Рішення № 10374100, 13.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 р. Справа № 9/68

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківськоі міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про розірвання договору оренди, звільнення нежитлового приміщення та стягнення коштів в сумі 2965, 94 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Буджак Віктор Миколайович - головний спеціаліст юридичного відділу, (довіреність № 1058/05-17/07-в від 18.07.2006 року)

Від позивача: Тарновська Ірина Ярославівна - спеціаліст I-категорії, (довіреність № 1299/01-17/07-в від 13.07.2010 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

Заявлено вимогу про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3049 від 01.03.2007 року, розташованих на першому другому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 площею 10.4 кв.м., укладеного між виконавчим комітетом Івано-Франківськоі міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_2, про виселення приватного підприємця ОСОБА_2 із займаного нежитлового приміщення площею 10.4 кв.м., розташованого на другому поверсі в будинку АДРЕСА_2 та про стягнення із приватного підприємця ОСОБА_2 на користь виконавчого комітету Івано-Франківськоі міської ради заборгованості з орендної плати в розмірі 2 815.18 грн. та пені у сумі 150.76 грн.станом на 09.02.2010р.

13.07.10 року позивачем подано суду письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 4 028, 23 грн. та пені в сумі 225, 96 грн. станом на 18.06.2010р.Вказана заява не прийнята судом.

Відповідно до ч.4 ст22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Тобто вказана норма Кодексу викладена альтернативно.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача,докази в підтвердження цих обставин.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З вищевикладеного вбачається, що позивач клопотанням від 13.07.10 року змінив і предмет, і підставу позову, тобто фактично заявив новий позов ( за інший період), що суперечить ст. 22 ГПК України, яка надає право позивачу змінювати або підстави, або предмет позову.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.10 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що між сторонами у справі укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3049 площею 3, 5 кв. м, розташованого на другому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 для використання під офіс на період до 30.11.09 року.

На підставі угод № УО-3049-1 від 22.06.07 року, № УО-3049-2 від 18.09.07 року, № УО-3049-3 від 17.11.07 року, № УО-3049-4 від 29.12.09 року про внесення змін до Договору, було змінено площу орендованих приміщень із 3.2 кв. м. до 10.4 кв. м., а також продовжено термін дії договору на період до 31.12.10 року.

Представник позивача зазначив, що невиконання умов договору щодо своєчасного внесення орендної плати, що спричинило заборгованість в розмірі 2 815,18 грн., а також неукладення договору відповідачем з міськвиконкомом щодо оренди земельної ділянки, закріпленої за будинком, є підставою для розірвання договору. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 150,76 грн.

Відповідач в судове засідання не з"явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового слухання справи був належним чином повідомлений. Письмового відзиву по суті спору відповідачем не подано.

При цьому судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 ГПК України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

01.03.07 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3049 площею 3, 5 кв. м, розташованого на другому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 який перебуває на балансі житлово-експлуатаційної організації. Передача в оренду приміщень здійснюється на підставі рішення міськвиконкому від 20.12.06 року № 534, "Протоколу № 19/КК-06 засідання конкурсної комісії по визначенню переможця комерційного конкурсу на право укладення договору оренди на нежитлові приміщення", листа підприємця ОСОБА_2 № б/н від 20.02.07 року. Приміщення передаються в оренду для використання під офіс ( п. 1.1-1.3 Договору).

На підставі угод № УО-3049-1 від 22.06.07 року, № УО-3049-2 від 18.09.07 року, № УО-3049-3 від 17.11.07 року, № УО-3049-4 від 29.12.09 року про внесення змін до Договору, було змінено площу орендованих приміщень із 3.5 кв. м. до 10.4 кв. м., а також продовжено термін дії договору на період до 31.12.10 року.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно приписів ч. 3 ст. 18, ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 3.1, 3.3 Договору орендна плати за орендовані приміщення визначається на підставі "Протоколу № 19/КК-06 засідання конкурсної комісії по визначенню переможця комерційного конкурсу на право укладення договору оренди на нежитлові приміщення" від 18.12.06 року, який додається до договору. Нарахування орендної плати за орендовані приміщення проводиться з дня підписання сторонами акта приймання-передачі в оренду приміщень від орендодавця до орендаря і закінчується, коли підписано акт приймання-передачі приміщень від орендаря до орендодавця і закінчується днем, коли сторонами підписано акт приймання-передачі приміщень від орендаря до орендодавця.

Згідно п. 3.2 Договору з урахуванням наступних змін місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар починаючи з 22.06.07 року, визначеної згідно з додатком до угоди № УО-3049-1 від 01.03.07 року, становить 192, 13 грн., крім того ПДВ - 38, 43 грн.; починаючи з 17.11.09 року, визначеної згідно з додатком до угоди № УО-3049-3 від 17.11.09 року, становить 307, 80 грн., крім того ПДВ - 61, 56 грн.; починаючи з 29.12.09 року, визначеної згідно з додатком до угоди № УО-3049-4 від 29.12.09 року, становить 336, 96 грн., крім того ПДВ - 67, 39 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що станом на 09.02.10 року за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за період з 01.08.07 року по 09.02.10 року, яка становить 2 815.18 грн., що підтверджується карткою розрахунку та оплати орендної плати, складеною Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська станови на 09.02.10 року. Відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості з орендної плати, як і не подано суду доказів сплати боргу. В цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.1.1 Договору за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості.

Нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати в розмірі 150,76 грн. за період з 21.11.09 року по 21.01.10 року є правомірним та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та про виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення, то слід зазначити наступне.

Питання розірвання договору регулюється наступними нормами законодавства.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відносини найму ( оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 759 Цивільного кодексу України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 6.4.7 Договору сторони передбачили, що припинення цього договору оренди може мати місце у випадках, зокрема, розірвання договору орендодавцем в односторонньому порядку згідно ст. 782 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для дострокового розірвання договору і виселення відповідача, встановивши, що відповідачем неодноразово допускались порушення строків щодо сплати орендної плати, а саме протягом трьох та більше місяців підряд: відповідачем не сплачувалась орендна плата протягом серпня- вересня-жовтня 2007 року, не сплачувалась орендна плата протягом жовтня-листопада-грудня 2008 року, не сплачувалась орендна плата протягом чотирьох місяців з квітня по липень включно 2009 року, не сплачувалась орендна плата протягом семи місяців з грудня 2009 року по червень 2010 року включно, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість, що вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості по орендній платі та само по собі свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди і є самостійною підставою для дострокового розірвання договору оренди згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Факт невиконання умов договору оренди щодо несвоєчасного внесення орендної плати підтверджується також копією претензії № 315/01-12/48-в від 16.02.10 року, яка направлялась виконкомом на адресу відповідача із вимогою про сплату орендної плати. Суду не подано доказів ані направлення відповіді на претензію, ані проведення оплати відповідачем. Одночасно суду не подано доказів виконання відповідачем обов`язку укласти договір оренди землі.

Отже, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог щодо розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610, 629, 651, 759, 783, 792 ЦК України, ст. 193, 283 ГК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( ід. код НОМЕР_1) на користь позивача виконавчого комітету Івано-Франківськоі міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018 (№ к. 04054346, р/р 35424002000758 УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014): 2 815.18грн. ( дві тисячі вісімсот п`ятнадцять грн.18 коп..) - заборгованості по сплаті орендної плати; 150,76 грн. (сто п`ятдесять грн. 76 коп.) - пені, 272 грн. (двісті сімдесят дві грн.) - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3049 від 01.03.2007 року, розташованих на першому другому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 площею 10.4 кв.м., укладеного між позивачем виконавчим комітетом Івано-Франківськоі міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018 та відповідачем приватним підприємцем ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( ід. код НОМЕР_1).

Виселити відповідача приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( ід. код НОМЕР_1) із займаного нежитлового приміщення площею 10.4 кв.м., розташованого на другому поверсі в будинку АДРЕСА_2

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяФанда О. М.

рішення виготовлено та підписано 14.07.10 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е. М.

14.07.10 року