Ухвала суду № 10368802, 29.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2009 р.справа № 13/64/09-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Кожана М.П.

суддів: Уханенка С.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

за участю представників сторін:

позивача- Рубітель О.Ю., Барсукова І.В.

відповідача - Сиваш О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.01.2009року у справі №13/64/09-АП (категорія статобліку 2.11.3)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000340805/0 від 11.08.2008р.,-

встановила:

13.12.2008р. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000340805/0 від 11.08.2008р. про сплату ВАТ «Запоріжгаз»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 79225,00грн. (у тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 79225,00 грн.).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.01.2009року у справі №13/64/09-АП позовні вимоги задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000340805/0 від 11.08.2008р. Дана постанова обґрунтована тим, що ВАТ «Запоріжгаз»не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про постачальника товару, включених до Єдиного державного реєстру. Щодо здійснення позивачем збиткових операцій з повязаною особою, суд першої інстанції зазначив, що будь-які підтвердження в акті перевірки відсутні, внаслідок чого суд вважає безпідставним посилання податкового органу на порушення ВАТ «Запоріжгаз»абз. 2 пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємста»

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що постанова Господарського суду Запорізької області від 28.01.2009року у справі №13/64/09-АП прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати дану постанову та ухвалити нову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що СДПІ правомірно застосовано до позивача санкції у звязку з встановленням порушення позивачем приписів податкового законодавства. За таких обставин, СДПІ вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені всі обставини справи, надана неналежна оцінка наявним доказам, що призвело до прийняття помилкової постанови.

Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2008р. у справі № 2а-3630/08 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Лавантера»з моменту реєстрації, а саме з 15.01.2003р., припинено підприємницьку діяльність ТОВ «Лавантера». У звязку з вказаними обставинами позивач безпідставно відніс до валових витрат суми коштів, сплачених ТОВ «Лавантера»на підставі первинних документів, складених ТОВ «Лавантера».

Щодо попередніх перевірок спірних господарських операцій позивача з ТОВ «Лавантера»апелянт зазначає, що дійсно, ним вказані операції перевірялись і зауважень до первинних документів та віднесення позивачем до валових витрат, витрат повязаних із вказаними операціями не було, оскільки вказані перевірки здійснювались до винесення вищевказаної Постанови Луганського окружного адміністративного суду. Після її отримання, було здійснено позапланову перевірку, у звязку з якою і було нараховано штрафні санкції за спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без порушення норм матеріального та процесуального права та просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до розпорядження в.о.голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009р. №815 справу передано на розгляд колегії суддів у складі Кожана М.П, Уханенко С.А., Туркіної Л.П.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи за результатами виїзної позапланової перевірки ВАТ «Запоріжгаз»з питань правових відносин з TOB «Лавантера»(код за ЄДРПОУ 32326067) за період з 01.06.2005р. по 31.12.2006р., що була проведена Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ) з 10.07.08р. по 23.07.08р., складено Акт від 30.07.2008р. №168/08-05/03345716 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2008р. №0000340805/0 про сплату ВАТ «Запоріжгаз»податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 79 225,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 79 225,00 грн.).

Як зазначено СДПІ у висновку Акта перевірки (стор. 15), документальною перевіркою встановлено порушення п. 5.1, пп.5.2.1, абз. 2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. N23 34/94-BP, в результаті чого:

занижено податок на прибуток за період півріччя 2005 р. на 158.450,00 грн.

завищено податок на прибуток за період 2006 р. на 158.450,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято із порушення норм діючого законодавства, оскільки за результатами перевірки відповідачем не було донараховано суму податкового зобовязання, що було б підставною для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закону №2181).

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду з наступних підстав.

Як встановлено пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181: "У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок визначення суми податкового зобовязання встановлено в ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме шляхом визначення самостійно платником податків в податковій декларації або шляхом визначення податковим органом у податковому повідомленні-рішенні.

В даному випадку податковим повідомленням-рішенням від 11.08.2008р. №0000340805/0 підприємству фактично не донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток, а заниження (на думку відповідача) зобов'язань з податку на прибуток за півріччя 2005р. не призвело до ненадходження до Державного бюджету вказаного податку в зв'язку із завищенням податкових зобов'язань за період 2006 р. Крім того, відповідачем не надано суду інших доказів, що підтверджували б визначення у встановленому законом порядку податкового зобовязання, у звязку з нарахуванням якого було застосовано до позивача штрафні санкції на підставі пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Аналіз положень пп. «б»пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181 дає підстави для висновку, про те, що оскільки недоплата з податку на прибуток з боку позивач відсутня, відсутні також правові підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених вищевказаною нормою.

Крім того, колегія суддів не погоджується із твердженням, що від ТОВ «Лавантера»первинні документи підписано неповноважними особами, що встановлено, на думку відповідача, Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2008р. у справі № 2а-3630/08, що є підставою для виключення спірних сум із валових витрат позивача.

Так Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2008р. у справі № 2а-3630/08 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Лавантера»з моменту реєстрації, а саме з 15.01.2003р., припинено підприємницьку діяльність ТОВ «Лавантера».

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрував на себе ТОВ «Лавантера». Після реєстрації товариства до фінансово-господарської діяльності не приступав, підприємницькою діяльністю не займався та нікому не доручав, ніяких договорів особисто не укладав та нікому не доручав їх укладення, внесення до уставного фонду не робив, власником матеріальних цінностей не являвся та податки від здійснення господарювання не сплачував.

Проте, як вбачається із змісту статей 10 та 11 Закону України «Про господарські товариства», якими встановлено права та обовязки учасників господарських товариств, вказані дії не віднесено до компетенції учасників господарських товариств.

Як вбачається із змісту положень Закону України «Про господарські товариства», в редакції, що діяла у спірний період, здійснення фінансово-господарської та підприємницької діяльності від імені товариства, укладення будь-яких договорів чи надання доручень на їх укладення від імені товариства, сплата податків від імені товариства не віднесено до повноважень учасників (засновників) товариства. Відповідно до ст..12 вказаного Закону власником матеріальних цінностей є товариство як юридична особа, а не учасник товариства.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про господарські товариства», якою встановлено повноваження виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Як вбачається з Постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2008р. у справі № 2а-3630/08 судом не встановлено, що учасники товариства не призначали виконавчий орган товариства. Тому немає підстав вважати, що первинні документи від ТОВ «Лавантера»підписано не повноважною особою.

Крім того, у вказаній постанові Луганського окружного адміністративного суду не міститься положень щодо того, що судом встановлено, що свідок ОСОБА_8 взагалі була учасником ТОВ «Лавантера».

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.01.2009року у справі №13/64/09-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 28.01.2009року у справі №13/64/09-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 02.07.2010р.

Головуючий:М.П. Кожан

Судді:С.А. Уханенко

Л.П. Туркіна