Рішення № 10374051, 12.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.10 р.                     Справа № 17/149                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Приватного підприємства „Транс Кінг”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Дінікс Компані”, м. Горлівка

про стягнення 4872,80 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Євсєєва І.В. – довіреність

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство „Транс Кінг”, м. Донецьк до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Дінікс Компані”, м. Горлівка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-КАРГО», м. Донецьк про стягнення 4872,80 грн., з яких: основна сума заборгованості складає 4000,00 грн., пеня – 397,30 грн., 3% річних – 58,15 грн., інфляційні – 298,45 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір – доручення перевезення вантажів автомобільним транспортом за №28/10 (УЗТК) від 05.02.2010р., заява на перевезення вантажу №112 від 09.02.2010р., акт здачі-прийняття робіт №ТК000000022 від 16.02.2010р., банкіуська виписку, претензію.

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи. В порушення статті 59 ГПК України, відповідач відзив не надав.

Ухвалою від 14.06.2010р. суд направив запит до Державного реєстратора щодо надання довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно Приватного підприємства „Дінікс Компані”. З надісланої довідки вбачається, що місцезнаходження - є місто м. Горлівка Донецької області, проспект Перемоги, 103.

Відповідно до статті 75 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, встановив:

05.02.2010р. між сторонами був укладений договір перевезення №28/10(УЗТК) (далі – договір) (а.с.21). Предметом даного договору – є взаємовідносини сторін у процесі організації та виконанні перевезень вантажів автомобілями у міських і міжміських повідомленнях, фрахтуючи для цих цілій автотранспорт третьої сторони – Перевізника. Істотні умови перевезення оговорюються у транспортному замовленні, яке є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Договору, якщо у Замовленні термін платежу не указаний, Довіритель - Приватне підприємство „Дінікс Компані” повинен розрахуватися з Повіреним – Приватним підприємством „Транс Кінг” протягом семиденного терміну після отримання від Повіренного оригіналу рахунку.

Однак, відповідно до заявки на перевезення №112 від 09.02.2010р.: оплата 8200,00грн. здійснюється впродовж 1 банківського дня після вивантаження.

Підпункт 6.6 п.6 Договору встановлює, що за невиконання зобов’язань за Договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1,45% від суми фрахту.

Підпункт 6.7 п.6 Договору встановлює, що за порушення Довірителем зобов’язань по оплаті, останній сплачує Повіреному пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої НБУ у момент пред’явлення фінансових санкцій від суми прострочення за кожен день порушення.

Зобов’язання щодо перевезення були виконані у повному обсязі, без заперечень, що підтверджується складаним та підписаним сторонами актом виконаних робіт, на підставі якого був виставлений рахунок на суму 8200,00грн..

Згідно наданої позивачем виписки банку вбачається, що станом на 15.04.2010р. відповідач оплатив частково виставлений рахунок, у зв’язку з чим на день розгляду справи заборгованість склала 4000,00грн.

Відповідно до п. 6 договору та ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума пені, інфляційні, 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

-          3% річних, пеня та штраф нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору;

-          щодо інфляційних, то вона може бути нарахована за період березень-квітень 2010р. та має складати 48,99грн.,

господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Дінікс Компані” (84637, м. Горлівка Донецької області, проспект Перемоги, 103; код ЄДРПОУ 30585302, р/р26002002798000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) на користь Приватного підприємства „Транс Кінг” (юридична адреса: 86420, м. Єнакієве Донецької області, пр. Гірників, 42; фактична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. таллінська, 1А; код ЄДРПОУ 31410058, р/р26007198-98 а ПАТ „Райффайзен Банк – Аваль” м. Києва, МФО 380805) суму основної заборгованості у розмірі 4000,00 грн., пеню – 397,30 грн., 3% річних – 58,15 грн., інфляційні – 48,99грн., штраф – 118, 90грн.; 96,78 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 223,92 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя                               

.