Рішення № 10372315, 10.12.2009, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа №2-414

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Коваля Ф.І.

при секретарі Демчишиній Н.Г.

з участю прокурора Паламарчук Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу за позовом прокурора Деражнянського району в інтересах Хмельницького обласного бюджету в особі Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення коштів за лікування потерпілого, -

встановив:

Вироком Деражнянського районного суду від 12 березня 2009 року ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 11 грудня 2008 року біля 18 год. він, перебуваючи в стані сп’яніння в будинку ОСОБА_2 в с. Гришки Деражнянського району, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли, наніс удари в обличчя потерпілому ОСОБА_3, умисно заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковано за ст. 122 ч.1 КК України, як середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Деражнянського районного суду від 23 вересня 2008 року за ст.ст. 185 ч. 2, 304, 70, 75 КК України у виді трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, йому було призначено покарання у виді трьох років і одного місяця позбавлення волі.

Прокурор Деражнянського району звернувся в суд з позовом в інтересах Хмельницького обласного бюджету в особі Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення коштів за лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1041 грн. 80 коп.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився у зв’язку з перебуванням його в місцях позбавлення волі, проте адміністрацією виправної установи засудженому вручено копію позовної заяви і відібрано пояснення, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги він визнає і згідний на розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши доводи прокурора та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Наведені позивачем обставини в обґрунтування позову підтверджуються матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КК України, розглянутої Деражнянським районним судом 12 березня 2009 року.

Крім того, з довідки Хмельницької обласної лікарні вбачається, що вартість перебування потерпілого ОСОБА_3 у нейрохірургічному відділенні з 12 грудня по 17 грудня 2008 року становить 1041 грн. 80 коп.

Згідно зі ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної лікарні витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1041 грн. 80 коп.

Стягнення вказаної суми проводити на рахунок № 35428003001234, МФО 815013 в ГУДКУ в Хмельницькій області, код 02004717.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 15 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Коваль Ф.І.