Окрема думка судді № 103720183, 21.03.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

________________

Справа № 297/2188/19

О К Р Е М А Д У М К А

21.03.2022 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Трагнюк В.Р. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2018 року за № 12018070000000275, за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мочола Берегівського району Закарпатської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за наслідками розгляду клопотання сторони обвинувачення про скасування арешту на майно на прийняте колегією суду рішення викладає окрему думку на підставі ч. 3 ст. 375 КПК України.

Ухвалою суду 21.03.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про скасування арешту на майно з тих підстав, що обставини, якими обґрунтовано клопотання прокурора, не відносяться до підстав скасування арешту майна, передбачених абзацом другим частини першої статті 174 КПК України.

У свою чергу ч. 1 ст. 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК).

24.02.2022 в Закарпатській області на підставі указу Президента України № 68/2022 створено Закарпатську обласну військову адміністрацію.

Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, а саме - примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Згідно листа Закарпатської обласної військової адміністрації за № 06.16/121 від 05.02.2022 адміністрація просить звернутись до суду з клопотаннями про зняття арешту з 155 транспортних засобів, які вилучені у кримінальних провадженнях і зберігаються на майданчиках тимчасового тримання підрозділів ГУНП в Закарпатській області, з метою їх подальшого відчуження на потреби оборони.

Крім того, ч. 1 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Однією із загальних засад кримінального провадження є принцип диспозитивності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 26 КПК України, принцип диспозитивності передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи встановлені обставини, які вказують на те, що ініціатором вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна на стадії досудового розслідування була сторона обвинувачення, яка на стадії судового розгляду такий захід забезпечення кримінального провадження не підтримує, у його застосуванні відпала потреба, що на підставі абзацу другого частини першої статті 174 КПК є підставою задоволення заявленого прокурором клопотання.

Суддя В.Р. Трагнюк