Рішення № 103682571, 16.03.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/1108/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді-Надопта А.А.,

за участі секретаря судового засідання-Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області в особі Відділення №1 Берегівського РВП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області в особі Відділення №1 Берегівського РВП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 10.01.2022 року старшим інспектором СРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНИ в Закарпатській області майором поліції Савко Володимиром Володимировичем було винесено постанову серії БАА №941948 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. До адміністративної відповідальності було притягнуто позивача ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Позивач зазначає про відсутність доказів, які підтверджують вчинення водієм порушення правил дорожнього руху та зазначає на протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач зазначає, що правопорушення не вчиняв, оскільки діяв виключно в межах та у спосіб передбачений правилами дорожнього руху України, а поліцейський, не маючи жодних доказів, та заздалегідь переконаний в його вині, не об`єктивно з`ясував обставини справи, що є грубим порушенням всебічного розгляду справи, та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Молнар Т.І., подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про те, що вимоги заявленого позову підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надав. Правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Суд дійшов висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає судовому розгляду, виходячи з вимог ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.01.2022 року старшим інспектором СРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНИ в Закарпатській області майором поліції Савко Володимиром Володимировичем було винесено постанову серії БАА №941948 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. До адміністративної відповідальності було притягнуто позивача ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Відповідно до п.3 ч.1, ч.4 ст.288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно положень ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення (такі правові позиції відображено в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі №724/716/16-а, від 17.06.2020 р. у справі №127/6881/17, від 17.09.2020 р. у справі №742/2298/17).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відсутність доказів, які підтверджують вчинення водієм порушення правил дорожнього руху вказує на протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення (правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №357/10134/17).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху також повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (ст.283 КУпАП). Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий доказ не вважається належним (правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №524/1284/17). У постанові серії БАА №941948 від 10.01.2022 року відсутні вказівки на використання працівниками поліції технічних засобів фіксації події, а тому такі не витребовуються.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак жодних доказів (або вказівки на їх наявність) постанова від 10.01.2022 року серії БАА №941948 не містить.

Відповідно до положень п.1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.

Згідно положень п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 року у справі №404/4467/16-а).

Виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом або перебуває поряд з автомобілем, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі №204/8036/16-а).

Судом встановлено, що 10.01.2022 року співробітниками Відділення поліції №1 Берегівського РВП відносно позивача ОСОБА_1 , одночасно також було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП. За результатами розгляду такого протоколу Виноградівським районним судом 10.02.2022 року у справі №299/367/22 було винесено постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому судом було констатовано наступне: «Відеозаписи, які додані інспектором поліції до матеріалів справи та досліджені судом в судовому засіданні, не є належними доказами вчинення особою правопорушення, оскільки на таких записах відсутня відеофіксація руху автомобіля, моменту зупинки транспортного засобу та обставин складення самого протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка міститься на них за кермом транспортного засобу не перебуває.».

Відсутність доказів, які підтверджують вчинення водієм порушення правил дорожнього руху вказує на протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення (правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №357/10134/17). Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Через неповноту даних в матеріалах справи відсутні достатні і беззаперечні докази, які б свідчили про вчинення водієм адміністративного правопорушення, а тому немає ніяких підстав вважати, що він порушив закон.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності складання відносно позивача оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП, зокрема не надано доказів того, що позивач керував транспортним засобом.

Також встановлено, що інформацією про винесення відносно нього постанови від 10.01.2022 року серії БАА №941948 позивач не володів та відповідно не отримував такої. Відомості про наявність застосованого стягнення були отримані представником позивача 10.02.2022 року у рамках ознайомлення з матеріалами вже згаданої справи про адміністративне правопорушення №299/367/22.

Як вбачається із відповіді на адвокатський запит представника позивача Відділенням поліції №1 Берегівського РВП вказано, що Постанова від 10.01.2022 року серії БАА №941948 була надіслана ОСОБА_1 засобом поштового зв`язку, однак доказів вчинення таких дій не надано.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови; в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно положень ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний сгрок, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.02.2022 року відповідачу було роз`яснено його обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення та зобов`язано надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на докази якими він обґрунтовується.

Відповідачем не надано до суду відзиву та будь-яких доказів, які вказували б на вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином в матеріалах справи, окрім оскаржуваної постанови, відсутні будь-які докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії БАА №941948 від 10.01.2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Закарпатській області в особі Відділення №1 Берегівського РВП м. Виноградів, вул. Миру 57 (код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Витрати по оплаті судового збору в сумі 992 грн.40 коп. стягнути з ГУ НП в Закарпатській області в особі Відділення №1 Берегівського РВП м. Виноградів, вул. Миру 57 (код ЄДРПОУ 40108913) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.01.2022 року серії БАА №941948, винесену старшим інспектором СРПП ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області майором поліції Савко В.В. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ГУ НП в Закарпатській області в особі Відділення №1 Берегівського РВП м. Виноградів, вул. Миру 57 (код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 10000 грн.

Стягнути з ГУ НП в Закарпатській області в особі Відділення №1 Берегівського РВП м. Виноградів, вул. Миру 57 (код ЄДРПОУ 40108913) на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийА. А. Надопта