Ухвала суду № 103700880, 01.03.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/866/22

ун. № 759/3470/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Оздоба М.О., при секретарі Рубашенко Ю.О., з участю прокурора Паламарчук Я.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022100080000583 від 01.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Безсмертного М.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Паламарчук Я.А., про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.2022 року приблизно о 21 годині 45 хвилин, перебуваючи по вул. Г.Юри, 9-б в м. Києві, умисно знищив, шляхом підпалу автомобіль марки "SUZUKI SWIFT " д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 чим завдав матеріальний збиток на суму 29 300 гривень.

Так, ОСОБА_1 28.02.2022 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи по вул. Г.Юри, 9-б в м. Києві, проходячи біля буд. 9б по вул. Г.Юри в м. Києві, помітив припаркований автомобіль марки "SUZUKI SWIFT " д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 . В цей час у ОСОБА_1 з хуліганських мотивів виник умисел на пошкодження даного автомобіля шляхом підпалу.

З метою виконання свого злочинного умислу направленого на умисне знищення або пошкодження чужого майна вчиненому шляхом підпалу, ОСОБА_1 28.02.2022 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, підійшов до вказаного автомобіля марки "SUZUKI SWIFT " д.н.з. НОМЕР_1 та за допомогою камінця розбив заднє скло вищевказаного автомобіля. Після цього ОСОБА_1 заздалегідь підготовленою легкозаймистою речовиною, яка знаходилась в пластиковій, плашці ємкістю 0,5 л облив задні сидіння салону вищевказаного автомобіля та за допомогою запальнички здійснив його підпал.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1 , які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням негативних суспільно - небезпечних наслідків, потерпілій заподіяно майнової шкоди у вигляді знищення шляхом підпалу вищевказаного автомобіля "SUZUKI SWIFT " д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав матеріальний збиток на суму 29 300 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у знищенні, чужого майна вчиненого шляхом підпалу, тобто кримінального правопорушення передбаченого ч.2 с.194 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які були очевидцями підпалу ОСОБА_1 вказаного автомобіля "SUZUKI SWIFT " д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколом огляду місця події від 01.03.2022, проведеного за адресою м. Київ вул. Г.Юри, 9-б, де було оглянуто знищений шляхом підпалу автомобіль марки "SUZUKI SWIFT " д.н.з. НОМЕР_1 ;протоколами пред`явлення особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 №;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 01.03.2022, згідно якого останній повідомив про обставини скоєних ним вищевказаного кримінального правопорушення;іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний ОСОБА_1 у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або застосування більш м`якого запобіжного заходу, може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час є достатні підстави вважати, що обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, надасть можливість підозрюваному зникнути та переховуватись від слідства та суду для уникнення кримінальної відповідальності, продовжити злочинну діяльність, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв`язку з тим, що останній вчинив тяжкий злочин та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування. До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв`язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. п. 3, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків. Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати запобіжний захід відносно нього не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, щоу провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходиться кримінальне провадження № 12022100080000583 від 01.03.2022, в якому 01.03.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Як вбачається з додатків, долучених до клопотання ОСОБА_1 01.03.2022 ркоу о 10 годині 00 хвилин, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

01.03.2022, слідчим слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві за погодженням з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, яке останньому повідомлено в порядку діючого КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Обґрунтованість підозри у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194КК України.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та в подальшому від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме 100 (сто )розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022100080000583 від 01.03.2022 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 29.04.2022 (включно), та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 100 (ста ) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248100 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 строком на 2 (два) місяці обов`язки, у відповідності до ст.182 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді діє до 29.04.2022р. та підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали оголошено 03.03.2022р.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : М.О. Оздоба