Рішення № 10374066, 09.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2010                                                             Справа № 11/22

За позовом Тячівського професійного ліцею Закарпатської області, м. Тячів

до відповідача 1: Тячівської міської ради, м. Тячів

до відповідача 2: Виконкому Тячівської міської ради, м.Тячів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні позивача: Регіональне віділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство освіти і науки України, м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тячівська районна рада, м.Тячів

про: визнання права державної власності на адміністративно-виробничий комплекс в м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул. Вайди, 3 в особі Міністерства освіти і науки України, закріплений на праві оперативного управління за Тячівським професійним ліцеєм Закарпатської області; скасування та визнання нечинними: рішенння ХІХ сесії V скликання Тячівської міської ради від 23 січня 2009 року №1387 "Про скасування рішень виконавчого комітету Тячівської міської ради "Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ -14 в м. Тячів" № 27, датованих двома датами - 26 лютого 1998 року і 26 лютого 1999 року як таких, що не відповідають законодавству України та виданих на їх підставі Свідоцтв про право державної власності від 03 березня 2000 року №№ 83-86", рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради від 05 лютого 2009 року №94 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомості, що розташовані в м.Тячів по вул. Жовтнева, №№7, 10, 32 і вул. Вайди, №3" (в редакції заяви від 11.01.2010, вих. №2).

          Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - Бокоч П.М. - директор, Бокоч С.П. - юрист, довіреність від 02.06.2010.

від відповідача 1 - Візичканич В.І. - начальник відділу правового забезпечення та контролю діяльності міської ради, довіреність від 03.12.2008.

від відповідача 2 - Візичканич В.І. - начальник відділу правового забезпечення та контролю діяльності міської ради, довіреність від 08.07.2010.

від третіх осіб - не з"явились.

з участю прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави у судах прокуратури Закарпатської області Костака В.В.

Суть спору: Позивач, Тячівський професійний ліцей Закарпатської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Тячівської міської ради, про визнання права державної власності на адміністративно-виробничий комплекс, розташований у м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул. Вайди, 3 в особі Міністерства освіти і науки України, закріплений за ним на праві оперативного управління; скасування та визнання нечинними: рішенння ХІХ сесії V скликання Тячівської міської ради від 23 січня 2009 року №1387 "Про скасування рішень виконавчого комітету Тячівської міської ради "Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ -14 в м. Тячів" № 27, датованих двома датами - 26 лютого 1998 року і 26 лютого 1999 року як таких, що не відповідають законодавству України та виданих на їх підставі Свідоцтв про право державної власності від 03 березня 2000 року №№83-86", рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради від 05 лютого 2009 року №94 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомості, що розташовані в м.Тячів по вул. Жовтнева, №№7, 10, 32 і вул.Вайди, №3" .

          Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях позовні вимоги не визнав з мотивів викладених у ньому, зокрема з огляду на наступне.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про професійно-технічну освіту" професійно-технічний навчальний заклад, що має статус юридичної особи діє на підставі статуту. При цьому основні повноваження та напрями діяльності професійно-технічного навчального закладу визначені статтею 22 цього Закону, серед яких немає повноважень щодо вирішення питання оформлення права власності та здійснення прав власника на об"єкти нерухомості, в яких розміщується професійно-технічний навчальний заклад державної форми власності.

На момент відкриття профтехучилища спірні приміщення належали до нежитлового фонду Тячівської міської ради народних депутатів і не передавались у відання Тячівського профтехучилища, а лише виділялись під розміщення цього навчального зкладу, що не породжує в останнього жодних прав стосовно використовуваного ним майна. Крім того, при передачі спірних об"єктів з нежитлового фонду місцевої Ради народних депутатів до відомчого фонду освіти - Тячівського профтехучилища, не був дотриманий порядок, передбачений підпунктом "б" пункту 5 Постанови Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 №"85 "Про порядок передачі підприємств, об"єднань, організацій, установ, будинків і споруд", а саме, рішення про передачу об"єктів повинен був приймати виконавчий комітет Закарпатської обласної ради народних депутатів, воно повинно було бути погоджене із зацікавленими особами (міністерствами, відомствами).

Таким чином, на думку відповідача, спірні будівілі до цього часу належать до нежитлового фонду Тячівської міської ради.

Щодо оскаржуваних позивачем рішень Тячівської міської ради, то вони, на думку відповідача, прийняті на підставі правовстановлюючого документу, у відповідності до підпунктів 6.1 та 6.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, а саме, Рішення V-ої сесії V-го скликання Тячівської районної ради „Про розмежування об’єктів комунальної власності району” від 5 січня 2007 року №120, згідно якого спірні об’єкти нерухомості віднесено до майна комунальної власності територіальної громади міста Тячів та села Тячівка.

Відповідач 2 письмовий відзив на позов не подав, разом з тим у судовому засіданні позовні вимоги визнав, а також повідомив, що позивачу 07.05.2010 виготовлено свідоцтва про право власності на спірне майно.

           Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіональне віділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, у письмовому поясненні вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, зокрема у зв"язку з тим, що спірне приміщення в м.Тячів по вул.Вайди,3 було передано йому (позивачу) Державним підприємством трестом "Закарпатбуд" безкоштовно, що підтверджується Актом передачі основних засобів від 10.03.1982 за №567. Оскільки на момент передачі трест "Закарпатбуд" був державним підприємством, майно якого належало до державної власності, то зміна власності не відбулась, а тільки змінився орган управління даним майном.

          Порядок передачі нерухомого майна із сфери управління одних державних органів до інших на той період визначався Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 №285 "Про порядок передачі підприємств, об"єднань, організацій, установ, будинків і споруд", який жодним чином не було порушено при передачі спірного об"єкту нерухомості.

          Щодо твердження відповідача про те, що нерухоме майно, розташоване в м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 є комунальною власністю і передане позивачу у користування на підставі рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 за №37, то на момент його прийняття такої форми власності як комунальна не існувало, тобто майно не вибуло з державної власності, а лише передано до відання іншого органу.

Третя особа також зазначає, що відповідно до ст.7 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" до комунальної власності належить майно, що передається безоплатно державою, іншими суб"єктами права власності, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів.

          Перелік державного майна, яке передавалось до власності адміністративно-територіальних одиниць було визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", якою зобов"язано Міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком. Даною Постановою не передбачено передачу закладів професійно-технічної освіти до власності адміністративно-територіальних одиниць.

На виконання даної Постанови Кабінету Міністрів України рішенням ХІ сесії ХХІ скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23 грудня 1992 року визначено вичерпний перелік освітніх закладів, які передавались до власності адміністративно-територіальних одиниць, в якому відсутні професійно-технічні навчальні-заклади, в тому числі і Тячівське професійно-технічне училище №14, правонаступником якого є позивач.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерство освіти і науки України, у письмовому поясненні повідомила наступне.

          Тячівський професійний ліцей Закарпатської області є державним професійно-технічним навчальним закладом створеним згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 15.11.2002 року №656 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області»шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 14 м. Тячева і є його правонаступником.

Позивач розташований і здійснює свою статутну діяльність в м.Тячів у навчально-виробничих приміщеннях по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул.Вайди, 3, які є державною власністю в особі Міністерства освіти і науки України, що посвідчено свідоцтвами про право державної власності на нерухоме майно №№83, 84, 85, 86 від 03 березня 2000 року виконавчим комітетом Тячівської міської ради .

Міністерство вважає, що оскаржувані позивачем рішення прийняті відповідачем з грубим порушенням норм законодавства України, а тому є такими, що підлягають скасуванню, оскільки спірні об’єкти нерухомого майна на момент передачі їх на баланс позивача належали до державної власності, статус державного майна не втрачали, а тому й на теперішній час є об’єктами державної власності.

Так, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, переліку державного майна, яке передавалося до власності адміністративно-територіальних одиниць, заклади професійно-технічної освіти відсутні. Також на виконання зазначеної постанови Закарпатська обласна рада народних депутатів своїм рішенням, прийнятим на XI сесії XXI скликання «Про комунальну власність області та програму її приватизації»від 23.12.1992 визначила вичерпний перелік освітніх закладів, що належать до комунальної власності, в якому немає професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі і Тячівського професійно-технічного училища № 14, правонаступником якого є позивач, у зв"язку з чим твердження відповідача про те, що спірне майно належить до комунальної власності, є безпідставним.

Оскільки заклад перебував і на даний час перебуває у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України, то відповідно майно закладу є державною власністю.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач, Тячівський професійний ліцей Закарпатської області, звернувся до суду з позовом про визнання за ним в особі Міністерства освіти і науки України права державної власності на адміністративно-виробничий комплекс в м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул.Вайди, 3. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що спірні приміщення у м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 передані на баланс професійно-технічного училища №14 (правонаступником якого є позивач) Тячівським ВУЖКГ на підставі акту передачі основних засобів від 3 грудня 1990 року, а по вул.Вайди, 3 - трестом "Закарпатбуд", що підтверджується листом керуючого №567 від 10.03.1982 та актом передачі основних засобів від 23.06.1982.

На підставі вказаних документів та у відповідності до діючого на той час законодавства виконавчий комітет Тячівської міської ради прийняв рішення "Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ -14 в м. Тячів" № 27, датоване двома датами - 26 лютого 1998 року і 26 лютого 1999 року, а також виготовив і видав Тячівському професійно-технічному училищу №14 свідоцтва про право державної власності на нерухоме майно №№ 83, 84, 85, 86 від 3 березня 2000 року. Однак, відповідач 23 січня 2009 року на ХІХ сесії V скликання прийняв рішення №1387 "Про скасування рішень виконавчого комітету Тячівської міської ради "Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ-14 в м.Тячів" №27, датованих двома датами - 26 лютого 1998 та 26 лютого 1999 року як таких, що не відповідають законодавству України та виданих на їх підставі Свідоцтв про право державної власності від 3 березня 2000 року №№83-86", а 05 липня 2009 року прийняв рішення №94 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомості, що розташовані в м.Тячів по вул.Жовтнева, №№ 7, 10, 32 і по вул.Вайди, 3", яким вирішено оформити право власності на вказані об"єкти за територіальною громадою м.Тячів і с.Тячівка в особі міської ради, які позивач просить скасувати та визнати їх недійсними.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до наказу Державного комітету УРСР по профтехосвіті №143 від 23.11.1972 начальника Закарпатського обласного управління профтехосвіти зобов"язано відкрити у ІV кварталі 1972 року в м.Тячів на виробничій базі Закарпатського машинобудівного заводу та Закарпатського філіалу Ульянівського приладобудівного заводу міське професійно-технічне училище в приміщеннях, які виділяє Тячівський міськвиконком і обладнують заводи.

На виконання вказаного наказу Тячівським міськвиконкомом для розміщення Тячівського професійно-технічного училища №14 виділено приміщення у м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 без оформлення будь-яких документів про передачу.

У зв"язку з необхідністю розширення матеріально-технічної бази училища Закарпатське обласне управління профтехосвіти звернулось у Трест "Закарпатбуд" про безкоштовну передачу приміщення гуртожитку в м.Тячів по вул.Вайди, 3 Тячівському професійно-технічному училищу №14.

Трест "Закарпатбуд" на підставі листа-погодження Міністерства промислового будівництва УРСР №21/15-9-27-14 від 18.05.1982 передав профтехучилищу гуртожиток, який знаходився в м.Тячів по вул. Вайди, №3, що підтверджується актом передачі основних засобів від 23.06.1982, підписаного директором профтехучилища та директором житлово-комунальної контори треста „Закарпатбуд” (ЖКК треста „Закарпатстрой”).

Оскільки будинки №7, 10, 32 по вул.Жовтневій, в яких з 1973 року перебувало профтехучилище, рахувалися на балансі ВУЖКГ, рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 за №37 ВУЖКГ зобов’язано передати будинки №7, 10, 32 по вул.Жовтневій в м.Тячів, а ПТУ №14 –прийняти на баланс вказані будинки і до 30 березня 1998 року отримати відповідні документи.

Актом передачі основних засобів від 03.12.1990 директором ПТУ №14 в присутності членів комісії було зафіксовано передачу від ВУЖКГ основних засобів, що знаходяться в м. Тячів, вул. Жовтнева, 7, 10, 32.

          Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963, який діяв на час здійснення передачі майна профтехучилищу, порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначався законодавством Союзу РСР і Української РСР, зокрема, Положенням про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, будівель і споруд, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 №940 та Постановою Ради Міністрів УРСР "Про порядок передачі підприємств, об"єднань, організацій, установ, будинків і споруд" від 28.04.1980 №285 .

          Відповідно до п.п. "в" п.5 постанови Ради Міністрів Української РСР “Про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд” від 28.04.1980 № 285 передача будівель і споруд одними міністерствами, державними комітетами та відомствами УРСР іншим міністерствам, державним комітетам і відомствам УРСР здійснюється за рішеннями цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР, а передача будівель і споруд одними підприємствами, об'єднаннями, організаціями і установами місцевого підпорядкування іншим підприємствам, об'єднанням організаціям та установам місцевого підпорядкування того ж самого виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів - за рішенням цього виконавчого комітету (п.п."є" п.5 вказаної постанови).

          Пунктом 5 Положення про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, будівель і споруд, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 №940 передбачено, що передача окремих будівель і споруд одними державними органами іншим державним органам здійснюється безоплатно.

          Отже, передача майна профтехучилищу відбулася у відповідності до вимог діючого на той час законодавства.

          Глава 2 Конституції (Основного Закону) Української радянської соціалістичної республіки від 20.04.1978 визначала, що економічну основу Української РСР складають соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативна власність.

Відповідно до статті 11 Конституції УРСР від 20.04.1978 державна власність - це спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. У виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв"язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Стаття 4 Закону СРСР "Про власність в СРСР" від 06.03.1990 визначала наступні форми власності: власність радянських громадян, колективну і державну.

Таким чином, діюче на той час законодавство не передбачало такої форми власності як комунальна, а все майно підприємств, установ, організацій належало до державної власності, тому у питанні про порядок передачі майна, яке відносилось до основних засобів, від однієї організації до іншої діюче на той час законодавство Союзу РСР та Української РСР виходило з того, що в цьому випадку не змінюється суб’єкт права власності. Тобто, у випадку такої передачі змінювалась лише державна організація, в оперативному управлінні якої знаходилось майно, а суб’єктом права власності залишалась держава.

          У зв"язку із зверненням Тячівського професійного училища №14 до відповідача із заявою про оформлення права державної власності на нерухоме майно (будівлі- та споруди), Тячівською міською радою 26 лютого 1999 року прийнято рішення за №27 „Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ-14 в м.Тячів”, згідно з яким за Тячівським професійно-технічним училищем №14 (правонаступником якого є відповідач, що підтверджується наказом Міністерства освіти і науки України від 15.11.02 №656 „Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області” та Статутом Тячівського професійного ліцею Закарпатської області, затвердженого Міністерством освіти і науки України 23.06.02 –п. 1.4) оформлено право державної власності на майно, яке знаходиться по вул.Жовтневій, №7 –в цілому, по вул.Жовтневій, №10 –в цілому, по вул.Жовтневій, №32 –в цілому, по вул. Вайди, №3 –в цілому.

На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Тячівської міської ради 3 березня 2000 року видано відповідні свідоцтва, зокрема, №83, яке посвідчує, що нерухоме майно в складі майнового комплексу, розташованого в м. Тячів, вул. Жовтнева, №7, дійсно належить Тячівському професійно-технічному училищу №14 на праві державної власності; №84, яке посвідчує, що нерухоме майно в складі майнового комплексу, розташованого в м. Тячів, вул. Жовтнева, №10, дійсно належить Тячівському професійно-технічному училищу №14 на праві державної власності;           №85, яке посвідчує, що нерухоме майно в складі майнового комплексу, розташованого в м. Тячів, вул. Жовтнева, №32, дійсно належить Тячівському професійно-технічному училищу №14 на праві державної власності;           №86, яке посвідчує, що нерухоме майно в складі майнового комплексу, розташованого в м.Тячів, вул. Вайди, №3, дійсно належить Тячівському професійно-технічному училищу №14 на праві державної власності.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.07.2009 у справі №15/51 за позовом Тячівської міської ради Закарпатської області до Тячівського професійного ліцею Закарпатської області про визнання недійсними рішення Тячівської міської ради „Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ-14 в м. Тячів” №27 від 26 лютого 1999 року та Свідоцтв про право державної власності на об’єкти нерухомого майна №83, №84, №85, №86 від 03.03.2000 позов Тячівської міської ради задоволено повністю, визнано недісними вказане рішення та свідоцтва. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 у задоволенні позову Тячівської міської ради відмовлено повністю. Вказана постанова залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2010.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, Постановою Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що рішення Тячівської міської ради „Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ-14 в м. Тячів” №27 від 26 лютого 1999 року та Свідоцтва про право державної власності на об’єкти нерухомого майна №83, №84, №85, №86 від 03.03.2000 видані у відповідності до вимог діючого на той час законодавства і є чинними.

Зокрема, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що оформлення права державної власності на спірні об’єкти з видачею відповідних свідоцтв проведено виконавчим комітетом Тячівської міської ради на підставі його ж рішення, а тому визнаючи недійсним рішення Тячівської міської ради, господарським судом не зазначено невідповідності до вимог якої норми закону воно прийнято, отже й визнання його недійсним з підстав, зазначених позивачем та в рішенні суду першої інстанції (у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів) є безпідставним.

Крім того, відповідно до п.1 ст.34 Закону України „Про власність” від 07.02.1991, в редакції, яка діяла на час оформлення права власності на спірні об"єкти за профтехучилищем, майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів складало загальнодержавну (республіканську) власність.

Тячівський професійний ліцей Закарпатської області згідно Статуту зареєстрований Тячівською РДА за реєстраційним №11 від 02.01.2003, є державним професійно-технічним навчальним закладом, створеним згідно наказу Міністерства освіти і науки України “Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області” від 15.11.2002 року №656, шляхом реорганізації професійно-технічного училища №14 м.Тячева і є його правонаступником.

Тячівський професійний ліцей для забезпечення виконання ним своїх статутних завдань і функцій має навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, спортивні будівлі та споруди (перелік наведено у п.6.8 Статуту), інше майно, яке є державною власністю та закріплено Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у його користуванні. Відповідно до положень п.п.6.9,6.10 Статуту функції управління майном, закріпленим за ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України, перед яким ліцей несе відповідальність за збереження та використання майна за призначенням.

Вказані положення статуту Тячівського професійного ліцею Закарпатської області узгоджуються з приписами ст.ст.8,49 Закону України від 10.02.1998р. (із наступними змінами) „Про професійно-технічну освіту”,ст.41 Положення про професійно-технічний навчальний заклад(затв. постановою Кабінету Міністрів України №1240 від 05.08.1998р.), пп.38 п.4 Положення про Міністерство освіти і науки України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1757 від 19.12.2006 із наступними змінами). Зокрема, пп.38 п.4 згаданого Положення про Міністерство освіти і науки України передбачено, що Міністерство освіти і науки здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

          Пунктом 2 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є, зокрема, передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною)” затверджено Перелік державного майна України, яке передається до власності територіально-адміністративних одиниць (комунальної власності). До цього переліку заклади професійно-технічної освіти не увійшли.

Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України Закарпатська обласна рада народних депутатів рішенням XI сесії XXI скликання «Про комунальну власність області та програму її приватизації»від 23.12.1992 визначила вичерпний перелік освітніх закладів, що належать до комунальної власності, в якому також немає професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі і Тячівського професійно-технічного училища № 14, правонаступником якого є позивач.

Оцінивши наведені обставини, суд констатує, що Тячівський професійний ліцей є правонаступником професійно-технічного училища №14, а майно, в якому воно здійснює свою статутну діяльність є державною власністю.

Однак, не зважаючи на те, що спірне майно є державною власністю, рішенням п"ятої сесії 5 скликання Тячівської районної ради від 05.01.2007 №120 "Про розмежування об"єктів комунальної власності району" безпідставно включено до об’єктів комунальної власності селищних і сільських рад нерухоме майно Тячівського професійно-технічного училища №14, розташоване по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул.Вайди,3, у зв’язку з чим Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 у справі №10/66 вказане рішення в частині п.п.23, 24 додатку №2 стосовно вказаного майна визнано недійсним та скасовано.

23 січня 2009 року на ХІХ сесії V скликання відповідач прийняв рішення №1387 "Про скасування рішень виконавчого комітету Тячівської міської ради "Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ-14 в м.Тячів"№27, датованих двома датами - 26 лютого 1998 і 26 лютого 1999 року як таких, що не відповідають законодавству України та виданих на їх підставі Свідоцтв про право державної власності від 3 березня 2000 року №№83-86", а виконавчий комітет Тячівської міської ради 5 лютого 2009 року - рішення №94 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомості, що розташовані в м.Тячів по вул.Жовтнева, №№7,10,32 і вул.Вайди, №3", які суперечать законодавству і підлягають скасуванню.

Статтею 6 Конституції України встановлено обов’язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених нормами Конституції межах і відповідно до законів України.

Аналогічне положення закріплено в ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування”, якою встановлено обов’язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України і Законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їхньої компетенції.

У відповідності до ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування” спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки вказані рішення прийняті з порушенням зазначених приписів Конституції України та Законів України, порушують права та законні інтереси позивача, тому їх слід визнати незаконними та скасувати.

          Позивач у позовній заяві також просив визнати право державної власності на адміністративно-виробничий комплекс в м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул.Вайди, 3 в особі Міністерства освіти і науки України, разом з тим у судовому засіданні подав письмове пояснення №344 від 08.07.2010, в якому повідомив, що відповідач 2, Виконавчий комітет Тячівської міської ради, в процесі розгляду справи виготовив йому свідоцтва про право власності на вказане майно, у підтвердження чого подав суду копії вказаних свідоцтв від 07.05.2010, у зв"язку з чим провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Суд не приймає до уваги твердження відповідача 1 про те, що у позивача, Тячівського професійного ліцею, відсутні повноваження власника спірного майна з огляду на наступне.

За змістом права власності, визначеного статтею 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену власникові можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу, отже, майно вважається таким, що перебуває у володінні власника і тоді, коли він фізично ним не володіє. Право користування - юридично закріплена можливість власника щодо використання майна та вилучення з нього корисних властивостей, а право розпоряджання - юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну та фактичну долю майна.

Підпунктом 38 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2006 року №1757, визначено, що органом, уповноваженим державою здійснювати функції управління об'єктами державної власності, є Міністерство освіти і науки України.

          Тячівський професійний ліцей Закарпатської області є державним професійно-технічним навчальним закладом, створеним згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 15.11.2002 року №656 “Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області” шляхом реорганізації професійно-технічного училища №14 в м.Тячеві і є його правонаступником.

          Ліцей розташований і здійснює свою статутну діяльність у спірних приміщеннях.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.09.2006 (із наступними змінами) „Про управління об’єктами державної власності” управління об’єктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

          Оскільки ліцей користується державним майном, переданим йому в оперативне управління, яке необхідне для забезпечення навчального процесу, а тому, відповідно, користується і правами власника цього майна, в тому числі на звернення з позовом про визнання незаконними та скасування оспорюваних рішень та визнання права власності.

          Стосовно інших заперечень, наведених відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, то вони спростовуються в мотивувальній частині рішення, а також були предметом досліджень у справах №№10/66 та 15/51.          

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80 п.1.1 ч.1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення ХІХ сесії V скликання Тячівської міської ради від 23 січня 2009 року №1387 "Про скасування рішень виконавчого комітету Тячівської міської ради "Про оформлення права власності на адміністративно-виробничий комплекс ПТУ-14 в м.Тячів" №27, датованих двома датами - 26 лютого 1998 і 26 лютого 1999 року як таких, що не відповідають законодавству України та виданих на їх підставі Свідоцтв про право державної власності від 3 березня 2000 року №№83-86".

3. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради від 5 лютого 2009 року №94 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомості, що розташовані в м.Тячів по вул.Жовтнева, №№7,10,32 і вул.Вайди, №3"

4. В частині позовних вимог про визнання за Тячівським професійним ліцеєм Закарпатської області в особі Міністерства освіти і науки України права державної власності на адміністративно-виробничий комплекс в м.Тячів по вул.Жовтневій, 7, 10, 32 та вул.Вайди, 3 провадження у справі припинити.

5. Стягнути з Тячівської міської ради (м.Тячів, вул.Незалежності, 30, код 04053766) та виконкому Тячівського міської ради (м.Тячів, вул.Незалежності, 30, код 26528460) на користь Тячівського професійного ліцею Закарпатської області (м.Тячів, вул.Жовтнева, 7, код 02543762) суму 85грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Якимчук Л.М.