Рішення № 10373922, 05.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.10 р. Справа № 36/93

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства „Конріл”, м. Київ, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1099,17грн.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Балагура А.В. по дов.;

Від відповідача: не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Дочірнє підприємство „Конріл”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 790,62грн., пені в сумі 65,61грн., 3% річних в сумі 9,03грн., штрафу в сумі 233,91грн., а всього 1099,17грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №К2371 від 16.06.09р., видаткові накладні.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином ухвалами від 07.05.10р. та 25.05.10р., направленими йому рекомендованою кореспонденцію 11.05.10р. та 27.05.10р. відповідно.

Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

16.06.09р. сторони уклали договір №К2371, згідно якого позивач зобовязався поставити продукцію, а відповідач прийняти та оплатити її вартість.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними №03-0007855 від 17.06.09р. на суму 432,78грн. та №03-0007854 від 17.06.09р. на суму 346,92грн., а всього на суму 779,7грн.

За приписами п.4.1 договору відповідач зобовязався оплатити товар не пізніше ніж 14 календарних днів з моменту поставки.

Однак у порушення взятих на себе зобовязань відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 779,7грн.

Доказів погашення боргу в сумі 779,7грн. відповідач не представив, у звязку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості в сумі 779,7грн. підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9,03грн за період з 01.07.09р. по 18.11.09р., суму інфляції 10,92грн. за період з липня 2009р. по жовтень 2009р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості, господарський суд позовні вимоги в цій частині вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно п.6.2 договору, у разі порушення відповідачем строку оплати товару, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У зв”язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 65,61грн. за період з 01.07.09р. по 18.11.09р.

Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд вважає його арифметично невірним, у зв”язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача пеню в сумі 64,88грн. виходячи із розрахунку: (за період з 01.07.09р. по 11.08.09р.: 779,7грн. х 42 дня х (11%х2) / 365) + (за період з 12.08.09р. по 18.11.09р. (779,7грн. х 99 днів х (10,25%х2) / 365).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% від загальної вартості неоплаченого товару на підставі п.6.3 договору.

Однак, пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строку повної оплати накладної на поставку товару більш ніж на 120 календарних днів, він сплачує позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а не у розмірі 30%, як стверджує позивач у позовній заяві.

Виходячи з положень ч.2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, яка вираховується у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов”язання. Тобто, штраф є різновидом неустойки, який має свої особливості за підставою виникнення і методом обчислення залежно від характеру порушень зобовязання. Особливості застосування штрафу полягають у тому, що штраф обчислюється тільки у відсотках і тільки від загальної суми порушеного зобовязання. Він являє собою тверду грошову суму, яка одноразово виплачується порушником зобовязання.

Але в п.6.3 договору сторони передбачили не чіткий розмір штрафу у відсотках, а визначили його у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка не є постійною величиною а змінюється.

За таких обставин, господарський суд відмовляє позивачу у вимогах про стягнення штрафу в сумі 233,91грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Конріл” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1099,17грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Інд.код НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Дочірнього підприємства „Конріл” (01133,м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 201; п/р260070101827 в ЗАТ „ПроКредитБанк” у м. Києві; МФО 320984; ЄДРПОУ 23703164) основний борг в сумі 779,7грн., суму інфляції 10,92грн., 3% річних в сумі 9,03грн., пеню в сумі 64,88грн., витрати по оплаті держмита в сумі 80,22грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 185,62грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя