Рішення № 103691434, 17.03.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року Справа № 160/27569/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, а саме картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/00331 від 17.12.2021. Також позивач просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати за сплати судового збору в сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №СТАК/ОЕ-005827 від 08.10.2019, специфікації (доповнення до контракту) № 17 від 29.10.2021, рахунку-фактури (інвойс) № 621939 від 10.11.2021 контрагент позивача - AT «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Росія) згідно з міжнародною залізничною накладною ЦІМ/УМВС № 31704930 від 13.11.2021 здійснив на адресу ТОВ «ТАКТ» поставку товару - металопрокату походженням з Російської Федерації власного виробництва. З метою митного оформлення було подано тимчасову електронну митну декларацію № UA110140/2021/013176 від 19.11.2021, в якій заявлено товар за кодом згідно із УКТ ЗЕД 7214997900, а саме: Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно з ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не є арматурним прутком, марка сталі 45, розмір круг 40,0 мм 13,695 тн, розмір круг 38,0 мм 20,425 тн, хімічний склад: С 0,47%-0,49%; Мn - 0,57%; Si - 0,23%-0,24%; Р - 0,009%; S - 0,013%; Сr - 0,03%-0,04%; Nі - 0,02%; Сu - 0,02%; N-0,008%; As - 0,001%. Виробник АТ «Осокольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова», торговельна марка «Metalloinvest OEMK». За результатами перевірки митної декларації та інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем були відібрані зразки для проведення лабораторних випробувань з метою встановлення характеристик товару, визначальних для однозначної кваліфікації товару згідно з УКТЗЕД на предмет належності товару до арматури (арматурного прокату). У зв`язку з тим, що Дніпровською митницею не віднесено спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також те, що експертом митниці не було встановлено, що товар, який був предметом експертного дослідження, являє собою арматуру чи катанку, позивач подав додаткову декларацію ЕМД № UА110140/2021/014411 від 17.12.2021 до тимчасової (гр. 2 ДТ), в якій заявив той самий товар, що і за тимчасовою митною декларацією, повторно вказавши, що товар не є арматурним прутком. Одночасно позивач заявив до повернення сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 127281,95 грн та ПДВ в розмірі 25456,39 грн. Однак відповідач прийняв рішення про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску товарів № UA110140/2021/00331 від 17.12.2021, про що було оформлено картку відмови, в якій підставою для відмови зазначено, що декларантом порушено вимоги ст. 266 п. 1.4 МКУ №4495-VІ від 13.03.2012, в частині сплати митних платежів, а саме - не сплачено антидемпінгове мито. Позивач вважає прийняте рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує законні права та інтереси позивача, оскільки імпортований товар не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 №АД-382/2017/4411-05.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

20.01.2022 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що під час здійснення митного оформлення товару були відібрані проби (зразки), за результатами дослідження яких Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України надано висновок № 1420003700 - 0873 від 29.11.2021. Згідно з висновком надані на дослідження проби товарів ідентифіковані як прутки круглого поперечного перерізу зі сталі нелегованої, діаметром менш як 80 мм. Діаметр проб товару становить: проба № 1 (40,00+0,02 мм), проба № 2 (38,00+0,02 мм). Вміст вуглецю не визначався через відсутність необхідного обладнання. На виконання норм статті 261 МКУ позивачем 17.12.2021 подано митну декларацію типу ІМ 40 ДТ UA110140/2021/014411. У графі 31 зазначеної декларації заявлено відомості про товар аналогічно графі 31 ЕМД від 19.11.2021 №UA110140/2021/013176. При цьому, у графі 47 декларації позивачем заявлено надмірність суми сплаченого антидемпінгового мита у розмірі 127281,95 грн та ПДВ у розмірі 25456,39 грн (спосіб платежу 99). У зв`язку із зазначеним, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 17.12.2021 № UA110140/2021/00331, в якій вказано, що декларантом не підтверджено, що заявлений ним до митного оформлення товар не є об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів за всіма параметрами. Щодо підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач вказав, що до позовної заяви додано копію додаткової угоди від 21.12.2021 до договору від 07.12.2018 № 01/2019, проте копію договору 07.12.2018 № 01/2019 не надано. Додаткова угода не містить інформації про час, витрачений адвокатом на надання послуг, а також не вбачається які послуги надав адвокат, оскільки позовну заяву підписано генеральним директором ТОВ «ТАКТ». Відповідач вважає розмір таких витрат не підтвердженим та неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг, оскільки обставини цієї справи є аналогічними до раніше пред`явлених ТОВ «ТАКТ» до Дніпровської митниці позовних заяв, справа не є складною, отже підготовка проекту позовної заяви не потребує значних витрат часу.

20.01.2022 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим і таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову. Крім того, було зазначено, що позовна заява була складена адвокатом, інформація про це міститься наприкінці її тексту, розмір гонорару є фіксованим і не залежить від обсягу, кількості складених адвокатом документів та витраченого ним часу.

25.01.2022 представником позивача подано до клопотання про залучення до матеріалів справи доказів отримання позивачем професійної правничої допомоги у справі та понесених позивачем витрат, пов`язаних з отриманням такої допомоги.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (код ЄДРПОУ 21858879) зареєстровано як юридичну особу 05.07.1995 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.03.2005 №12241200000008947).

Видами діяльності позивача є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

08.10.2019 між Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» (постачальником) і Товариством з обмеженою відповідальністю ТАКТ (покупцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №СТАК/ОЕ-005827, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію - (металопрокат) виробництва Акціонерного товариства «Оскольський електрометалургійний комбінат» у номенклатурі, кількості та строки відповідно до додатково узгоджених доповнень (специфікацій), які додаються до даного контракту у міру їх підписання сторонами, і які є його невід`ємною частиною. За даним контрактом передбачається поставка продукції загальним орієнтовним об`ємом 20000 тон, якщо інше не передбачено додатковими угодами (специфікаціями) (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 Контракту №СТАК/ОЕ-005827 від 08.10.2019 по даному контракту передбачається поставка продукції на суму не більше 8500000 доларів США.

Згідно зі Специфікацією №17 від 29.10.2021, постачальник - АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Росія) поставляє покупцю продукцію: круги в асортименті у вигляді прутків відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандартів загальною вагою 340 тн та загальною вартістю 308859,00 доларів США.

Продавцем виставлено рахунок-фактуру (комерційний інвойс) від 10.11.2021 №621939, в якому визначені умови поставки СРТ Самаровка.

19.11.2021 ТОВ «ТАКТ» було подано тимчасову електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №UA110140/2021/013176 на товар за кодом УКТЗЕД 7214997900: Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25 % або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 45, розмір круг 40,0 мм 13,695 тн, розмір круг 38,0 мм 20,425 тн, хімічний склад: С 0,47%-0,49%; Мn - 0,57%; Si - 0,23%-0,24%; Р - 0,009%; S - 0,013%-0,019%; Сr - 0,03%-0,04%; Nі - 0,02%; Сu - 0,02%; N-0,008%; As - 0,001%. Виробник АТ «Осокольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова», торговельна марка «Metalloinvest OEMK» (графа 31) на загальну суму 836830,71 на умовах поставки CРТ-Самаровка (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару позивачем надано (графа 44): зовнішньоекономічний контракт; специфікацію; рахунок-фактуру (інвойс); сертифікати якості; інші некласифіковані документи.

До митного оформлення ТОВ «ТАКТ», в тому числі були подані сертифікати якості від 10.11.2021 №0794002, 0794005 та сертифікат походження № 1086002469 0897574 від 15.11.2021.

З графи 47 Нарахування платежів ЕМД від 19.11.2021 №UA110140/2021/013176 вбачається, декларантом зазначені відомості щодо сплати антидемпінгового мита у сумі 127281,95 грн (код 023) та ПДВ у сумі 192822,53 грн (код 028) як таких, що підлягають поверненню (спосіб платежу 99).

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, відповідачем складено акт про взяття проб (зразків) товарів №UA110140/2021/013176 від 19.11.2021 з метою встановлення характеристик товару, визначальних для однозначної класифікації товару згідно УКТ ЗЕД.

За наслідками дослідження зразків товару, проведеного Дніпропетровським управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України за замовленням м/п «Дніпро-лівобережний» Дніпровської митниці складено висновок №1420003700-0873 від 29.11.2021, відповідно до пункту 10 якого завданням для дослідження (аналізу, експертизи) було зазначено:

- провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ЕМД;

- визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу;

- визначити хімічний склад товару (вуглецева або невуглецева сталь);

- визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки;

- у випадку виявлення невідповідностей характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару;

- визначити тимчасовий опір розривання, відносне подовження після розривання, границю плинності фізичну (умовну);

- у разі виявлення істотних обставин, з приводу яких не було поставлено запитання, включити їх до висновку.

Згідно з вказаним висновком, надані на дослідження проби товару, заявлені в гр. 31 МД «Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 45, за визначеними показниками ідентифіковані як прути круглого поперечного перерізу із сталі нелегованої, діаметром менш як 80 мм. Вміст вуглецю не визначався через відсутність необхідного обладнання. На поверхні відсутні ямки, виступи, борозни та/або інші рельєфи. Будь-яке оброблення поверхні відсутні. Дослідження кількісного хімічного складу, механічних властивостей, температур критичних точок сталей, визначення способу виготовлення даного товару, ідентифікація товару як прокат арматурний або катанку, встановлення призначення сталі не видається можливим у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання та експертних можливостей.

З урахуванням викладеного, позивач заявив до митного оформлення прутки (круг) без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, а відповідач не відніс спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також беручи до уваги, що експертом митниці не було встановлено, що товар, який був предметом експертного дослідження, є арматурою чи катанкою, позивач, виходячи з положень частини 4 статті 3 Митного кодексу України, пункту 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України, подав додаткову декларацію ЕМД UA110140/2021/014411 від 17.12.2021 до тимчасової (гр. 2 ДТ), в якій у графі 31 заявлено відомості про товар аналогічно графі 31 ЕМД №UA110140/2021/013176 від 19.11.2021 та вказано, що товар не є арматурним прутком.

Одночасно у графі 48 ЕМД позивач заявив до поверення сплачену суму антидемпінгового мита за товар у розмірі 127281,95 грн та ПДВ в розмірі 25456,39 грн.

Проте, Дніпровською митницею Держмитслужби було відмовлено ТОВ «ТАКТ» в митному оформленні та видано Картку відмови від 17.12.2021 № UA110140/2021/00331, в якій підставою для відмови було вказано, що декларантом порушено вимоги статті 266 пункт 1.4 МК України в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито. Відповідно до статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 15,21%; за результатами перевірки наданих товаросупровідних документів за алгоритмом ідентифікації доведеним листами Мінекономрозвитку від 22.08.2018 №4413-06/37204-03; від 21.08.2019 № 4413-06/35262-03 та від 13.03.2019 № 4413-06/11029-03 за параметрами: хімічним складом, механічними характеристиками, геометричними параметрами, марочним складом, класом міцності, не підтверджено, що задекларований товар не є об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів одразу за всіма параметрами, як передбачено в наведених листах.

Крім того, у картці відмови митним органом повідомлено позивача про необхідність подати нову митну декларацію зі сплатою антидемпінгового мита - 15,21%.

Судом також встановлено, що позивачем подано додаткову ЕМД від 17.12.2021 №UA110140/2021/014430, на підставі якої відповідачем завершено митне оформлення товару без повернення антидемпінгового мита та податку на додану вартість.

Не погодившись із прийнятою карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини 1 та 2 статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до частини 4 статті 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно з частиною 9 статті 280 МК України, особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

В силу пункту 1 частини 1 статті 289 МК України, обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 №330-XIV (далі - Закон №330-XIV) встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Відповідно до частини 6 статті 16 Закону №330-XIV, остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів (частина 8 статті 16 Закону №330-XIV).

Згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» застосовані остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

20 квітня 2018 року Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05, яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 року АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції: застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Отже, антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Тобто, Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі у межах наданих повноважень визначено перелік товарів, походженням з Російської Федерації, щодо яких застосовуються антидемпінгові заходи та такими товарами є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно з вищевказаними УКТЗЕД.

У заявленому до розгляду спорі митний орган вважає, що до товару, який задекларований позивачем, має бути застосоване антидемпінгове мито, оскільки код УКТ ЗЕД товарів 7214997900 є в переліку рішення Міжвідомчої торгової комісії №АД-382/2017/4411-05 від 27.12.2017 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», хоч за описом і не підпадають під категорію арматура або катанка.

Однак, суд не погоджується з викладеними доводами відповідача, оскільки у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 4413-06/37204-03 від 22.08.2018 визначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Згідно з листом від 12.03.2019 № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно з рішенням Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Судом під час розгляду справи встановлено, що товар має походження з Російської Федерації, що не заперечується сторонами.

Товар класифіковано згідно УКТЗЕД за кодом 7214997900, який вказано у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (та в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).

Однак, не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330-XIV.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають. Відтак, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №804/2304/18, від 25 березня 2020 року у справі № 280/1775/19 та від 18 березня 2021 у справі № 200/10028/19-а.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За приписами частини 2 статті 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 3 статті 44 МК України у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частин 1-3 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані Державними стандартами, Технічними умовами обов`язковими для суб`єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи статей 266, 268 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч.1 ст.266, 268 ГК України).

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У митній декларації зазначені номери державних стандартів, яким відповідає товар, а саме ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, які визначають геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний державний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматурного чи іншого, до катанки чи ні. В графі 31 митної декларації щодо товару позивачем заявлена сфера та мета використання (у сільськогосподарському машинобудуванні), ввезений товар не може бути арматурою чи катанкою, оскільки за державним стандартом ГОСТ 301360-94 (ИСО 8457-1-89) катанка виготовляється з інших марок сталі, а саме: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3 всіх ступенів розкислення за ГОСТ 380. За державним стандартом ДСТУ 3760:2006 арматура з гладким профілем виготовляється з марок сталі Ст3сп, Ст3пс, Ст3кп.

Крім того, як вбачається з висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України за замовленням м/п «Дніпро-лівобережний» Дніпровської митниці №1420003700-0873 від 29.11.2021, за наслідками експертного дослідження проб товару експертом митниці не надано відповіді про належність спірного товару до арматури чи катанки.

При цьому, митним органом не було направлено відібрані зразки товару на експертне дослідження до лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень. Крім того, з наведеного висновку слідує, що відповідач не отримав інформацію про те, що проби товару, які були предметом експертного дослідження, заявлені до митного оформлення та відповідають наданим позивачем сертифікатам якості, є арматурою чи катанкою.

Вказана обставина свідчить про те, що на момент прийняття спірного рішення в цій справі відповідач не мав чіткого критерію для відмови позивачу у митному оформленні товару, який не є арматурним прокатом (арматурою) та катанкою.

Разом з тим, зважаючи на опис товару, а саме, що товари, заявлені до митного оформлення, не підпадають під критерії катанки, зазначені в рішенні Міжвідомчої комісії, а відповідачем не доведено належними доказами, якими мають бути відповідні висновки митної лабораторії, що заявлений товар є арматурою чи катанкою, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у цій справі не дають підстав стверджувати про те, що заявлений позивачем до митного оформлення товар відноситься до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи.

Крім того, суд звертає увагу, що на період остаточного вирішення питання чи є імпортований товар арматурою чи катанкою подання тимчасової митної декларації не можливо без сплати антидемпінгового мита, а заявлення у наступній (додатковій) митній декларації відомостей про повернення будь-яких митних платежів прямо випливає з приписів митного законодавства, якщо у декларанта відсутні повні відомості про товар (належність товару до арматури чи катанки, або інші які впливають на вид та розмір митних патежів) та за наслідками проведення митного контролю з боку митниці із залученням митної лабораторії не було здобуто доказів, що товар є арматурою чи катанкою або інші відомості, які є підставою для їх належної сплати при завершенні процедури митного оформлення товару, щодо якого була подана тимчасова митна декларація.

Тому, процес декларування позивачем товару, зазначені ним дані та сплата антидемпінгового мита, повернення надмірно сплаченого мита, на переконання суду, не вказує про згоду декларанта з позицією митниці щодо ввезеного товару та не вказує про позбавлення права особи на судовий захист зі спірного питання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що картка відмови № UA110140/2021/00331 від 17.12.2021 мотивована Дніпровською митницею виключно тим, що заявлений до митного оформлення товар є товаром, щодо якого застосовуються антидемпінгові заходи, проте, належні докази на підтвердження такого висновку у відповідача на час складення картки відмови були відсутні, також не подані відповідні докази і суду під час вирішення спору, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної картки відмови та навність підстав для її скасування.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог щодо протиправності рішення Дніпровської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, а саме картку відмови № UA110140/2021/00331 від 17.12.2021, а тому позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених під час розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2270,00 грн, сплачений ТОВ «ТАКТ» за подання до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення №17223 від 22.12.2021, підлягає стягненню на користь позивача з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, втрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу представником відповідача не заявлено. Разом з тим, у відзиві на позов останній посилається на те, що зазначена сума гонорару не є співмірною зі складністю справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено судом, між позивачем ТОВ «ТАКТ» і адвокатом Бичковим Володимиром Вячеславовичем укладено Договір про надання правової допомоги №01/2019 від 07.12.2018. 21.12.2021 між ТОВ «ТАКТ» і адвокатом Бичковим В.В. укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №01/2019 від 07.12.2018.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 21.12.2021 до Договору про надання правової допомоги №01/2019 від 07.12.2018 встановлено, що сторони дійшли згоди, що за надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг), передбаченої п.1 цієї додаткової угоди, клієнт має сплатити виконавцю фіксований гонорар в розмірі 2500,00 грн без ПДВ, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У випадку розгляду справи в загальному позовному провадженні з викликом представників сторін розмір фіксованого гонорару підлягає перегляду до дати призначення судом підготовчого засідання, якщо клієнт не просить розглянути справу у письмовому провадженні. Розмір фіксованого гонорару не залежить від кількості складених адвокатом документів, їх обсягу та витраченого адвокатом часу.

Отже, суд вказує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України у випадку наявності витрат на оплату послуг адвоката позивач повинен подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано також копію довіреності від 09.07.2021, копію акту прийому-передачі адвокатських послуг від 20.01.2022, платіжне дорученя № 217 від 21.01.2022 на суму 2500,00 грн.

Суд дійшов висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим. Суд також врахував складність справи, а також значення цієї справи для позивача та його репутації.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є завищеними на ринку юридичних послуг.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн, отже наявні підстави для розподілу таких витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, а саме картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/00331 від 17.12.2021.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул.Героїв Крут, 16-а, код ЄДРПОУ 21858879.

Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371.

Повний текст рішення суду складено 17 березня 2022 року.

Суддя В.В. Рянська