Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
Справа №522/17304/20
Провадження № 1-кп/522/264/22
18.03.2022 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Іоніді К.В.,
за участю: секретаря судового засідання Радецької Г.Д.
прокурора - Соломенцева І.І.
захисників - Дубровської Г.В., Тонкошкура І.В., Мельниченко В.В.
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500001382 від 28 вересня 2020 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільської області, міста Борщів, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 02.06.2017р. Шепетовським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років та 6 місяців позбавлення волі, 01.04.2019 року Шепетовським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився 03.04.2020 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Хмельницької області, міста Славута, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, без місця постійної реєстрації, раніше судимого: 13.04.2016р. Рівненський районний суд Рівненської області за ч. 1 ст. 121, 75, 76, 104 КК України до 5 років позбавлення волі; 01.04.2019 року Шепетовським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився 02.04.2020 року у зв`язку з відбуттям покарання,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Зазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, надійшло на розгляд 15.03.2022.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2022 стосовно обвинувачених продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб до 21.03.2022 року.
На адресу суду 03.03.2022 надійшло клопотання від захисника Тонкошкура І.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX цей Указ затверджено.
Згідно з листом командира батальйону конвойної служби ГУНП в Одеській області від 24.02.2022 р. вих. № 28/47 на адресу Приморського районного суду м. Одеси заборонено будь-яке конвоювання конвойними нарядами конвойної служби ГУНП в Одеській області.
Організувати участь обвинувачених у судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», згідно з ухвалою суду від 17.03.2022, не виявилось можливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
З урахуванням викладених обставин, зважаючи на повноту вжитих судом заходів для забезпечення участі обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні, невідкладність розгляду питання доцільності тримання обвинувачених під вартою, а також приймаючи до уваги участь у судовому засіданні захисників обвинувачених, суд розглядає зазначене питання за вказаної явки учасників судового провадження.
Прокурор у судовому засіданні вважав за доцільне продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під вартою до шести десяти днів, посилаючись на продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування відносно останніх зазначеного запобіжного заходу.
Захисник Дубровська Г.В. у судовому засіданні заперечувала проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , вважала, що ризики передбачені ст.177 КПК України прокурором належним чином не обґрунтовано.
Захисник Тонкошкур І.В. підтримав заявлене клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, обґрунтовуючи його введенням режиму воєнного стану та бажанням обвинуваченого вступити до ЗСУ чи ТО. Захисник Мельниченко В.В. підтримала зазначену позицію.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступних висновків.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину поєднаного із застосуванням насильства до особи та у разі визнання винуватим їм загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Також суд враховую, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, за вчинення корисливих злочинів, не одружений, не працевлаштований, тобто не має міцних соціальних зв`язків та легальних джерел отримання засобів для існування.
Обвинувачений ОСОБА_2 також раніше неодноразово судимий, неодружений, не працевлаштований тобто не має міцних соціальних зв`язків та легальних джерел отримання засобів для існування.
Зазначені обставини дають достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть вчинити інші злочини та/або переховуватися від суду.
Таким чином, заявлені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - продовжують існувати. При цьому, з урахуванням викладених обставин, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, не зможе забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти зазначеним ризикам.
За даних обставин, клопотання захисника Тонкошкура І.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання не підлягає задоволенню, а строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - слід продовжити.
Крім того, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину пов`язаного із застосуванням насильства до потерпілого, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі ст.ст. 177,178, 182,183, 199, 331, 370,372, 376 КПК України,-
УХВАЛИВ:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до шістдесяти днів, тобто до 16 травня 2022 року.
В задоволенні клопотання захисника Тонкошкура І.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - відмовити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до шістдесяти днів, тобто до 16 травня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Суддя К.В. Іоніді
Судове рішення № 103708527, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 18.03.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/17304/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: