Ухвала суду № 103680152, 14.03.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.03.2022 Справа № 914/1893/17

За позовом:Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, м. Львівдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Мамедова Мурсаль Абдулгусейн Огли , м. Львівза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львівпро:знесення самочинно збудованого об`єкту - одноповерхової споруди, площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Суддя - Р.В. Крупник Секретар - О.О. ШевчукПредставники учасників справи:від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився;від третьої особи:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ФОП Мамедова Мурсаль Абдулгусейн Огли про знесення самочинно збудованого об`єкту - одноповерхової споруди, площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.09.2017 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 05.10.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівську міську раду.

В подальшому в судових засіданнях оголошувалася перерва до 23.10.2017 та 06.11.2017.

Ухвалою від 06.11.2017 провадження у справі зупинено до набрання рішенням Сихівського районного суду м. Львова у справі № 464/2357/17 законної сили, зобов`язано сторони письмово повідомити Господарський суд Львівської області про усунення обставин, які слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 16.02.2022 суд поновив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 14.03.2022.

У судове засідання призначене на 14.03.2022 представники учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Належним чином проаналізувавши наявні матеріали справи, дослідивши зміст і підстави заявленого позову, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 ст. 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У даній справі Інспекція ДАБК звернулась до суду із матеріально-правовою вимогою про знесення самочинно збудованого об`єкту.

Підставою для звернення з позовом до суду стало те, що за результатами проведення Інспекцією ДАБК у м. Львові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті містобудування - зблокованих павільйонів для здійснення підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 , які належать ФОП Мамедову М.А.О. , складено Акт перевірки від 22.03.2017, яким встановлено проведення відповідачем будівельних робіт без дозвільних документів за вказаним об`єктом.

У зв`язку із цим, позивачем оформлено прокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено приписи про зупинення будівельних робіт, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в місячний термін з дати отримання даного припису від 22.03.2017, а також постанову про накладення на відповідача штрафу за виявлені порушення від 29.03.2017.

11.05.2017 позивачем проведено повторну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки, встановлено невиконання вимог попереднього припису про усунення порушення, оформлено прокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видано ще один припис про усунення порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.05.2017, яким зобов`язано ФОП Мамедова М.А.О. в місячний термін з дати отримання даного припису усунути виявлені порушення на вказаному вище об`єкті, а також винесено постанову про накладення на відповідача штрафу за виявлені порушення від 25.05.2017.

В подальшому, Інспекцією ДАБК у м. Львові проведено повторну позапланову перевірку і складено Акт №562, яким встановлено невиконання вимог припису про усунення порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.05.2017.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», зокрема визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені органи архітектурно-будівельного контролю, до яких належать, зокрема виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність». До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на підтвердження здійснення своїх повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудування, подано до суду Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, затв. рішення виконкому Львівської міської ради №1027 від 11.11.2016.

Разом з цим, рішенням Львівської міської ради №774 від 10.09.2021 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, структуру Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, ухвалено вважати такими, що втратили чинність: рішення виконавчого комітету від 11.11.2016 №1027 «Про затвердження Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та її структури», рішення виконавчого комітету від 09.12.2016 №1146 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11.11.2016 № 1027».

Відповідно до п.п. 1.1. 1.5, 1.6. рішення №774 від 10.09.2021 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 04.02.2021 №32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні»; Інспекція є правонаступником прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності України»; повне найменування: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (п. 2.1. рішення №774 від 10.09.2021).

Зважаючи на викладене вище, саме Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7-А; код ЄДРПОУ 40181003) є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право проводити перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складати відповідні акти та надавати обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень, виявлених у результаті перевірки.

Відповідно до пп. 1, 3 п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю такий контроль здійснюється з дотриманням, зокрема вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За змістом ч. 1, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала щодо необхідності розмежування юрисдикційної приналежності справ із подібним предметом спору (про знесення самочинного будівництва) в залежності від особи позивача та підстав заявленого позову.

Так, справи, у яких позов заявлено Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, як суб`єктом владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, мають ознаки публічно-правового спору, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (справи №1519/2-787/11, №161/14920/16-а, №369/13415/17, №826/7203/17, №461/12053/15-ц, №826/8743/15, №369/3043/17-ц, №1527/14472/12, №520/9778/13, №917/375/18, №914/1092/18, №522/6962/18).

Натомість справи, де позивач - орган місцевого самоврядування аргументує вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта не реалізацією передбачених законом повноважень суб`єкта владних повноважень з державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, Велика Палата Верховного Суду вказує на приватноправовий характер спірних правовідносин та, в залежності від суб`єктного складу сторін, на підвідомчість спору суду цивільної чи господарської юрисдикції (справи №461/12052/15, №639/6261/13-ц, № 523/11508/18, № 904/4713/18, № 520/9253/17).

Також, у постанові від 16.05.2018 у справі №522/5487/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Таким чином, для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація. Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) - (ч. 3 ст. 331 ЦК України). Отже, самочинне будівництво не можна віднести до об`єктів цивільних прав, і норми щодо захисту цих цивільних прав на об`єкти самочинного будівництва не розповсюджуються.

У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду із позовом як орган, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Свої вимоги він обґрунтовує порушенням відповідачем законодавства у сфері містобудівної діяльності та невиконанням винесених щодо належного йому об`єкта самочинного будівництва - одноповерхової споруди, площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 117, приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно факту виявленого самочинного будівництва.

Відтак, у спірних правовідносинах позивач виступає як суб`єкт владних повноважень, який діє з метою захисту прав та інтересів членів територіальної громади (невизначеного кола осіб) від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів.

Зважаючи на те, що саме позивач здійснював у спірних правовідносинах передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, що означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, а також враховуючи, що він звернувся до суду не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, то спірні правовідносини є публічноправовими.

Тому враховуючи те, що спірні правовідносини мають публічноправову природу, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Приписами ч. 1, п. 2. ч. 2 ст. 185 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №914/1893/17 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір між сторонами підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 177, 185, 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №914/1893/17 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ФОП Мамедова Мурсаль Абдулгусейн Огли , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, про знесення самочинно збудованого об`єкту - одноповерхової споруди, площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2022.

Суддя Крупник Р.В.