Вирок № 103702475, 17.03.2022, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №№ 148/2260/21

В И Р О К

Іменем України

17 березня 2022 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Барановського О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Пріщенка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина в режимі відеоконференцзв`язку матеріали кримінального провадження № 12021025180000127 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.08.2021 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин, Козятинського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , гр. України, освіта середня-спеціальна, одружений, на утриманні 1 неповнолітня дитина, не працює, не являється депутатом, судимий:

- 04.11.2015, Козятинським р/с за ст. 185 ч.3, 75 КК України на 3 роки п/в, з встановленням іспитового строку на 2 роки;

- 26.01.2016, Козятинським р/с за ст. ст. 185 ч.2, 71, 75 КК України на 3 р. 8 міс. п/в, з встановленням іспитового строку на 3 роки;

- 28.02.2018, Козятинським р/с за ст. ст. 185 ч.2. 71 КК України на 4 роки 3 міс. п/в, умовно-достроково звільнений за ухвалою Вінницького м/с від 26.02.2021, з невідбутим строком 1 рік 2 міс. 23 дні, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності - востаннє 28.02.2018 року Козятинським районним судом Вінницької області за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, звільнений з місць позбавлення волі 09.03.2021 року умовно-достроково з невідбутим покаранням 1 рік, 2 місяці, 23 дні, за що відповідно до вимог ст. 89 КК України судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову скоїв новий корисливий злочин за наступних обставин:

14.07.2021 року, близько 15:00 год., громадянин ОСОБА_1 , прийшов до будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований в АДРЕСА_2 , з метою спільного вживання спиртних напоїв. Після розпиття спиртного ОСОБА_2 вийшов з приміщення будинку на подвір`я домогосподарства. В цей час ОСОБА_1 побачив на столі мобільний телефон марки Redmi 9A Granite Gray 2 Gb RAM 32 GB ROM, що належить ОСОБА_2 , та у нього виник умисел на його крадіжку. Тоді ОСОБА_1 впевнившись, що ОСОБА_2 вийшов з приміщення будинку та за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, повторно, шляхом вільного доступу з дерев`яного столу, що знаходився в кімнаті будинку викрав мобільний телефон марки Redmi 9A Granite Gray 2 Gb RAM 32 GB ROM, вартістю 2199,00 грн., з сім-картою оператора «Київстар», вартістю 40,00 гривень та флеш картою MicroSD 32Gb вартістю 100,00 гривень, що належать ОСОБА_2 . Викрадений мобільний телефон торгової марки «Redmi 9A» ОСОБА_1 поклав до кишені своєї куртки, в яку був одягнений та залишив приміщення будинку, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 2339,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю та беззастережно. Суду пояснив, що він дійсно 14.07.2021, під час розпиття спиртних напоїв в будинку ОСОБА_2 , викрав в останнього мобільний телефон, за обставин, які вказані в обвинувальному акті. Даний телефон, він в подальшому здав до ломбарду. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги добровільність позицій учасників судового розгляду, роз`яснивши права та відповідні наслідки, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів справи.

Судом враховано, що у сторін не виникло сумнівів, клопотань та заперечень щодо належності та допустимості письмових доказів наданих стороною обвинувачення.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка вчинена повторно, в судовому засіданні доведена в повному обсязі, в зв`язку з чим його дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України.

Пом`якшуючими покарання обставинами являється щире каяття.

Обтяжуючими покарання обставинами являється, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення та ступінь тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти злочини, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення. Відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу, обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. В зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної ст. 185 ч.2 КК України, яке останній повинен відбувати.

Разом з тим, враховуючи вирок Козятинського районного суду від 28.02.2018 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2018, якими ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки і три місяці, і який умовно-достроково звільнений 26.02.2021, на підставі ухвали Вінницького міського суду, з невідбути строком 1 рік 2 місяці і 23 дні, остаточне покарання останньому необхідно призначити на підставі ст. ст. 81 ч.4, 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Строк відбування остаточного покарання ОСОБА_1 необхідно рахувати з часу його затримання, з 02.12.2021, зарахувавши строк перебування під вартою, в строк відбування покарання.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що до набрання вироком законної сили даний вид запобіжного заходу необхідно залишити без змін.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати за проведення експертиз, суд вважає, що вони підлягають стягненню із засудженого в повному обсязі, в сумі 858,10 грн., понесених на проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 71, 81, 185 ч.2 КК України, ст. ст. 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців.

На підставі ст. ст. 81 ч.4, 71 ч.1 КК України, з врахуванням ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2018, остаточне покарання ОСОБА_1 призначити, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у виді позбавлення волі строком на один рік і вісім місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з часу його затримання, з 02.12.2021, зарахувавши строк перебування під вартою в строк відбування покарання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати в сумі 858,10 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 10 коп.) за проведення експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя