                                                                           Справа№ 14/66(5/55)

За позовом: Заступника прокурора міста Рівне, м.Рівне, в інтересах держави в особі позивача: Рівненської міської ради, м.Рівне, в особі Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, м.Рівне

до відповідача : Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу Вокзал станції Рівне, м.Рівне.

про стягнення 73310,62 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від прокурора : не з»явився

від позивача: не з»явився

від відповідача : Масюк М.В. –представник ( довіреність від 01.10.2010 р за №НЮ-37)

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України судом роз»яснено. Відповідно до ст.20 ГПК України заяви до суду не надходили.

Суть спору: Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15 квітня 2010 року матеріали справи №5/55 за позовом Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави,в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне», про стягнення 73310,62 грн боргу, передано за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Справа поступила до господарського суду Львівської області 26.04.2010 року, за розпорядженням голови господарського суду Львівської області справа передана на розгляд судді Кітаєвій С.Б. Ухвалою від 27.04.2010 року справу №5/55 прийнято господарським судом Львівської області до розгляду та присвоєно їй номер 14/66(5/55), судове засідання призначено на 18.05.2010 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах від 18.05.2010 р, від 01.06.2010 року, від 23.06.2010 року. В судовому засіданні 15.06.2010 року оголошувалась перерва до 23.06.2010 року, про що до відома прокурора та сторін було доведено в письмовій формі під розписку. Вимоги до Прокуратури м.Рівне, позивача та відповідача щодо подання документів, пояснень, розрахунків висвітлено в зазначених ухвалах суду.

Як вказав прокурор у позовній заяві від 26.03.2010 р №1815/4 вих-10 ,«за інформацією КП РМР «Теплотранссервіс»встановлено, що 01 грудня 2009 року між відокремленим підрозділом «Вокзал станції Рівне»Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»та КП РМР «Теплотранссервіс»укладено Договір №1246 «На відпуск теплової енергії»Згідно п.п.1.1;1.4 договору №1246 підприємство позивача зобов»язалось забезпечити тепловою енергією для потреб центрального опалення приміщення відповідача за адресою в м.Рівне по вул.Кіквідзе,10, пл.Привокзальна,1, 3б каси попереднього продажу квитків загальною площею 219,2 м.кв, вокзал загальною площею 1783,2 м.кв, приміські каси загальною площею 45,2 м.кв, адмінприміщення загальною площею 497,6 м.кв, а відповідач в свою чергу зобов»язався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Стверджує, що договірні зобов»язання відповідач не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого станом на 17 березня 2010 року виникла заборгованість в розмірі 73310,62 грн. Пояснює також, що згідно п.4.2 договору №1246 від 01.12.2009 року, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом по існуючому тарифу: з 20 квітня 2009 року вартість 1 м.кв. складає 16,05 грн. згідно рішення Рівненської міської ради №60 від 14.04.2009 р.

Покликається на ст.526 ЦК України, якою встановлено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору ; одностороння відмова від виконання зобов»язання або зміна його умов не допускається, а відтак, просить стягнути з відповідача на користь позивача 73310,62 грн. боргу, судові витрати покласти на відповідача.

В порядку ст.22 ГПК України від прокурора заяви до суду не надходили, прокурором позовні вимоги не уточнювались, в тому числі не уточнювались предмет або підстава заявлених вимог.

23.06.10 р від позивача в канцелярію господарського суду Львівської області поступила Заява №01-10/3093 від 21.06.2010 року про уточнення позовних вимог по справі №14/66(5/55).

З підстав, наведених у відзиві від 18.05.10 р №Л-6/1339, в доповненні від 01.06.2010 р №Л-6/1485 до відзиву, поясненні по справі від 29.06.2010 р №Л-6/1818 відповідач позовні вимоги заперечує повністю, стверджує, що заборгованість відсутня.

З мотивів, зазначених в ухвалі від 25.06.2010 року повернуто Державному територіально-галузевому об»єднанню «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» зустрічну позовну заяву від 22 .06.2010 року про проведення зарахування зайво сплачених коштів в сумі 45222,66 грн, у зв»язку із встановленням завищених об»ємів опалювальної площі за період з 01.11.2007 р по 01.04.2009 року, в рахунок позовних вимог за даним позовом.

В судове засідання 29.06.2010 року забезпечив явку повноважного представника відповідач.

У клопотання від 22.06.2010 р позивач просить розглядати справу без його участі, у зв»язку із неможливістю забезпечення явки повноважного представника. В судове засідання 29.06.2010 року позивач явку повноважного представника не забезпечив.

В судове засідання 29.06.2010 року прокурор не з»явився.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.06.10 року за письмовою згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі судового рішення.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані прокурором та сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, створивши, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

01 грудня 2009 року між Відокремленим підрозділом «Вокзал станції Рівне»Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» ( відповідач, споживач) та Комунальним підприємством «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради (позивач, підприємство) укладено Договір №1246 «На відпуск теплової енергії», згідно умов якого ( п.п.1.1;1.4) позивач зобов»язувався забезпечити тепловою енергією для потреб центрального опалення приміщення відповідача за адресою в м.Рівне по вул.Кіквідзе,10, пл.Привокзальна, 1,3б, а саме : каси попереднього продажу квитків загальною площею 219,2 м.кв., вокзал загальною площею 1783,2 м.кв., приміські каси загальною площею 45,2 м.кв., адмінприміщення загальною площею 497,6 м.кв., а відповідач зобов»язувався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до умов п.5.4 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.5.6 договору незгода споживача із вказаною в рахунку сумою вартості теплової енергії не є підставою для затримання її оплати.

Згідно п.4.2 договору №1246, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом по існуючому тарифу.

Сторони справи визнають, що з 20 квітня 2009 року вартість 1 м.кв. складає 16,905 грн, згідно рішення Рівненської міської ради №60 від 14.04.2009 р.

Відповідно до умов в п.5.7 договору, в платіжних дорученнях споживач повинен обов»язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

В інформативному порядку підприємством можуть направлятись рахунки споживачу. В рахунок включається плата за теплову енергію, пеня та інші фінансові санкції за порушення умов даного договору. ( п.5.10)

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошових зобов»язань у повному обсязі, ця сума зараховується в такій послідовності : в першу чергу сплачується пеня та інші фінансові санкції, в другу –основна сума боргу.

Відповідно до п.7.1 розбіжності та суперечки між сторонами, пов»язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами, укладенням додаткових угод.

Даний договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін. (п.8.4).

Сторонами підписано «Загальні відомості про об»єкти Споживача по договору №1246», в якому сторони погодили назви та адреси об»єктів відповідача, до яких поставляється теплова енергія. А саме :

1.Каси попереднього продажу квитків , вул.Кіквідзе,10: загальна площа об»єкта –219,2 м.кв;

2.Вокзаал, пл.Привокзальна,1: загальна площа об»єкта –1783,2 м.кв.;

3. Приміські каси, пл.Привокзальна,1: загальна площа об»єкта -45,2 м.кв;

4. Адмінприміщення,пл.Привокзальна, 3б, загальна площа об»єкта : 497,6 кв.м.

Як стверджує Прокурор, договірні зобов»язання за договором №1246 від 01.12.2009 року відповідач не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 73310,62 грн. станом на 17.03.2010 року.

Інших обставин, в обґрунтування підстав та предмету позовних вимог прокурором не наведено. До позовної заяви додано розрахунок заборгованості на суму 73310,62 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч.2 ст.29 ГПК прокурор, який бере участь у справі, несе обов»язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Отже, відповідно до ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов»язки і користується правами сторони. При цьому обсяг прав залежить від того, з якою із сторін пов»язані інтереси держави : якщо інтереси держави уособлюються позивачем, прокурор має права позивача, зокрема право змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Прокурором не подавались заяви про зміну підстав або предмету позову, про збільшення розміру позовних вимог, прокурор не відмовлявся від позову і не зменшував розміру позовних вимог, з відповідними заявами до суду не звертався.

Із врахуванням наведених вище положень ГПК суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду Заяви позивача від 21.06.2010 року про уточнення позовних вимог по справі №14/66(5/55), яка ,за своїм змістом, фактично є заявою про збільшення позовних вимог до 102751,38 грн боргу, оскільки правом на уточнення позовних вимог по справі користується Прокурор.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної ( в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверта статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов»язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Основними видами господарських зобов”язань є майново-господарські зобов”язання та організаційно-господарські зобов”язання.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких , які йому не суперечать ( ст.174 ГК України).

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків ( ч.1 ст.626 ЦК України).

Договір є двостороннім, якщо правами та обов»язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст.626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст.627 ЦК України).

Договір є обов»язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом зазначеної статті поняття належного виконання зобов»язання охоплює виконання його належними суб»єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір №1246 на відпуск теплової енергії, який є підставою даного позову, укладений між позивачем і відповідачем 01 грудня 2009 року і відповідно до п.8.1 набув чинності з цієї дати.

Сторони договору №1246 від 01.12.2009 року не встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Сторони не укладали додаткових угод до договору №1246 від 01.12.2009 року, не вносили змін до договору, що підтвердили представники сторін в судовому засіданні. Доказів зворотнього суду не надано.

До обставин, на яких грунтуються заявлені прокурором вимоги про стягнення 73310,62 грн. боргу, не включено обставини, пов»язані з господарськими відносинами між сторонами справи до укладення договору №1246 від 01.12.2009 року.

Прокурор стверджує, що станом на 17 березня 2010 року, у зв»язку із неналежним виконанням відповідачем зобов»язань за договором №1246 від 01.12.2009 року щодо оплати спожитої теплової енергії , за ним рахується заборгованість в сумі 73310,62 грн. Зважаючи, що договір №1246 укладено 01 грудня 2009 року а борг виведено станом на 17.03.2010 р , що умовами договору встановлено щомісячну оплату за отриману енергію і термін внесення платежів –не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим , дослідженню підлягають обставини щодо вартості відпущеної позивачем відповідачу теплової енергії, здійснених відповідачем платежів та визначення суми боргу відповідача за спожиту теплову енергію в грудні 2009 р та січні, лютому 2010 року .

Виходячи із даних в «Загальній відомості про об»єкт Споживача до договору №1246», у грудні 2009 р , січні, лютому 2010 року відповідач повинен би був сплачувати позивачу щомісячно 40850,46 грн. за відпуск теплової енергії до об»єктів, перелічених у зазначеному додатку до договору, виходячи із наступного розрахунку :

Вокзал -1783,2 м.кв. х 16,05 грн (діючий тариф за 1 м.кв.площі) = 28620,36 грн;

Адмінприміщення –497,6 м.кв.х16,05 грн=7986,48 грн;

Каси попереднього продажу квитків –219,2 м.кв х16,05 грн=3518,16 грн;

Приміські каси -45,2 м.кв.х16,05 грн=725,46 грн.

Таким чином, загальна сума нарахувань , які підлягали б сплаті відповідачем за спожиту теплову енергію за грудень 2009 р, січень, лютий 2010 року, мала б скласти: 40850,46 грн х 3 міс.=122551,38 грн.

Проте, суд не наділений повноваженнями при розгляді спору виходити за межі заявлених прокурором вимог, тобто, за межі заявленої до стягнення суми -73310,62 грн.

Як вбачається з відмітки господарського суду Рівненської області на першій сторінці позовної заяви від 26.03.2010 року №1815/4 вих-10, позовна заява з доданими до неї (згідно переліку в додатках) документами, поступила до господарського суду Рівненської області 31.03.2010 року і була зареєстрована за вхідним номером 659.

Заборгованість в сумі 73310,62 грн, вимога про стягнення якої заявлена Заступником прокурора м.Рівне у позовній заяві, виведена станом на 17.03.2010 року у «Розрахунку заборгованості №1246 Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця з 01/11/2009 по 17/03/2010», доданому до позовної заяви. Розрахунок підписаний начальником відділу збуту КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради Машковець С.П.

Як вбачається , у розрахунок включено :

:листопад 2009 року - 46120,15 грн, нарахованих за відпуск теплової енергії до приміщень відповідача, в тому числі по : вокзалу (1775,4 кв.м.х16,05 =28495,17 грн); по адмінприміщенню (960,1 кв.м.х16,05=15409,61 грн); по касах попереднього продажу білетів (219,2 кв.м.х16,05=3518,16 грн); дані про здійснені відповідачем розрахунки –відсутні;

:грудень 2009 року : 46120,15 грн боргу за листопад 2009 року та 47422,94 грн. нарахувань за відпуск теплової енергії до приміщень відповідача, в тому числі : вокзалу (1775,4 кв.м.х16,05 =28495,17 грн); адмінприміщення (960,1 кв.м.х16,05=15409,61 грн); каси попереднього продажу білетів (219,2 кв.м.х16,05=3518,16 грн); дані про здійснені відповідачем розрахунки –70596,19 грн;

: січень 2010 року : 22946,90 грн, що становить залишок боргу станом на 01.01.2010 року та 47422,94 грн. нарахувань за відпуск теплової енергії до приміщень відповідача , в тому числі : вокзалу (1775,4 кв.м.х16,05 =28495,17 грн); адмінприміщення (960,1 кв.м.х16,05=15409,61 грн); каси попереднього продажу білетів (219,2 кв.м.х16,05=3518,16 грн); дані про здійснені відповідачем розрахунки відсутні;

: лютий 2010 року : 70369,80 грн, що становить залишок боргу станом на 01.02.2010 року та 17740,78 грн. нарахувань за відпуск теплової енергії до приміщень відповідача , в тому числі : вокзалу (1783,2кв.м.х16,05 =28620,36 грн); адмінприміщення (497,6 кв.м кв.м.х16,05=7986,48 грн); каси попереднього продажу білетів (219,2 кв.м.х16,05=3518,16 грн; приміські каси (45,2 кв.мх16,05=725,46 грн); дані про здійснені відповідачем розрахунки відсутні.

В розрахунок включено перераховані відповідачем ( станом на 17.03.2010 р) 14800,00 грн.

У розрахунку вказано також, що:

: за листопад, грудень 2009 року, січень 2010 року перерахунок по абоненту «вокзал» склав 440,19 грн.

: по абоненту «адмінприміщення»(за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень 2010 року) перерахунок склав 26100,68 грн.

: перерахунки по абоненту «приміські каси» за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень 2010 року склали 2550,81 грн.

Виходячи із даних у зазначеному розрахунку сума основного боргу розрахована наступним чином : (46120,15+47422,94+47422,94+17740,78)-70596,19 -14800,00)=73310,62 грн.

10 червня 2010 року за результатами звірки взаємних розрахунків сторонами підписано Акт №1246, однак при проведенні взаємозвірки сторони не дійшли погодження щодо суми боргу станом на 17.03.2010 року. Так позивачем виведено сальдо на зазначену дату у сумі 73310,62 грн, а відповідачем – 28087,66 грн.

З відомостей у Акті звірки взаємних розрахунків від 10 червня 2010 року судом встановлено, що сума боргу 73310,62 грн виведена станом на 17.03.2010 року із врахуванням : сальдо станом на 01.11.2009 року в сумі 24476 грн; нарахувань в 11.2009 році в сумі 46120,15 грн, нарахувань в 12.2009 р оку в сумі 47422,94 грн, нарахувань в 01.2010 р в сумі 47422,94 грн, нарахувань в 02.2010 року в сумі 17740,78 року , які в сукупності складають суму 183182,85 грн. Від зазначеної суми позивачем змінусовано в 11.2009 року 24476 ,04 грн; в 12.2009 р –70596,19 грн, 14800,00 грн , сплачених станом на 17.03.2010 р коштів ( тобто –109872,23 грн). Таким чином: 183182,85 грн –109872,23 грн =73310,62 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, 70596,19 грн - це сума на яку проведено взаємозалік (листи №1029 від 11.11.2009 р №б/н від 10.12.2009 р ; повідомлення №26/11 і №26/12). 70596,19 грн по взаємозаліку закрито сальдо станом на 01.11.2009 року (24476,04 грн) та нарахування в 11.2009року (46120,15 грн).

Однак, нарахування станом на 01.11.2009 року і за 11.2009 року не входять в предмет дослідження за позовом прокурора, оскільки не охоплюються зобов»язаннями сторін за договором №1246 від 01.12.2009 року.

За даними розрахунку поданого до справи : за період грудень 2009 р , січень та лютий 2010 року позивачем нараховано відповідачу 112586,66 грн ( 47422,94 грн +47422,94 грн +17740,78 грн) та змінусовано здійснені відповідачем перерахування :14800,00 грн. проплат та 24476,04 грн , відтак борг виведено в сумі =73310,62 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що дійсно станом на 17.03.2010 року і на час подання позовної заяви до Рівненського господарського суду (31.03.2010 р) відповідач перерахував позивачу 14800,00 грн, а саме :

-09.03.2010 р пл..дорученням №174 перераховано 3000,00 грн за січень 2010 р ;

-10.03.2010 р пл..дорученням №185 перераховано 2800,00 грн; за січень 2010 р

-11.03.2010 р пл.дорученням №188 перераховано 7000,00 грн; за січень 2010 р

-15.03.2010 р пл..дорученням №190 перераховано 2000,00 грн; за січень 2010 р

Окрім того, платіжним дорученням від 25.12.2009 р №1164 відповідачем було перераховано позивачу 24476,04 грн.

За умовами договору від 01.12.2010 р за період грудень 2009 р , січень, лютий 2010 року позивач мав би нарахувати відповідачу 122551,38 грн (40850,46 грн х 3 міс) і за мінусом проплачених 14800,00 і 24476,04 , станом на 17.03.2010 року борг мав би відповідати 83275,34 грн.

Проте, як вже зазначено вище, суд не наділений повноваженнями при розгляді спору виходити за межі заявлених прокурором вимог, тобто, за межі заявленої до стягнення суми -73310,62 грн.

Судом встановлено , що після порушення провадження у справі господарським судом Рівненської області і станом на даний час, відповідач здійснив наступні платежі :

:22.03.2010 р пл..дорученням №229 перераховано 3000,00 грн за січень лютий 2010 р;

:24.03.2010 р пл.дорученням №239 перераховано 2000,00 грн за лютий 2010 р :06.04.2010 р пл.дорученням №228 - 9000,00 грн за березень 2010 р;

:07.04.2010 р пл.дорученням №293 - 4100,00 грн за березень 2010 р;

:12.04.2010 р пл.дорученням №297 - 5000,00 грн за березень 2010 р ;

:13.04.2010 р пл.дорученням №306 - 5000,00 грн за березень 2010 р;

:14.04.2010 р пл.дорученням №311 - 5000,00 грн за березень 2010 р;

:16.04.2010 р пл.дорученням №327 - 3000,00 грн за березень 2010 р;

:28.04.2010 р пл.дорученням №357 - 2800,00 грн. за березень 2010 р;

:13.05.2010 р пл. дорученням №407 - 5000,00 грн. за квітень 2010 р;

Всього на суму –38900,00 грн

Виходячи з умов п.5.7 договору №1246 від 01.12.2010 року, сума коштів 38900,00 грн, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу, підлягає зарахуванню в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в спірному періоді.

Отже, виходячи із заявленої Прокурором до стягнення суми боргу 73310,62 грн та враховуючи платежі відповідача на суму 38900,00 грн, які зараховуються в погашення зазначеного боргу в силу умов п.5.7 договору від 01.12.2009 р №1246, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 34410,62 грн (73310,72 грн –38900 грн).

Суд не враховує взаємозаліки між сторонами, за попередні ( до укладення договору №1246 від 01.12.2010 року) періоди, оскільки на інших підставах, окрім зазначеного договору , заявлені прокурором вимоги не ґрунтуються, зміни в договір №1246 від 01.12.2009 року у встановленому чинним законодавством порядку не вносились, договір є чинним з 01.12.2009 року; інших доказів в підтвердження перерахування відповідачем позивачу коштів сторони не надали.

Акт обстеження об»єктів відповідача від 23.12.2009 року не може вважатись документом, який би засвідчував внесення змін в договір від 01.12.2009 року №1246, чи виражав би взаємну згоду сторін на ті чи інші перарахунки ( в тому числі, за певний конкретний період), в тому числі по обставинах, які мали місце до набрання чинності договором від 01.12.2009 року №1246.

Відповідно до ст.1 ГПК України кожна особа, яка вважає , що її права чи законні інтереси порушені, чи щодо них існує спір має право на звернення до господарського суду шляхом подання позовної заяви.

Справи , підвідомчі господарським судам визначені в ст.12 ГПК України.

Обов»язок доказування обставин, на яких грунтуються заявлені вимоги, в силу ст.33 ГПК України, покладаються на позивача.

Позов підлягає частковому задоволенню, в сумі 34410,62 грн. Оскільки в решті заявленої до стягнення сумі (38900,00 грн) предмет спору відсутній (кошти перераховані відповідачем після порушення провадження у справі), то провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,22,29,32,33,34,36,43,44,49,75,п.1-1 ст.80 , ст.ст.82,84,85,116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.           Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне»(33000, м.Рівне, вул.Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 26010065 ):

а) на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради ( м.Рівне, вул.Д.Галицьколго,27, код ЄДРПОУ 30841056) 34410,62 грн боргу:

б) в доход державного бюджету України 344,11 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4.           Припинити провадження щодо 38900,00 грн боргу.

Суддя