Рішення № 10374031, 14.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.10 р.                     Справа № 37/137пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34900413

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32942451

та Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Київ, ідентифікаційний код 19357325

про: зобов’язання вчинити певні дії

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Сіткевич Є.П. (за довіреністю №3 від 15.05.2010р.);

від Відповідача 1 – Висоцький Д.Є. (за довіреністю б/н від 08.07.2010р.);

від Відповідача 2 – Нечипоренко Я.І. (за довіреністю №47-Го/10 від 25.01.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц”, м. Донецьк (далі – Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Київ (далі – Відповідач 2) про зобов’язання Відповідача 1 передати оригінал договору банківського рахунку від 24.03.2008р. №967 та зобов’язання Відповідача 2 виключити грошові кошти у розмірі 2727520,93грн., які знаходяться на поточному рахунку №2650401300967 Фонду фінансування будівництва № 4, з ліквідаційної маси банку, а також перерахувати вказані грошові кошти на рахунок нового управителя фонду фінансування будівництва (виду А) №4 двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянська у Київському районі м. Донецька, який визначений рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. по справі №14/47пн, а саме: ТОВ „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, рахунок №26506010068076 в відділенні Донецька регіональна дирекція ВАТ „ВТБ Банк” (ЄДРПОУ 14359319), МФО 321767.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на набуття ним у судовому порядку та згідно укладеної на виконання рішення суду угоди статусу управителя існуючого фонду фінансування будівництва, наявність залишків грошових коштів цього фонду на рахунку попереднього управителя, безпідставне рішення ліквідатора Відповідача 2 стосовно включення грошових коштів фонду фінансування будівництва до ліквідаційної маси банку та віднесення вимог Позивача до сьомої черги задоволення вимог кредиторів.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір банківського рахунку №967 від 24.03.2008р. та від 26.03.2008р.; листи №01/3-1686 від 26.03.2008р., №1566/300-08-2 від 30.07.2009р., ліцензію серії АВ №390721, довідку від 02.02.2010р., претензії, відповідь на претензію; рішення Господарського суду Донецької області №14/47пн від 06.05.2010р., угоду про заміну сторони у договорі №4 Управителя із Забудовником від 25.06.2007р., лист №995/300-082 від 21.05.2010р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує положеннями ст.ст. 509 – 523 Цивільного кодексу України, ст.93 Закону України „Про банки і банківську діяльність” та Постанови національного банку „Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” №369.

Позивач на виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.44-51, 60-66), у тому числі – обґрунтування обраних способів судового захисту по відношенню до Відповідача 2 та заяву №12/07-10 від 12.07.2010р. (а.с.42), якою, посилаючись на отримання згідно акту приймання-передачі від 12.07.2010р. (а.с.43) оригіналу договору банківського рахунку, відмовився від позовних вимог до Відповідача 1

Відповідач 1 через канцелярію суду 14.07.2010р. надав відзив (а.с.53), яким підтвердив факт передачі Позивачу витребуваного оригіналу договору банківського рахунку за актом приймання-передачі від 12.07.2010р. (а.с.54) та у поясненнях (а.с.55) підтвердив передачу Позивачеві в силу укладеної угоди від 17.05.2010р. про заміну сторони у договорі № 4 від 25.06.2007р. права вимоги до Відповідача 2, на відкритому у якого рахунку обліковуються залишки коштів у розмірі 2727520,93грн.

Відповідач 1 також надав витребувані судом документи (а.с.а.с.68-76)

Відповідача 2 у судовому засідання надав відзив від 14.07.2010р. (а.с.а.с.77, 78) з витребуваними судом документами (а.с.а.с.79-122), яким проти позовних вимог відносно себе заперечив, наполягаючи на правомірності включення грошових коштів у розмірі 2727520,93грн. до ліквідаційної маси та віднесенні вимог щодо цих коштів до сьомої черги вимог кредиторів.

Позивач у судовому засіданні 14.07.2010р. підтримав позовні вимоги, що залишилися з урахуванням заяви №12/07 від 12.07.2010р. (а.с.42)

Відповідачі у судовому засіданні 14.07.2010р. підтримали свою позицію, викладену письмово.

Представники сторін наголошували на достатності наявних в матеріалах справи документів для прийняття рішення та наполягали на вирішенні спору в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц” (Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пульсар” (Забудовник) укладено договір № 4 на будівництво, введення в експлуатацію та передання у власність об’єктів інвестування довірителям фонду двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянській у Київському районі м. Донецька (а.с.а.с.60-66), відповідно до умов п.п.1.1. і 5.1.2. якого Управитель (Відповідач 1), що діє в інтересах довірителів Фонду, замовляє Забудовнику збудувати об’єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати у власність об’єкти інвестування довірителям фонду у строки і на умовах, передбаченим договором, правилами Фонду, Законом України „Про фінанси-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, а Забудовник зобов’язується виконати це замовлення на умовах цього договору. При цьому, Управитель, серед іншого, зобов’язаний здійснювати фінансування об’єкту будівництва в порядку, передбаченому цим договором, за рахунок і в межах отриманих в управління коштів довірителів Фонду (за винятком оперативного резерву).

24.03.2008р. між Відповідачем 2 (Банк) та Відповідачем 1 (Клієнт) укладений договір банківського рахунку №967 (а.с.а.с. 10-12), згідно п. 1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті, у тому числі рахунки зі спеціальним режимом використання, і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку Клієнта у відповідності до вимог чинного законодавства України в тому числі до нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього договору.

Положення п.п. 2.1.1., 2.1.3. означеного договору зобов’язують Банк здійснювати всі види розрахунково-касових операцій за рахунками Клієнта відповідно до умов цього договору та законодавства України та своєчасно виконувати розпорядження клієнта на списання коштів з рахунку. В свою чергу, в силу п. 3.2.1. цього договору Клієнт має право безперешкодно розпоряджатися коштами на своєму рахунку (ах) з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком випадків примусового списання (стягнення).

В подальшому, 26.03.2008р. зазначений вище договір банківського рахунку був викладений сторонами у новій редакцій (а.с.а.с. 13-15) із збереженням зазначених взаємних зобов’язань.

Як вбачається з листа Відповідача 2 №01/3-1686 від 26.03.2008р. (а.с.16) Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц” 24.03.2008р. відкрито поточний рахунок №2650401300967, який після оновлення ліцензії буде використовуватись для здійснення обліку грошей ФФБ виду А №4.

Згідно ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АВ №390721 (а.с.17) Відповідачеві 1 було надане право на здійснення діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю на період з 03.04.2008р. по 03.04.2013р.

Згідно довідки Донецької філії ВАТ „ВТБ Банк” від 30.07.2009р. №1566/300-08-2 (а.с.19) 27.07.2009р. Відповідачем 1 було відкрито поточний рахунок №26507304002570 в національній валюті для здійснення обліку грошей Фонду фінансування будівництва №4

02.02.2010р. Відповідачу 1 була надана довідка №06/2-0323 (а.с.18) Відповідача 2 про те, що залишок грошових коштів на рахунку №2650401300967 станом на 21.01.2010р. склав 2727520,93грн.

В газеті „Голос України” №12 від 26.01.2010р. опубліковане оголошення Правління Національного банку України №19 від 21.01.2010р. про відкликання банківської ліцензії та ініціації процедури ліквідації Банку (Відповідача 2) з 21.01.2010р., що підтверджується змістом відзиву Відповідача 2 (а.с.а.с.77, 78) та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.46-48) відносно поточного статусу Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”.

12.02.2010р. Відповідач 1 направив ліквідатору Відповідача 2 претензію №12/02-10/1 (а.с.20) про необхідність виконати вимоги законодавства України та вжити заходів щодо повернення грошових коштів Фонду фінансування будівництва №4 з поточного рахунку №2650401300967 у сумі 2741134,61грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц” №26509020051520 у Донецькій регіональній дирекції ВТБ Банк, як діючий рахунок фонду фінансування будівництва №4.

У відповіді №9461 від 29.03.2010р. (а.с.22) на претензію Відповідач 2 зазначив, що вимоги Відповідача 1 визнані ліквідатором у сумі 2727520,93грн. та віднесені до сьомої черги задоволення і будуть задовольнятися за рахунок коштів, отриманих за результатами ліквідаційної процедури.

Рішенням Господарського суду Донецької області №14/47пн від 06.05.2010р. (а.с.а.с. 29-31) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС” - Фонд фінансування будівництва (виду А) №4 двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянській у Київському районі м. Донецька із управління Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц”, м. Донецьк передано в управління Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, м. Донецьк. Цим рішенням судом, серед іншого, встановлений факт зупинення 30.04.2009р. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України згаданої вище ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц” серії АВ №390721 та наявність відповідної ліцензії у Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”.

Як вбачається із змісту довідки №14/47пн від 12.07.2010р. (а.с. 51) вказане судове рішення станом на 12.07.2010р._ не оскаржувалося, не скасоване та набуло законної сил 18.05.2010р.

17.05.2010р. на виконання вказаного рішення суду між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Пульсар” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС” укладено угоду про заміну сторони у договорі №4 Управителя із Забудовником від 25.06.2007р. (а.с.а.с.32, 33), згідно умов п.2. якої Відповідач 1 уступає Позивачу всі права і обов’язки Управителя за відповідним договором № 4, у тому числі: право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар” у розмірі 24131845,86грн., та право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, який відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц” рахунок №2650401300967, який є рахунком ФФБ виду А№4 і на якому обліковуються залишки коштів у розмірі 2727520,93грн.

Згідно довідки Донецької регіональної дирекції ВАТ „ВТБ Банк” від 21.05.210р. №995/300-08-02 (а.с.34) 21.05.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС” відкрито поточний рахунок №26507020068076 у національній валюті для обліку грошових коштів Фонду фінансування будівництва №4.

За таких обставин Позивача, з урахуванням заяви №12/-7-10 від 12.07.2010р. (а.с.42), відмовляючись від позовних вимог про зобов’язання Відповідача 1 передати оригінал договору банківського рахунку від 24.03.2008р. №967, остаточно наполягає на зобов’язанні Відповідача 2 виключити грошові кошти у розмірі 2727520,93грн., які знаходяться на поточному рахунку №2650401300967 Фонду фінансування будівництва № 4, з ліквідаційної маси банку, а також перерахувати вказані грошові кошти на рахунок нового управителя фонду фінансування будівництва (виду А) №4 двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянська у Київському районі м. Донецька, який визначений рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. по справі №14/47пн, а саме: ТОВ „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, рахунок №26506010068076 в відділенні Донецька регіональна дирекція ВАТ „ВТБ Банк” (ЄДРПОУ 14359319), МФО 321767.

Відповідач 1 свою позицію по суті спору виклав у відзиві та поясненнях, наданих 14.07.2010р. (а.с.а.с.53, 55)

Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 14.07.2010р. (а.с.а.с.77, 78), підтверджуючи при цьому наданою на вимогу суду довідкою (а.с.79) облікування на відкритому Відповідачем 1 рахунку №2650401300967 у Донецькій філії ТОВ „Укрпромбанк” грошових коштів у розмірі 2727520,93грн. та віднесення вимог щодо яких до сьомої черги задоволення вимог кредиторів.

Суд розглядає справу в контексті вимог Позивача до Відповідача 2 про виключити грошові кошти у розмірі 2727520,93грн., які знаходяться на поточному рахунку №2650401300967 Фонду фінансування будівництва № 4, з ліквідаційної маси банку, а також перерахувати вказані грошові кошти на рахунок нового управителя фонду фінансування будівництва (виду А) №4 двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянська у Київському районі м. Донецька, який визначений рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. по справі №14/47пн, а саме: ТОВ „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, рахунок №26506010068076 в відділенні Донецька регіональна дирекція ВАТ „ВТБ Банк” (ЄДРПОУ 14359319), МФО 321767, приймаючи заяву Позивача про відмову від решти вимог з урахуванням наступного:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Враховуючи, що справу порушено за заявою до двох відповідачів, кожен з них за змістом ст. 23 цього Кодексу виступає у судовому процесі самостійно, що зумовлює незалежність процесуальних наслідків відмови від позову до одного з них по відношенню до іншого.

Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі. Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою – керівником Позивача згідно довідки ЄДРПОУ від 17.05.2010р. (а.с.36) - та у встановленій діючим законодавством формі;

- Позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову, про що зазначено в заяві і було роз’яснено судом безпосередньо в засіданні 14.07.2010р.;

- оскільки учасниками розглядуваних правовідносин є лише учасники справи, у суду відсутні підстави припускати порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок відмови від позовних вимог по відношенню до Відповідача 1.

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц”, м. Донецьк підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

50% понесених Позивачем судових витрат, що припадають на немайнову вимогу до Відповідача 1, відносяться на рахунок Позивача, оскільки діюче законодавство (п. 3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” передбачає можливість їх повернення лише у разі припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція закріплена і в п. 9 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог до Відповідача 1 та вирішення справи по суті вимог до Відповідача 2 може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Суд наголошує, що припинення провадження за вимогами до Відповідача 1, за місцем знаходження якого в порядку ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України визначена територіальна підсудність цієї справи, жодною мірою у світлі ч. 3 ст. 17 цього кодексу не впливає на можливість вирішення справи відносно вимог до Відповідача саме у Господарському суді області, адже процесуальне рішення суду по відношенню до обох Відповідачів приймається одночасно.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача 2 такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у спонукані нового управителя фонду фінансування будівництва перерахувати банківську установу залишки грошових коштів означеного фонду з рахунку його попереднього управителя у світлі позиції цієї установи щодо зарахування цих коштів до ліквідаційної маси.

Виходячи із статусу сторін спору та характеру правовідносин між ними, останні регулюються насамперед положеннями Господарського та Цивільного кодексів України, Законами України „Про банки і банківську діяльність” та „Про фінанси-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, а також Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим Постановою НБУ №369 від 28.08.2001р., у світлі яких судом і оцінюється обґрунтованість розглядуваних вимог.

Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:

-          наявність у Позивача певного суб’єктивного права або інтересу;

-          порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем;

-          належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

Наявність у Позивача статусу Управителя Фонду фінансування будівництва №4, визначення подальшої долі грошових коштів якого і є причиною виникнення розглядуваного спору, підтверджується:

- чинним рішення Господарського суду Донецької області №14/47пн від 06.05.2010р., адже за змістом ч. 1 ст. 23 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” передача фонду фінансування будівництва в управління іншої фінансової установи опосередковується саме судовим рішенням;

- укладеною на виконання означеного рішення угоди про заміну сторони від 17.05.2010р., на яку розповсюджується встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України і не спростована у відповідний спосіб наявними в матеріалах справи документами презумпція правомірності правочину. При цьому суд зауважує, що за своєю природою означена угода опосередковує як відступлення права вимоги (у тому числі - щодо спірних залишків грошових коштів ФФБ на рахунку попереднього Управителя) , так і переведення боргу (в частині зобов’язань Управителя перед Забудовником), що цілком узгоджується із положеннями ст.ст. 512, 513, 516, 520 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу вказаних обставин Позивач набув статусу Управителя Фонду фінансування будівництва №4 з усіма відповідними правами і обов’язками, що включає в себе і статус кредитора Відповідача 2 за договором банківського рахунку №967, та у повній мірі узгоджується із приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України.

Дійсно, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель, який є довірчим власником цих коштів згідно ст. 6 Закону, здійснює в межах отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву, який за змістом ст. 17 цього Закону також використовується Управителем для визначених операцій в системі фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомості, а саме у отриманні довірителями фонду у власність збудованого за рахунок переданих в управлення коштів житла полягає мета існування такого фонду (ст. 5 Закону), остільки у разі зміни у встановленому порядку Управителя ФФБ відбувається із зміна довірчого власника коштів такого фонду. Отже суд дійшов висновку, що через набуття статусу Управителя Позивач став довірчим власником спірного залишку грошових коштів замість Відповідача 1, що у повній мірі узгоджується із приписами ст. 514 Цивільного кодексу України стосовно кола прав, які переходять до нового кредитора у разі його заміни.

Відтак, наявні в матеріалах справи документи у світлі наведених законодавчих положень та висновків суду дають підстави стверджувати про наявність та приналежність Позивачеві захищуваного в межах цієї справи права довірчої власності на грошові кошти у взаємовідносинах із Відповідачем 2. При цьому суд наголошує, що таке право Позивача у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини (п. 38 Рішення Суду у справі „Полтораченко проти України” від 18.01.2005р.) застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., яка (практика) відповідно до ст. 17 Закону „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р., ст. 46 Конвенції є джерелом права для національних судів, має кваліфікуватися як об’єкт захисту гарантією щодо забезпечення мирного володіння своїм майном.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, сутність порушення захищуваного права Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, пов’язує із включенням грошових коштів ФФБ на поточному рахунку попереднього управителя до ліквідаційної маси Банку із віднесенням до сьомої черги задоволення в межах ліквідаційної процедури.

Означений факт у повній мірі підтверджується змістом відповіді №9461 від 29.03.2010р. (а.с.22) на претензію Відповідач 1, його відзивом (а.с.а.с.77, 78) та наданою довідкою (а.с.79) – належним доказом у розмінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Втім, така позиція ліквідатора Відповідача 2 по відношенню до грошових коштів ФФБ №4 є хибною та достатньою мірою вказує на наявність факту порушення захищуваного права, оскільки:

- відповідно до ч. 6 ст. 6 та ч. 2 ст. 23 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” кошти учасників фондів, отримані управителем в управління, відокремлюються від іншого майна управителя, а також від коштів інших фондів і навіть не можуть бути вкочені до ліквідаційної маси самого управителя, тоді як Відповідач 2 є лише установою, яка відкрила рахунок колишньому управителю, і в силу приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України не має право розпоряджатися грошовими коштами на цьому рахунку як своїми власними;

- відповідно до ч. 7 ст. 93 Закону України „Про банки і банківську діяльність” кошти на рахунку фонду фінансування будівництва, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку і розпорядження ними здійснюється відповідно до Законів України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". За висновком суду, означений законодавчий припис розповсюджується на грошові кошти всіх управителів ФФБ (і не банків також), оскільки ст. 14 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р. гарантована реалізація прав, передбачених Конвенцією (в тому числі - мирного володіння майном (ст. 1 Першого протоколу), без жодної дискримінації за будь-якою з ознак. Як зазначає Європейський суд з прав людини в п. 65 Рішення від 16.04.2002р. у справі „АТ Данжвіля проти Франції”: „..... згідно з практикою Європейського суду з прав людини, немає дискримінації доти, доки не йдеться про різний підхід до осіб, що перебувають в однаковій ситуації.” (Журнал „Практика Європейського суду з прав людини Рішення. Коментарі. № 1(29)’2006, можливість використання якого передбачена абз. 2 п. 9 Інформаційного листа ВГСУ від 18.11.2003р. № 01-8/1427), а у протилежному випадку порушувалися б не тільки довірче право власності управителя ФФБ, але й права та інтереси довірителів ФФБ, які не мають безпосередніх правовідносин із Відповідачем 2, а отже – і не могли б набути статусу його кредитора у ліквідаційній процедурі згідно із ч. 1 ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність”;

- відповідно до п. 9.5. глави 9 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою НБУ від 28.08 2001р. N 369, в редакції, діючої на момент звернення попереднього управителя (Відповідача 1) з претензією до Відповідача 2 та надання відповіді на таку претензію, ліквідатор зобов'язаний у двомісячний строк з дня призначення вжити заходів щодо повернення власникам активів, переданих банку в довірче управління, у тому числі матеріальних цінностей, цінних паперів та інших активів (уключаючи грошові кошти на поточних рахунках управителів, відкритих у цьому банку), які не включаються до ліквідаційної маси.

Таким чином, ігнорування означених приписів нормативно-правових актів і включення вимоги управителя ФФБ про повернення залишку коштів ФФБ на рахунку до сьомої черги задоволення, а самих коштів, відповідно, до складу ліквідаційної маси, є порушенням захищуваного права поточного Управителя ФФБ та довірчого власника цих коштів, адже оскільки відповідно ч.ч. 6, 7 ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги, а у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги, остільки така позиція Відповідача 2 утворює загрозу неотримання спірних коштів ФФБ - джерела фінансування будівництва для досягнення законодавчо визначеної мети ФФБ.

Суд зауважує, що в контексті встановленого ст. 58 Конституції України принципу, згідно якого закони та інші нормативно-правові акти за загальним правилом не мають зворотної дії в часі, та який (принцип) відповідно до абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1- рп/99 розповсюджується і на юридичних осіб, зміна на момент прийняття цього рішення редакції Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства не впливають на висновки суду, тим більше, що і поточна редакція (ч. 3 п. 7.3. глави 7 розділу VI) цього Положення також встановлює обов’язок ліквідатора банку вжити заходів щодо передачі активів фондів фінансування будівництва іншому управителю відповідно до вимог законодавства України.

Беручи до уваги викладене, та враховуючи відповідність обраних Позивачем способів судового захисту свого права вимогам положенням ст. 13 згадуваної вище Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. про ефективний судовий захист в контексті адекватності способу захисту наявному порушенню (спроможності його усунути та відновити порушене право), та приписам ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України – спонукання до виконання обов’язку в натурі, що випливає із змісту приведених вище законодавчих норм та умов договору банківського рахунку №967, вимоги до Відповідача 2 задовольняються у повному обсягу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України 50% понесених Позивачем судових витрат, що припадають на задоволені немайнові вимоги до Відповідача 2, покладаються судом на рахунок останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34900413) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Герц”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32942451) про зобов’язання передати оригінал договору банківського рахунку від 24.03.2008р. №967.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34900413) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 19357325) про зобов’язання виключити грошові кошти у розмірі 2727520,93грн., які знаходяться на поточному рахунку №2650401300967 Фонду фінансування будівництва № 4, з ліквідаційної маси банку, а також перерахувати вказані грошові кошти на рахунок нового управителя фонду фінансування будівництва (виду А) №4 двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянська у Київському районі м. Донецька, який визначений рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. по справі №14/47пн, а саме: ТОВ „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, рахунок №26506010068076 в відділенні Донецька регіональна дирекція ВАТ „ВТБ Банк” (ЄДРПОУ 14359319), МФО 321767 - задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 19357325) виключити грошові кошти у розмірі 2727520,93грн., які знаходяться на поточному рахунку №2650401300967 Фонду фінансування будівництва № 4, з ліквідаційної маси банку.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 19357325) перерахувати грошові кошти в сумі 2727520,93грн., що перебували на поточному рахунку ТОВ „Фінансова компанія „Герц” №26504013009657 в ТОВ „Укрпромбанк” на рахунок нового управителя фонду фінансування будівництва (виду А) №4 двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Радянська у Київському районі м. Донецька, який визначений рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. по справі №14/47пн, а саме: ТОВ „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, рахунок №26506010068076 в відділенні Донецька регіональна дирекція ВАТ „ВТБ Банк” (ЄДРПОУ 14359319), МФО 321767.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 19357325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ВЕРІТАС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34900413) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх представників сторін у судовому засіданні 14.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 14.07.2010р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя