Рішення № 103688414, 16.03.2022, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2144/21

2/0187/163/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2022 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участі секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу без участі сторін позовну заяву Органу опіки та піклування Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В

24.12.2021 року до суду звернувся Орган опіки та піклування Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживати разом без реєстрації шлюбі з 2013 року. Від попередніх відносин ОСОБА_3 мала доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій ОСОБА_1 встановив своє батьківство, та надав своє прізвище « ОСОБА_5 » та по батькові « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про народження від 27 березня 2014 року серії НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 . 03 березня 2014 року ОСОБА_3 була засуджена Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за частиною 3 статті 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.У ОСОБА_3 від спільних відносин з ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з перебуванням матері дітей ОСОБА_3 у місцях позбавлення волі, діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишились на піклуванні у батька ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 вихованням дітей займатися відмовився та подав заяву про влаштування дітей до комунального закладу «Дніпродзержинський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради, на підставі чого діти 20 жовтня 2014 року були направлені до спеціалізованого закладу на повне Державне забезпечення.

13 травня 2015 року ОСОБА_1 був засуджений Петриківським районним судом Дніпропетровської області, за частиною 2 статті 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого), у виді позбавлення волі строком на 7 років з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Звільнився з місць позбавлення волі у 2021 року.

25 вересня 2015 року донька ОСОБА_7 службою у справах дітей Петриківської районної державної адміністрації була влаштована до дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_9 , де і перебуває по теперішній час, що підтверджується розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 25 вересня 2015 року за № Р-528/0/343-15.

26 червня 2017 року мати дітей ОСОБА_3 за рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області була позбавлена батьківських прав у відношенні її малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . 23 березня 2018 року малолітній ОСОБА_8 , згідно розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації був переведений з КЗ «Дніпродзержинський спеціалізований будинок дитини» до комунального закладу освіти «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», де і перебуває по теперішній час.

09 серпня 2021 року на підставі викладеного на засіданні комісії з питань захисту прав дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, протокол комісії № 07, було прийнято рішення за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після затвердження висновку органу опіки та піклування рішенням виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 26 серпня 2021 року, додатково були зібрані докази, що вказують на невиконання відповідачем батьківських обов`язків. 13 жовтня 2021 року від старости села Лобойківка отримана довідка-характеристика, згідно якої відповідач має реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Після звільнення з місць позбавлення волі певний час проживав за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації місця проживання, житло винаймав за договором оренди житлового приміщення.

На теперішній час ОСОБА_1 місце свого проживання змінив, про нове місце свого проживання органи опіки та піклування Петриківської селищної ради не повідомив. Постійного місця проживання не має. 13 жовтня 2021 року від адміністрації комунального закладу освіти «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради» надійшов лист про те, що батько, здобувача освіти 1-А класу ОСОБА_8 , ОСОБА_1 періодично цікавиться станом здоров`я та успіхами у навчанні сина, та підтримує телефонний зв`язок з соціальним педагогом, останній раз відвідував дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 . Адміністрацією також надана психолого-педагогічна характеристика здобувача освіти 1-А ОСОБА_2 та висновок про стан здоров`я дитини.

Згідно письмового пояснення матері-вихователя дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_9 , отримане повідомлення, що ОСОБА_7 прийнята на виховання до дитячого будинку 25 вересня 2015 року, де і знаходиться по теперішній час. Батько дитини ОСОБА_1 вихованням дитини не займається, не цікавиться її долею, жодного разу дитину за місцем виховання не відвідував, не телефонував, станом її справ не цікавився.

Згідно з характеристикою з Хутірського ліцею на ученицю 4 класу ОСОБА_7 , вона навчається в даному ліцеї з 1 класу, з початку навчання дитини і по теперішній час, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу не з`явився до школи, її успіхами не цікавиться.

Орган опіки та піклування Петриківської селищної ради Дніпровського району просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та стягнути з нього аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до настання повноліття, на особистий рахунок дитини, та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до настання повноліття, на рахунок матері-вихователя ОСОБА_9 , просили розглянути справу у відсутність їх представника.

У судове засідання представник Органу опіки та піклування Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області не з`явився, надано до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути за його відсутності.

04.01.2022 року ухвало. суду було відкрито провадження і призначено підготовче засідання на 25.01.2022 року.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явився, до суду повернулось поштове повідомлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»

22.02.2022 року справу призначено до судового розгляду із викликом сторін.

Від представника позивача надійшла заява про слухання справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, до суду повернулось поштове повідомлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», був викликаний до суду через оголошення на сайті «Судова влада України»

Відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі ст. 280 ч. 1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів коли відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дітей, які містяться в матеріалах справи (а.с. 12-13).

13 травня 2015 року ОСОБА_1 був засуджений Петриківським районним судом Дніпропетровської області, за частиною 2 статті 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого), у виді позбавлення волі строком на 7 років з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу (а.с. 23-28). Звільнився з місць позбавлення волі у 2021 року.

25 вересня 2015 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службою у справах дітей Петриківської районної державної адміністрації влаштована до дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_9 , де і перебуває по теперішній час, що підтверджується розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 25 вересня 2015 року за № Р-528/0/343-15 (а.с. 33-34). Мати дітей ОСОБА_3 за рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року позбавлена батьківських прав у відношенні її малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 29-30).

Малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 23 березня 2018 року переведений з КЗ «Дніпродзержинський спеціалізований будинок дитини» до комунального закладу освіти «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», де і перебуває по теперішній час (а.с. 35).

09 серпня 2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, протокол комісії № 07, прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 46).

Рішенням виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 26 серпня 2021 року, через невиконання відповідачем батьківських обов`язків, затверджено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 47-48).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після звільнення з місць позбавлення волі проживав за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації, житло винаймав за договором оренди житлового приміщення, що підтверджується довідкою-характеристикою від старости села Лобойківка від 13.10.2021 року (а.с. 16, 53).

Згідно письмового пояснення матері-вихователя дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_9 , отримане повідомлення, що ОСОБА_7 прийнята на виховання до дитячого будинку 25 вересня 2015 року, де і знаходиться по теперішній час. Батько дитини ОСОБА_1 вихованням дитини не займається, не цікавиться її долею, жодного разу дитину за місцем виховання не відвідував, не телефонував, станом її справ не цікавився (а.с. 36).

Згідно з характеристикою з Хутірського ліцею на ученицю 4 класу ОСОБА_7 , вона навчається в даному ліцеї з 1 класу, з початку навчання дитини і по теперішній час, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу не з`явився до школи, її успіхами не цікавиться (а.с. 17).

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327 цс 18).

Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має зокрема і орган опіки та піклування.

Досліджений в судовому засіданні висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей на переконання суду є достатньо обґрунтованим, оскільки відповідає фактичним даним, що містяться в решті досліджених судом письмових доказах.

На підставі ретельного дослідження вищенаведених доказів суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про їх фізичний і духовний розвиток. Відповідач фактично самоусунувся від подальшого виховання та утримання дітей, не забезпечив проживання дітей в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди їх фізичному та розумовому розвитку, не забезпечила умов для їх здоров`я, навчання та розвитку в шкільних закладах освіти, подав заяву про влаштування дітей до дитячого будинку на повне державне забезпечення. Відповідач не працює, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками у відношенні дітей, що є підставою для позбавлення його батьківських прав і за наведених обставин таке позбавлення відповідає найкращим інтересам дітей.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 у 2014 році, після арешту, на той час цивільної дружини ОСОБА_3 , відмовився займатися вихованням своїх малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , подав відповідну заяву до служби у справах дітей Петриківської РДА про влаштування дітей на повне державне забезпечення, під час перебування дітей в державних закладах уваги дітям не приділяв, їх вихованням не займався, долею дітей не цікавився. Потім у 2015 році був засуджений до позбавлення волі за спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що кваліфікується, як злочин проти особистості. Після звільнення з місць позбавлення волі свій побут не налагодив, дітям належної уваги не приділяв, постійного місця проживання не має, крім того мати дітей ОСОБА_10 , з якою він станом на 15 квітня 2021 року одружився, рішенням Петриківського районного суду у 2017 році позбавлена батьківських прав, що унеможливлює їм спільно, як батькам, виховувати дітей, тому суд вважає позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Сімейного кодексу України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Враховуючи, що батько малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допомоги на їх утримання не надає, діти знаходяться: ОСОБА_7 - в дитячому будинку сімейного типу родини ОСОБА_9 , ОСОБА_8 - в КЗО «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», де перебувають по теперішній час, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , відповідно чинного законодавства в розмірі 1/3 частини до їх повноліття.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору, розмір якого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141 264-265 ЦПК України, ст. 19, 164,165, 183,191 Сімейного кодексу України , суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву Органу опіки та піклування Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає АДРЕСА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на особистий рахунок дитини НОМЕР_2 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на рахунок матері-вихователя ОСОБА_9 , № НОМЕР_3 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно , починаючи із 24 грудня 2021 року до настання їх повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.) на користь держави.

Заочне рішення може бути оскаржена позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. М. Іщенко