Рішення № 10374237, 11.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/15411.06.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЦентру медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща -Водиця»(військова частина А 1931)

Простягнення 134492, 26 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року;

від відповідача : Чичова Т.В. –дов. № б/н від 12.05.2010 року;

Волошенко О.М. –дов. № 230 від 12.05.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща - Водиця»(військова частина А 1931) про стягнення 120414, 28 грн. основного боргу, 6926, 74 грн. пені , 5743, 99 грн. інфляційних втрат, 1407, 25 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 14.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.

В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2010 року надав відзив на позов та додаткові документи на доказ повного погашення заборгованості за спожиту електроенергію.

В судовому засіданні 17.05.2010 року у відповідності частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.06.2010 року.

В судовому засіданні 11.06.2010 року представники сторін надали усні пояснення по справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща - Водиця»(військова частина А 1931) (далі – споживач, відповідач) було укладено договір № 1032 ор 1032 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2., 4.1, 4.2 електропостачальна організація зобов’язувалась, постачати електроенергію, як різновид товарної продукції споживачу:

-          в межах дозволеної до використання потужності;

-          згідно з величинами постачання електроенергії (Додатки 1, 3.1) за умови своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання споживачем ПКЕЕ, ПУЕ;

-          згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів.

Встановлювати та доводити споживачу договірні величини споживання електричної енергії та потужності в години максимального навантаження енергосистеми за місяцями кварталу письмовими повідомленнями не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного кварталу, які є невід’ємною частиною Договору.

Величини постачання електричної енергії та потужності встановлюються споживачу електропостачальною організацією виходячи з граничних рівнів електроспоживання в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов’язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.

Для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за встановленою формою до енергопостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів з кожної точки обліку окремо згідно з календарним графіком (Додаток 4), а також вести облік електричної енергії в журналі встановленої форми.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.6 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання.

Споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду.

Щомісяця 20 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності»).

Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередня періоди.

Споживач до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснює оплату 100 % від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2009 р. по 01.02.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 735851, 29 грн. Проте, відповідач за поставлено енергію розрахувався частково на суму 625191, 66 грн., у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 110659, 63 грн.

Крім того, за період з 01.10.2009 року по 01.02.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 19268, 06 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 9513, 41 грн., в зв’язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9754, 65 грн.

Отже, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 120414, 28 грн. (110659, 63 грн.+ 9754, 65 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що основний борг в сумі 120414, 28 грн. погашено відповідачем до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість у відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за Договором відсутня, що сторонами не заперечується, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 5.1 Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує електропостачальній організації пеню в розмірі 0, 75 % за кожен день прострочення платежів, але не більше розмір встановленого чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 5.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6926, 74 грн.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 2 Додатку 13 Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4811, 54 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5743, 99 грн. та 3 % річних в розмірі 1407, 25 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 3687, 86 грн. та 3 % річних в сумі 1006, 53 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

           В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

З огляду положень, пункту 2, частини 1, статті 8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Судом встановлено, що платіжним дорученням № 4354 від 20.05.2010 року позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено законодавством, суд керуючись ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 2, частини 1, статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” прийшов до висновку, що державне мито в сумі 447, 20 грн. підлягає частковому поверненню з Державного бюджету України на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 47, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща - Водиця»(військова частина А 1931) (04075, м. Київ, вул. Гамарника, 60, код ЄДРПОУ 07770190) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 4811 (чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн. 54 коп. пені, 3687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 1006 (одна тисяча шість) грн. 53 коп. 3 % річних, 95 (дев’яносто п’ять) грн. 06 коп. державного мита та 16 (шістнадцять) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 447 (чотириста сорок сім) грн. 20 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 4354 від 20.05.2010 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

14.07.2010 року