Рішення № 10373905, 14.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2010Справа №2-22/3210-2010 За позовом – Фізичної особи – підприємця Абрамітова Ростислава Валентиновича, м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Гурзуфське шосе, 6Б

до відповідачів – 1. Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради, м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 9

2. КП «Гурзуф», м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 11

про визнання дійсним договору оренди

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідачів - не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Фізична особа – підприємець Абрамітова Ростислав Валентинович звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів - Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради, КП «Гурзуф», просить суд визнати дійсним договір оренди індивідуально – визначеного майна № 13-10 від 01.11.2007 року, укладений між КП «Гурзуф» та Фізичною особою – підприємцем Абрамітовим Ростиславом Валентиновичем на оренду вбудованих нежитлових приміщень, площею 10,0 кв.м. (у подальшому 8,5 кв.м.), розташованих за адресою: м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Ленінградська, 58, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач – КП «Гурзуф», у порушення приписів чинного законодавства України, зокрема, ст. 203, 220 Цивільного кодексу України, ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору оренди індивідуально – визначеного майна № 13-10 від 01.11.2007 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у відсутність представника відповідача у зв’язку з його находженням у відрядженні. Крім того, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами згоден у повному обсязі, просить суд заявлений позов задовольнити у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Рішенням Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради від 13.12.2007 року № 504 було вирішено передати позивачу індивідуально визначене майно – вбудовані нежитлові приміщення, площею 10,0 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Ленінградська, 58 у оренду строком на 5 років під офіс, посвідчивши нотаріально.

Пунктом 2 вказаного рішення було доручено КП «Гурзуф» нотаріально оформити договір оренди з Фізичною особою – підприємцем Абрамітовим Р.В.

Так, між КП «Гурзуф» (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір оренди індивідуально - визначеного майна № 13-10, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно – вбудовані нежитлові приміщення, площею 10,0 кв.м., розташовані за адресою: смт Гурзуф, вул. Ленінградська, 58, які знаходяться на балансі КП «Гурзуф», вартість яких визначена відповідно до незалежної оцінки та складає 22000,00 грн. станом на 31.08.2007 року.

Згідно пункту 4.14. спірного договору оренди, орендар зобов’язався підготувати проведення процедури для нотаріального посвідчення укладення даного договору оренди, з наступним повідомленням орендодавця про дату, час та місце явки до нотаріуса для підписання договору та нотаріального його посвідчення.

Нотаріальне посвідчення договору оренди передбачено у випадку, якщо орендне майно є будівлею або капітальною спорудою (його окремою частиною) та договір оренди укладається на строк більш ніж один рік.

Відповідно до п. 9.1., даний договір укладений строком на п’ять років та діє з 01.11.2007 року по 01.11.2012 року.

На виконання умов укладеного між сторонами спірного договору оренді був складений та підписаний акт прийому – передачі, а.с. 16.

20.11.2008 року рішенням Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради № 422 (2) затверджено додаткову угоду № 1, а.с. 45, до договору оренди індивідуально – визначеного майна № 13-10 від 01.11.2007 року, між КП «Гурзуф» та позивачем, про зміну площі орендованого приміщення з 10,0 кв.м. на 8,5 кв.м., розташованого за адресою: смт Гурзуф, вул. Ленінградська, 58, згідно технічного паспорту БТІ.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Фат виконання сторонами договору оренди від 01.11.2007 року підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів про сплату орендної плати орендодавцю – КП «Гурзуф», а.с. 30-43, та підписаним між сторонами актом прийому – передачі, а.с. 16, орендованого майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що, у розумінні ст. 180 Господарського кодексу України, сторонами були виконані всі істотні умови спірного договору щодо передачі об’єкту оренди так й сплати орендних платежів позивачем.

Листом від 11.06.2010 року, який отримано відповідачем КП «Гурзуф» 11.06.2010 року, а.с. 44, позивач повідомив відповідача про термінову необхідність нотаріального посвідчення договору оренди індивідуально – визначеного майна № 13-10 від 01.11.2007 року, укладеного між позивачем (орендар) та відповідачем КП «Гурзуф» (орендодавець).

Враховуючи те, що відповідач не направив свого представника для нотаріального посвідчення спірного договору оренди, суд приходить до висновку, що така бездіяльність відповідача є прямим доказом ухилення останнього від нотаріального посвідчення договору оренди.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем, під час розгляду даної справи, не було надано суду належних доказів вжиття заходів або вчинення дій, спрямованих на виконання зобов’язання щодо нотаріального посвідчення укладеного договору оренди від 01.11.2007 року.

Статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, суд дійшов висновку про те, що ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору порушує права позивача на належне користування орендованим майном.

Крім того, суд вважає за необхідне підкреслити, що вказана правова позиція стосовно визнання дійсним договору оренди нерухомого майна з огляду на приписи ст. 220, 793 Цивільного кодексу України підтримана колегією суддів Вищого господарського суду України, що відображено у постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2010 року у справі № 2-39/3043-2009.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що «листом від 13.05.2009 позивач у справі № 2-296/3043-2009 повідомив відповідача у вказаній справі про необхідність направлення представника відповідача 18.05.2009 на 10.00 годин до приватного нотаріуса для нотаріального посвідчення договору оренди. Проте, представник відповідача до нотаріальної контори не з’явився.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача у справі № 2-29/3043-2009 з позовом у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд з посиланням на ст.ст. 220, 793 ЦК України, встановлений факт підписання сторонами акту прийому-передачі майна за спірним договором, що свідчить про часткове виконання договору оренди, а також те, що бездіяльність відповідача є прямим доказом ухилення останнього від нотаріального посвідчення укладеного договору оренди, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідачів.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Визнати дійсним договір оренди індивідуально – визначеного майна № 13-10 від 01.11.2007 року, укладений між КП «Гурзуф» (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 11, рахунок № 260033145101 в філії АБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 33318333) та Фізичною особою – підприємцем Абрамітовим Ростиславом Валентиновичем (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Гурзуфське шосе, 6Б, банківські реквізити невідомі, ІІН 2278013098) на оренду вбудованих нежитлових приміщень, площею 10,0 кв.м. (у подальшому 8,5 кв.м.), розташованих за адресою: м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Ленінградська, 58

3.          Стягнути з КП «Гурзуф» (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 11, рахунок № 260033145101 в філії АБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 33318333) на користь Фізичної особи – підприємця Абрамітова Ростислава Валентиновича (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Гурзуфське шосе, 6Б, банківські реквізити невідомі, ІІН 2278013098) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 9, рахунок № 354150020000327 ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740850) на користь Фізичної особи – підприємця Абрамітова Ростислава Валентиновича (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Гурзуфське шосе, 6Б, банківські реквізити невідомі, ІІН 2278013098) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.