Ухвала суду № 103740387, 23.03.2022, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 389/3169/21

н/п : 1-кп/397/56/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2022 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді Івченка П.О.,

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.Л.,

перевіривши під час підготовчого судового засідання (в режимі відеоконференції) в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2019 за № 12019120160002198 стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурора Буданцевої В.П.,

захисника-адвоката Урсаленка О.М. (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

У С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні 23.03.2022 прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ухвалою суду від 28.01.2022 стосовно ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 28.03.2022.

На думку прокурора, необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними та не зменшились. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з цим прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, при цьому захисник заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, мотивуючи свою позицію тим, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та недоречність продовження утримувати останнього в умовах слідчого ізолятора, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 хворіє на хронічні захворювання, такі як туберкульоз та гепатит С, що вказує на неможливість перебування останнього в умовах слідчого ізолятора та підтримання лікування.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання сторони захисту, вказуючи на те, що такий запобіжний захід неспроможний запобігти ризикам, які встановлені в даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Задля об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу суду необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:

1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?

2) чи може будь-який із більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?

З огляду на наведене нижче обґрунтування суд приходить до висновку, що відповідь на вказані два питання є негативною.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців(частина третя статті 331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Як убачається з ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2022 стосовно ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28.03.2022. Вказаною ухвалою суду на ОСОБА_1 покладено певні обов`язки. Судом установлено наявність таких ризиків, як можливість чинити тиск на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку суду, ризики переховуватися від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , продовжують існувати і на даний час, та зі спливом часу не зменшились. Суд уважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

При цьому, суд ураховує, що обвинувачений ОСОБА_1 не має реєстрації місця проживання, зі слів проживав зі своєю співмешканкою, при цьому ухилявся від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим 16.01.2020 останній був оголошений у розшук.

Таким чином, суд уважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Окрім цього, суд уважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілого (який є його родичем) та свідків з якими він знайомий та мешкає в одному населеному пункті.

Показання потерпілих та свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. Так, суд зауважує, що на даний час жоден свідок та потерпілий судом не допитувались, а отже за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_1 , свідчать відомості про його особу, який раніше неодноразово судимий (має 5 судимостей). Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки після відбування призначених покарань, на шлях виправлення не ставав, продовжував свої злочинні дії.

Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, жодних доказів протилежного, стороною захисту до суду не надано.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, його впливу на свідка, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому, суд критично ставиться до доводів захисника-адвоката Урсаленка О.М. стосовно зміни запобіжного заходу з утримання його під вартою на особисте зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки останній повністю визнає свою винуватість та не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора зважаючи на наявність у нього хронічних захворювань, оскільки з цього приводу суду не надано жодних доказів на підтвердження вказаних захворювань. При цьому, особисте зобов`язання не зможе запобігти вказаним ризикам, навіть незважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

За таких обставин, суд уважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Окрім цього, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, уважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, відсутність даних про його матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 37215 гривень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд уважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, суд не приймає доводи сторони захисту щодо можливості застосування стосовно ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме у вигляді особистого зобов`язання, оскільки такий запобіжний захід не зможе в повній мірі забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а тому в задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.

Крім того, у підготовчому засіданні суду необхідно з`ясувати, чи не має підстав для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). У разі їх відсутності, необхідно провести підготовку до судового розгляду.

Дослідивши обвинувальний акт та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду.

Під час судового засідання встановлено відсутність підстав, для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

У судовому засіданні учасники судового провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта, внесення подання про визначення підсудності немає.

Судом встановлено, що будь-які угоди до суду не надходили, обвинувальний акт складено згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його повернення чи закриття кримінального провадження не встановлено. Дотримано вимоги підсудності.

У зв`язку з викладеним, під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Судом проведено підготовку до судового розгляду.

Згідно з частиною другої статті 316 КПК України судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

З урахуванням засад гласності та відкритості судового провадження, його необхідно здійснювати відкрито, з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь не складається щодо особи, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_1 , до якого було застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, ставиться у провину вчинення кримінального правопорушення протягом невідбутої частини покарання, суд урахуванням положення ч. 4 ст. 314-1 КПК України, не убачає підстав про необхідність складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 177, 183, 194, 314-316, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Урсаленка Олександра Миколайовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з утримання його під вартою на особисте зобов`язання, відмовити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 травня 2022 року.

Визначити заставу в розмірі 15 (п`ятнадцяти) розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, в сумі 37215 гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_1 звільняється з-під варти.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань, внесена застава звертається в дохід держави.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019120160002198 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні у судовій залі № 1 приміщення Олександрівського районного суду Кіровоградської області за адресою: смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Вишнева, 21 об 11 год 00 хв 30 березня 2022 року.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Ухвала в частині призначення судового розгляду набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу набирає законної сили та підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: /підпис/ П.О. Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»_____2022 року набрало законної сили.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області П.О. Івченко

Копію засвідчено «___»______2022 року.