Рішення № 103684131, 16.03.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 року Справа № 160/809/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110130/2021/000588 від 07.12.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та повністю скасувати рішення Дніпровської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2021/000588 від 07.12.2021 року.

Також позивач просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар імпортований позивачем не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411), оскільки це рішення стосується виключно катанки та арматури із відповідними характеристиками. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою не є об`єктом застосування заходів, які визначені у вказаному вище рішенні. Позивач посилається на лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 року № 4413-06/10508-07, який надісланий позивачу, та на листи ДВС від 21.08.2019 року №27012/7/99-99-19-04-01-17 та від 12.09.2019 року №42140/6/99-99-19-04-01-15, у яких вказано про те, що інші прутки, які за своїми ознаками не є арматурою та катанкою не є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. За діаметром товар позивача на підпадає під критерій катанки, які наведені у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411). Також позивач посилається на вимоги ч.4 ст.3 Митного кодексу України, оскільки під час звернення до експерта митниці відповідач перебував у стані повної правової невизначеності (не розумів чи є спірний товар арматурою чи катанкою), а відповідь з цього питання від експерта та додаткових відомостей про те що спірний товар є арматурою чи катанкою не отримав. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 18.02.2022 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

01.02.2022 року на адресу суду від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволені позову тому, що класифікація позивачем товарів за кодами УКТЗЕД 7213999000, 7213991000, 7227909500 прямо вказує на те, що позивач самостійно відніс товар за визначальними характеристиками до опису товару, що передбачений рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05, з внесеними доповненнями та змінами рішенням від 20.04.2019 року № АД-390/2018/4411-05.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № СТАК/ОЕ-003982 від 22.04.2019 року, специфікації (доповнення до контракту) № 28 від 29.09.2021 року, доповнення до контракту від 14.10.2020 року, рахунок-фактури (інвойс) № 619088 від 19.10.2021 року, № 619309 від 19.10.2021 року АТ «Оскольский електрометалургійний комбінат» (Росія) згідно міжнародної залізничної накладної № ЦІМ/УМВС № 31581189 від 21.10.2021 року здійснило на адресу позивача поставку товару походженням Російська Федерація, власного виробництва.

Згідно специфікації постачанню підлягає металопрокат: круги в асортименті у вигляді прутків відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандарті. Номери державних (міждержавних) стандартів яким має відповідати товар вказані у специфікації, сертифікатах якості. Вказаний товар було заявлено митниці та його митне до митного оформлення було остаточно завершено як такий що не є арматурним прутком, однак позивач відмовив позивачу завершити таке митне оформлення товару без справляння антидемпінгового мита. На підставі цієї специфікації та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення цей товар було заявлено шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація (ЕМД) № UА110130/2021/031556 від 29.10.2021 року, згідно якої заявлено товари:

- Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, гарячекатані, вільно укладені в бунти, круглого поперечного перерізу, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050- 2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 45: розмір круг 14 мм - 9,000 тн, розмір круг 22 мм - 39,925 тн, марка сталі 35: розмір круг 16 мм - 11,665 тн, розмір круг 14 мм - 11,445 тн, Виробник: АТ "Оскольский електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова", торговельна марка "Мetalloinvest ОЕМК"». Згідно графи 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7213999000;

- Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, гарячекатані, вільно укладені в бунти, круглого поперечного перерізу, з масовою часткою вуглецю менш як 0,25%, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 20, розмір круг 18 мм - 9,025 тн, розмір круг 18 мм - 9,225 тн, розмір круг 14 мм - 11,605 тн, розмір круг 22 мм - 20,985 тн. Виробник: АТ "Оскольский електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова", торговельна марка " Мetalloinvest ОЕМК"». Згідно графи 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7213991000;

- Чорні метали. Прутки (круг) з легованої сталі, гарячекатані, вільно укладені в бунти, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 2590- 2006, ГОСТ 4543-2016, не являється арматурним прутком, марка сталі 40Х, розмір круг 30,0 мм -2, 195 тн, розмір круг 22,0 мм - 4, 645 тн. Виробник: АТ "Оскольский електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова", торговельна марка " Мetalloinvest ОЕМК"». Згідно графи 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7227909500.

Декларантом позивача у графі 47 (В) «Нарахування платежів» тимчасової МД від 29.10.2021 року №UА110130/2021/031556 зазначені відомості щодо сплати антидемпінгового мита у сумі 455 615,60 грн. (за кодом 023).

Згідно норм статті 260 МКУ митне оформлення здійснено, товар випущено у вільний обіг зі сплатою всіх платежів, в т.ч. антидемпінгового мита у сумі 455 615,60 грн.

На виконання норм статті 261 МКУ, позивачем 07.12.2021 року подано додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДТ UА110130/2021/035575 до тимчасової МД від 29.10.2021 року №UА110130/2021/031556.

У графах 31 та 33 зазначеної декларації заявлено відомості про товар без жодних змін - аналогічно графі 31 та 33 тимчасової МД від 29.10.2021 року №UА110130/2021/031556.

При цьому, у графі 47 додаткової декларації від 07.12.2021 року №UА110130/2021/035575 позивачем заявлено надмірність суми сплаченого антидемпінгового мита у розмірі 455 615,60 грн. та ПДВ у розмірі 91123,11 грн., як таких, що підлягають поверненню (спосіб платежу 99).

Позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 07.12.2021 року №UА110130/2021/000588.

Згідно з карткою відмови від 07.12.2021 року №UА110130/2021/000588 (графа «Причини»), яка видана на додаткову МД від 07.12.2021 року №UА110130/2021/035575, в якій позивач заявив про повернення антидемпінгового мита, зазначено: «Декларантом порушено вимоги ст. 266 п.1, 4 МКУ №4495-VI від 13.03.2012 року, в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито. Відповідно до ст.16 ЗУ «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту «Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення від 28.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 15,21%. За результатами перевірки наданих товаросупровідних документів за алгоритмом ідентифікації доведеним листом Мінекономрозвитку від 22.08.2018 року №4413-06/37204-03 за параметрами: хімічним складом, механічними характеристиками, геометричними параметрами, марочним складом, класом міцності, не підтверджено, що задекларований товар не є об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів. Відповідно до ст. 269 п.9 МКУ посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації...».

Не погоджуючись із прийняттям картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із означеним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом пункту 4 частини другої статті 271 Митного кодексу України антидемпінгове мито застосовується в Україні як особливий вид мита.

Відповідно до частини четвертої статті 275 Митного кодексу України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 289 Митного кодексу України моментом виникнення обов`язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.

За змістом пункту 2 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 року №330-XIV антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п`ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

Частиною першою статті 28 Закону встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.

28 грудня 2017 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Згідно з рішенням Комісії №АД-382/2017/4411-05 остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 02 січня 2018 року № 68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).

20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції:

« 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00» .

З наведених положень слідує, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

У листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 року № 4413-06/10508-07, який надісланий позивачу, вказано про те, що інші прутки, які за своїми ознаками не є арматурою та катанкою не є об`єктом застосування антидемпінгових заходів.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Судом під час розгляду справи встановлено, що товар має походження з Російської Федерації, що не заперечується сторонами.

Товар класифіковано згідно УКТЗЕД за кодом 7213999000, 7213991000, 7227909500, який вказано у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).

Однак товар поставлений позивачу не є арматурним прокатом (арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанкою діаметром від 5,5 до 14 мм (включно) з наступних підстав.

ГОСТ 30136-94 (ИСО 8457-1-89) Міждержавний стандарт катанка з вуглецевої сталі звичайної якості технічні умови містить інформацію про марки сталі, з яких виготовляється катанка, серед яких немає тих марок сталі, що заявлені позивачем до митного оформлення.

Також судом враховується лист № 103 від 30.10.2019 року ТОВ «Національний технічний комітет по стандартизації в металургії 4» (ТК4), копія якого міститься в матеріалах справи, фахівці якого є розробниками Національних стандартів України (щодо металопродукції та щодо арматурного прокату зокрема), згідно якого надано позивачу роз`яснення, що саме слід розуміти під арматурним прокатом (ДСТУ EN 10080:2009 Національний стандарт України. «Сталь для армування бетону зварювана рифлена арматурна сталь В 500». Затверджено наказом Держспоживстандарту України від 21 березня 2005 року № 67 з 2006-07-01.

У вказаному листі зроблено висновок про те, що круглий не профільований прокат призначений для армування залізобетонних конструкцій, згідно ДСТУ 3760:2019 виготовляють тільки класу А240 С. Будь-який сортовий прокат не може вважатися арматурним прокатом, якщо у розділі «сфера застосування» нормативного документу, згідно з яким його постачають, не вказано, що він призначений для армування бетону або попереднього напруження бетону.

Додатком А до ДСТУ 3760-2006 до якого відсилає додаток до листа Мінекономрозвитку і торгівлі України від 22.08.2018 року №4413-06/37204-03 (зазначений у картці відмови як підстава прийняття оскаржуваного рішення) встановлено рекомендовані марки сталі (СтЗсп, СтЗпс, СтЗкп) для виготовлення арматурного прокату з гладким профілем класу А 240, А 240С.

Згідно листа № 103 від 30.10.2019 року ТОВ «Національний технічний комітет по стандартизації в металургії 4» (ТК4) (м. Дніпро) арматурний прокат з гладким профілем, який імпортований позивачем, існує тільки класу А 240С та виготовляється із сталі тієї самої марки сталі (СтЗсп, СтЗпс, СтЗкп) згідно таблиці 5 розділу 2 «технічні вимоги» ТОСТ 5781-82.

Таким чином, суд доходить до висновку, що за фізичними характеристиками спірний товар не є арматурою та катанкою походженням з Російської Федерації, оскільки не відповідає опису, який наведено у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).

Згідно частини 4 статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень підприємств та громадян (ч.4 ст. 3 Митного кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає, що відповідач протиправно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2021/000588 від 07.12.2021 року.

Судом відхиляється посилання відповідача на факт сплати позивачем антидемпінгового мита та подання нової митної декларації, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки Митний кодекс України та чинне законодавство України не передбачає такої підстави для відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасуванню картки відмови як подання нової митної декларації позивачем та сплати мита в розмірі, який вимагає митний орган.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд відзначає, що митним органом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що товар, який імпортувався позивачем, за своїми властивостями, хімічним складом, видом (сортом) сталі, тощо, відноситься до арматурного прокату та/або катанки, що в свою чергу стало б підставою для застосування антидемпінгового мита, а тому відповідач дійшов хибного висновку, що за заявлений до митного оформлення товар застосовується антидемпінгове мито.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскарженого рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

В позовній заяві позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.12.2021 року між позивачем та адвокатом Бичковим Володимиром Вячеславовичем було укладено додаткову угоду до договору №01/2019 від 07.12.2018 року ( в редакції додаткової угоди від 27.07.2021 року) №000588 від 21.12.2021 року.

Згідно п. 1. вказаної додаткової угоди, виконавець за дорученням клієнта бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу (адвокатські послуги) з питання судового оскарження картки відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2021/000588 від 07.12.2021 року та в межах повноважень, визначених довіреністю клієнта, вести судову справу клієнта з наданням останньому (в разі необхідності) консультацій, роз`яснень, здійснити представництво його інтересів, як позивача, в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, в тому числі в разі розгляду справи в порядку письмового провадження (шляхом подання у справу заяв по суті, інших процесуальних документів, в тому числі апеляційних, касаційних скарг на судові рішення (ухвали, постанови) які підлягають оскарженню окремо від рішення суду) тощо, а клієнт зобов`язується оплатити виконавцю фіксований гонорар за таку професійну правничу допомогу.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що сторони дійшли згоди що за надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг), передбаченої п.1 цієї додаткової угоди клієнт має сплатити виконавцю фіксований гонорар в розмірі 2500,00 грн без ПДВ, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У випадку розгляду справи в загальному позовному провадженні з викликом представників сторін розмір фіксованого гонорару підлягає перегляду до дати призначення судом підготовчого засідання, якщо клієнт не просить розглянути справу у письмовому провадженні. Розмір фіксованого гонорару не залежить від кількості складених адвокатом документів, їх обсягу та витраченого адвокатом часу.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги крім вказаної додаткової угоди позивачем долучено: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1763 від 19.11.2007 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , копію посвідчення адвоката від 19.11.2007 року та платіжне доручення від 05.01.2022 року №31 про сплату 2500,00 грн. в якості гонорару адвокату.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем до суду не подавалось.

Отже, суд зазначає, що сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов додаткової угоди, домовленостей сторін, була фактичною і неминучою, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн., що складає 4981,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та повністю скасувати рішення Дніпровської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2021/000588 від 07.12.2021 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" (49000, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а, код ЄДРПОУ 21858879) судовий збір у сумі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн., що складає 4981,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна