Рішення № 103731536, 23.03.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8779/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

23 березня 2022 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігор Богданович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені позивачем при наданні йому професійної правничої допомоги в розмірі 10000 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд ухвалив проводити розгляд заяви по суті за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи №462/8779/21, суд виходить з такого.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.02.2022 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігор Богданович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 28 жовтня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за №13698, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в дохід держави 908 грн. судового збору.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: свідоцтво ОСОБА_2 про право на заняття адвокатською діяльністю № 2051, ордер серії ЛВ № 130050 на надання правової допомоги від 30.11.2021, договір № б/н про надання правової допомоги від 30.11.2021, акт №1 прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 30.11.2021 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 30.11.2021 /а.с. 8, 27-30/.

Згідно акту №1 прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 30.11.2021 та квитанції до прибуткового касового ордеру від 30.11.2021 ОСОБА_1 сплатив за договором про надання професійної правничої допомоги гонорар у розмірі 10000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, яка не є складною, тривалість затраченого представником позивача часу на скаладання процесуальних заяв, документів, враховуючи, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу, у розмірі 3000 гривень, а тому заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 260-261, 270, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь Ігор Богданович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк»на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, адреса: 02094, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Суддя: