Рішення № 10373977, 14.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.10 р.                     Справа № 14/46                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

м.Київ в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 01189910,

м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК”, ЄДРПОУ 33756021,

м.Донецьк

про стягнення 2717 грн. 55 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Войшель А.В.-юрисконсульт

від відповідача: Звєрєва Л.С.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОК”, м.Донецьк, філія у м.Києві, про стягнення заборгованості в сумі 2717,55 грн., у тому числі основний борг в сумі 2219,22 грн., пеня в сумі 97,72 грн., інфляція в сумі 330,52 грн. та три проценти річних в сумі 70,09 грн.

Ухвалою від 13.04.2010р. замінено неналежного відповідача по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОК”, м.Донецьк, філія у м.Києві, належним відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОК”, м.Донецьк.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання телекомунікаційних послуг від 28.10.2005р. №2840208.

Відповідач у відзиві на позов від 13.04.2010р. позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на фактичне неотримання ним послуг зв’язку від позивача, внаслідок звільнення філією товариства орендованого приміщення. Одночасно, відповідач також стверджує про ненадіслання позивачем на його адресу відповідних рахунків з вимогою про сплату заборгованості. В письмових поясненнях на позов від 25.05.2010р. відповідачем повідомлено суд про неукладеність договору, на підставі якого позивачем заявлені позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 28.10.2005р. між позивачем та філією Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” у м.Києві був підписаний договір №2840208 про надання телекомунікаційних послуг.

Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” вказаний договір підписано Куклою Н.Д., а підпис останньої скріплений печаткою філії Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” у м.Києві.

В судовому засіданні 14.07.2010р. судом та сторонами оглянуто оригінал договору від 28.10.2005р. №2840208, який за своїм змістом відповідає наявній в матеріалах справи копії цього договору.

Виходячи зі змісту п.3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК”, останнє має право створювати у встановленому порядку свої дочірні підприємства, філії, представництва.

Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно розділу 2 положення про філію Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” у м.Києві остання не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені та в інтересах товариства. Філія є представником інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” у м.Києві, а також забезпечує досягнення та здійснення основної мети діяльності товариства (п.3.1 положення).

Філію очолює директор, що призначається на посаду рішенням загальних зборів учасників товариста (п.5.1 положення). Директор філії згідно п.5.4 положення має право діяти від імені товариства на підставі довіреності, виданої товариством і підписаної директором товариства.

При цьому, згідно п.6.4 положення для вирішення поставлених задач філія укладає від імені товариства договори та угоди в об’ємах, встановлених загальними зборами товариства.

21.09.2005р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОК” на ім’я Куклі Н.Д. видано довіреність, згідно з якою останній надані права, які надані директору філії згідно з положенням, а також уповноважено одержувати документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях, ставити підпис на документах та вчиняти всі правочини, пов’язані з виконанням діяльності філії.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, твердження відповідача щодо відсутності підпису повноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” на договорі від 28.10.2005р. №2840208 спростовуються наданими до справи матеріалами.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування та кількість, зокрема, послуг, а також вимоги до їх якості.

За змістом розділу 1 договору від 28.10.2005р. №2840208, позивач надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку №1 та безкоштовні послуги, перераховані в додатку №2. Згідно додатку №1 до договору сторонами було визначено певний перелік телекомунікаційних послуг, які мають надаватися позивачем відповідачу.

Таким чином, суд дійшов висновку про узгодженість сторонами такої істотної умови договору як його предмет.

Одночасно, судом також встановлено факт узгодженості сторонами ціни договору від 28.10.2005р. №2840208. Зокрема, згідно з п.4.1 договору послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

За приписом ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як встановлено судом, в п.7.1 договору від 28.10.2005р. №2840208 сторонами вказано, що цей договір набирає чинності з моменту оплати та підписання і діє до повного виконання зобов’язань.

Таким чином, за висновками суду, сторонами також було узгоджено таку істотну умову господарського договору як строк його дії.

На підставі вищевикладеного, суд твердження відповідача щодо неукладеності договору від 28.10.2005р. №2840208 вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту позовної заяви, протягом вересня 2008р.-лютого 2009р. позивачем було надано відповідачу відповідні телекомунікаційні послуги на суму 2219,22 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Відповідач у наданих до матеріалів справи відзиві на позов, письмових поясненнях проти факту отримання від позивача вказаних послуг заперечує, посилаючись на звільнення ним орендованого приміщення та, як наслідок, неможливість отримання жодних послуг від позивача.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, в підтвердження факту надання відповідачу протягом вересня 2008р.-лютого 2009р. телекомунікаційних послуг позивачем до матеріалів справи надано рахунки, згідно яких містяться відомості про нарахування відповідачу абонентної плати, вартості місцевих та міжміських розмов.

Відповідно до п.3.1.2 договору від 28.10.2005р. №2840208 відповідач має право у разі відсутності потреби в телекомунікаційних послугах відмовитись від їх отримання та припинити дію договору. При цьому, відповідач зобов’язаний повідомити позивачу дату відмови письмовою заявою не пізніше ніж за 10 днів.

В п.3.2.6 договору також встановлений обов’язок відповідача у місячний термін повідомляти позивача про свій виїзд із квартири, продаж телефонізованої квартири, про призначення нової особи, відповідальної за телефон, зміну назви або розрахункового рахунка організації тощо.

Як встановлено судом, згідно договору оренди нежилого приміщення від 01.09.2006р. №1 СПД Липко П.І. передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння на умовах оренди нежиле приміщення по бул.Л.Українки, 20-22 у м.Києві.

31.08.2007р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі, за яким відповідачем у зв’язку з закінченням дії договору оренди було повернуто орендоване приміщення.

Відповідачем в якості доказу повідомлення позивача про відсутність необхідності отримання телекомунікаційних послуг до матеріалів справи надано лист від 31.08.2007р. При цьому, направлення вказаного листа на адресу позивача відповідач підтверджує експрес-накладною.

Проте, вказана експрес-накладна не може бути прийнята судом як належний доказ повідомлення позивача про звільнення орендованого приміщення, враховуючи відсутність на останній будь-яких відміток, штампів ТОВ „Нова пошта”, що унеможливлює встановлення фактичної дати отримання позивачем вказаного вище листа відповідача.

Інших належних доказів повідомлення позивача про звільнення орендованого приміщення, за висновками суду, відповідачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, позивачем до матеріалів справи додано довідки по платежах (від 27.08.2008р., 22.09.2008р., 17.07.2008р.), згідно яких відповідачем вже після звільнення орендованого приміщення здійснювались платежі на користь позивача.

Листом без номера та дати, який був отриманий позивачем 25.09.2008р., відповідач звернувся до позивача з клопотанням про надання додаткових телекомунікаційних послуг.

Одночасно, згідно листа від 31.10.2008р. відповідачем запропоновано позивачу телефонні рахунки за договором від 28.10.2005р. №2840208 направляти на іншу адресу.

З урахуванням викладеного, твердження відповідача щодо неотримання ним відповідних послуг від позивача спростовуються наданими до справи документами.

В ст.33 Закону України „Про телекомунікації” встановлений обов’язок споживачів телекомунікаційних послуг виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідач згідно п.3.2.8 договору від 28.10.2005р. №2840208 зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Згідно до п.4.1 договору послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.5 договору).

На підставі викладеного, за висновками суду, факт надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг протягом вересня 2008р.-лютого 2009р. доведений належними засобами доказування, а у відповідача існує обов’язок сплатити позивачу вартість наданих послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 2219,22 грн. доведений позивачем та фактичними обставинами й матеріалами справи, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2219,22 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 21.10.2008р. по 01.12.2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 70,09 грн. та інфляцію в сумі 330,52 грн.

Розрахунок суми трьох процентів та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.

Позивачем згідно п.5.8 договору від 28.10.2005р. №2840208 заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 97,72 грн. за період з 21.06.2009р. по 20.12.2009р.

За вимогами п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, позивачем нарахування суми основного боргу відповідачу здійснювалось помісячно, внаслідок чого, за висновками суду, нарахування суми пені також мало здійснюватись позивачем за кожним окремим періодом.

Одночасно, позивачем суму пені нараховано виходячи з загального розміру заборгованості станом на 21.06.2009р. за період з 21.06.2009р. по 20.12.2009р.

Проте, враховуючи, що нарахування пені на суму заборгованості, яка виникла у вересні 2009р., припиняється у березні 2009р., неправомірним є стягнення пені за цією заборгованістю, починаючи з червня 2009р. Так само відбувається з нарахуванням пені за іншими періодами виникнення заборгованості.

За таких обставин, враховуючи, що нарахування суми пені було проведено позивачем з порушенням норм п.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 97,72 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК”, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК”, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ основний борг в сумі 2219 грн. 22 коп., інфляцію в сумі 330 грн. 52 коп. та три проценти річних в сумі 70 грн. 09 коп., всього заборгованість в сумі 2619 грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 98 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК”, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 14.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.07.2010р.

Суддя