Рішення № 10374444, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/10909.07.10 За позовомНаціонального комплексу "Експоцентр України" до Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш"

простягнення 164 250,56 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Північук Л.І. –представник

від відповідача Бабенко Л.М., Руденко В.В. –представники Рішення прийняте 09.07.2010, оскільки 29.06.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний комплекс "Експоцентр України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш"164250,56 грн. за прострочення відповідачем виконання обов’язку повернути кошти, у тому числі 3% річних у розмірі 22811,90 грн., інфляційні втрати у розмірі 101016,52 грн. та штраф у розмірі 40422,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно набув грошові кошти позивача у розмірі 577459,20 грн., що встановлено судовими рішеннями у господарській справі №16/336. В межах виконавчого провадження по вказаній справі з відповідача було стягнуто частину заборгованості. Однак станом на даний час залишається нестягнутою сума у розмірі 6172,21 грн. У зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов’язання позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати та просить стягнути їх в межах даної справи.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що під час виконавчого провадження з банківського рахунку відповідача стягнуто всю суму заборгованості з урахуванням 10% виконавчого збору. Відповідач не погоджується з нарахованим індексом інфляції та 3% річних, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 вже стягнуто з відповідача окрім суми основного боргу, також витрати внаслідок інфляції та 3% річних. Також відповідач зазначає, що з дня порушення виконавчого провадження у боржника виник обов’язок не сплатити борг, а виконати рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2008 у справі № 16/336 задоволено частково позовні вимоги Національного комплексу "Експоцентр України" та стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" 577459,20 грн. основного боргу, 5774,59 грн. державного мита, 100,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2008 у справі № 16/336 змінено, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" суму основного боргу у розмірі 577459,20 грн., втрати внаслідок інфляції у розмірі 30027,87 грн., 3% річних у розмірі 5125,94 грн., державне мито у розмірі 6126,13 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106,50 грн., а також 175,77 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 у справі № 16/336 залишено без змін.

30.03.2009 Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009.

Судовими рішенням у справі № 16/336 встановлено, що відповідач безпідставно отримав кошти позивача у розмірі 577459,20 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 у справі №16/336 встановлено, що:

- відповідач повинен був повернути позивачу кошти в строк до 24.03.2008;

- відповідачем прострочено строк виконання вимоги позивача;

- оскільки відповідач став боржником грошового зобов’язання перед позивачем, то до даних правовідносин необхідно застосовувати правила 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 у справі №16/336 стягнуто з відповідача втрати внаслідок інфляції за період з квітня по червень 2008 року та 3% річних за період з 25.03.2008 по 10.07.2008.

В добровільному порядку постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №16/336 виконана не була. У зв’язку з несплатою відповідачем наявної заборгованості позивачем пред’явлено до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві накази на примусове виконання вказаної постанови.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 13.08.2009 ВП № 14215301 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 16/336 від 30.03.2009 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" коштів в сумі 618845,64 грн.

Іншою постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 13.08.2009 ВП № 14246201 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №16/336 від 30.03.2009 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" коштів в сумі 175,77 грн.

Вказаними постановами відповідачу надано строк для добровільного виконання рішення до 19.08.2009.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується відповідачем, в добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив.

Постановою державного виконавця № 685/2 від 23.09.2009 накладено арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" в розмірі 680943,54 грн. (сума з урахуванням 10% виконавчого збору).

Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було надіслано платіжну вимогу № 685/2 від 06.10.2009 до обслуговуючих банків боржника.

09.10.2009 платіжна вимога № 685/2 була частково виконана та стягнуто з банківського рахунку відповідача кошти в сумі 68176,27 грн., що підтверджується відміткою ВАТ "ВіЕйБі Банк" від 09.10.2009 на платіжній вимозі, яка була повернута до державної виконавчої служби та банківською випискою.

28.10.2009 з банківського рахунку відповідача було перераховано кошти в сумі 612767,27 грн. згідно платіжної вимоги № 685/2 на виконання рішення та наказу № 16/336 Господарського суду міста Києва, що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, з банківського рахунку відповідача для погашення заборгованості було перераховано загальну суму заборгованості у розмірі 680943,54 грн. з урахуванням 10% виконавчого збору.

Постановами державного виконавця від 27.12.2009 виконавче провадження з примусового виконання наказів № 16/336 від 30.03.2009 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" коштів в сумі 618845,64 грн. та 175,77 грн. закінчено на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку зі стягненням боргу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723 індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Тому при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування –з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Крім того, суд зазначає, що згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вище судом встановлено, що в ході виконавчого провадження з відповідача було стягнуто:

- 09.10.2009 –68176,27 грн.;

- 28.10.2009 –612767,27 грн.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Враховуючи викладене, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання необхідно нараховувати наступним чином:

3% річних:

- з 11.07.2008 по 09.10.2009 на суму 577459,20 грн.;

- з 10.10.2009 по 28.10.2009 на суму 550845,14 грн. (сума з урахуванням положень ст.534 Цивільного кодексу України).

інфляційні втрати:

- з липня 2008 року по вересень 2009 на суму 577459,20 грн.

- за жовтень 2009 року на суму 550845,14 грн.

Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З 29.10.2009 інфляційні втрати та 3% річних не нараховуються, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач перерахував заборгованість у повному обсязі та виконавче провадження закінчено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що з дня порушення виконавчого провадження у боржника виник обов’язок не сплатити борг, а виконати рішення суду, оскільки діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню.

Щодо посилання позивача, що в ході виконавчого провадження на його рахунок надійшли кошти в сумі 612849,20 грн. (15.10.2009 –61358,65 грн. та 03.11.2009 –551490,55 грн.) та станом на час розгляду справи залишається не стягнутою з відповідача сума у розмірі 6172,21 грн., суд відзначає, що відповідачем погашено заборгованість у повному обсязі згідно з банківськими виписками, наданими відповідачем, та постановами державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. В межах заявленого позову не розглядається правомірність чи неправомірність дій державного виконавця з виконання наказів у справі №16/336. Чинним законодавством передбачена можливість оскарження неправомірних дій державного виконавця.

Оскільки факт неналежного невиконання відповідачем свого зобов’язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 577459,20 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, з урахуванням того, що у 2008 році було 366 днів, у розмірі 22 480,51 грн. –3% річних та 94855,20 грн. –інфляційні втрати.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, к. 608, ідентифікаційний код 20009865, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Національного комплексу "Експоцентр України" (03680, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, ідентифікаційний код 21710384) 3% річних у розмірі 22480 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 94855 (дев’яносто чотири тисячі вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 20 коп., державне мито у розмірі 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 36 коп. та 168 (сто шістдесят вісім) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова