Вирок № 103675555, 16.03.2022, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/89/22

номер провадження 1-кп/546/27/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., прокурора Сошина В.В., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника Глазкова С.М., представника потерпілого Грибельника Д.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2021 року за № 12021170440000916 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Шевченкове Решетилівського району Полтавської області, проживає в АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, з середньою освітою, не заміжня, не працює, не є особою з інвалідністю, не депутат, не є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,-

встановив:

У невстановлений час, спосіб та місці з метою незаконного придбання права на майно, а саме права власності на земельну ділянку, невстановлена особа (щодо якої матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження), підробила документи, а саме: розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області № 470 від 14.12.2017 «Про затвердження громадянці ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району, виділення її в натурі (на місцевості) та передачу у власність». Відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_1 була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району, виділено ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5324281500:00:001:0642 площею 5,3537 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Так, у лютому 2020 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння правом власності на земельну ділянку.

У подальшому, 26.02.2020, на виконання свого злочинного наміру, з метою придбання права власності на земельну ділянку, шляхом обману на підставі завідомо підробленого документу ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибула до державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , в службовому кабінеті якого подала завідомо неправдиве розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області № 470 від 14.12.2017 «Про затвердження громадянці ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району, виділення її в натурі (на місцевості) та передачу у власність», при цьому вона достовірно знала та усвідомлювала, що зазначена земельна ділянка їй належати не може.

26 лютого 2020 року на підставі поданого ОСОБА_1 підробленого розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області № 470 від 14.12.2017 державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_3 внесені відомості та сформована заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельну ділянку з кадастровим номером 5324281500:00:001:0642 площею 5,3537 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області, та зареєстроване право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 , про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим ОСОБА_1 довела свій злочинний умисел до кінця, спрямований на протиправне придбання права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324281500:00:001:0642 площею 5,3537 га. При цьому, встановлено, що право власності на вищевказану земельну ділянку належить Решетилівській міській раді Полтавської області.

З огляду на викладене, умисними протиправними діями ОСОБА_1 , що полягали у придбані права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324281500:00:001:0642 площею 5,3537 га шляхом обману з використанням підроблених документів, потерпілому Решетилівській міській раді Полтавської області завдано збитків, в сумі 164730 грн 54 коп., що становить 156 (164730,54 : 1051) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що згідно примітки 2 до ст. 185 КК України є значним розміром, та відповідно кваліфікуючою ознакою вчиненого.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинила шахрайство, що полягало у придбанні права на чуже майно шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Водночас, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, що полягали у наданні 26.02.2020 державному реєстратору Решетилівської міської ради Полтавської області ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , завідомо підробленого документу, як способу придбання права на майно, при оформленні права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324281500:00:001:0642 площею 5,3537 га, без законних на те підстав, а саме розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області № 470 від 14.12.2017 «Про затвердження громадянці ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району, виділення її в натурі (на місцевості) та передачу у власність», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що зазначена земельна ділянка їй належати не може, вчинила використання завідомо підробленого документу.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які полягали у використанні завідомо підробленого документу, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

10 лютого 2022 року між прокурором Сошином В.В. та підозрюваною ОСОБА_1 , з участю захисника Глазкова С.М., укладена угода про визнання винуватості.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченій буде призначене покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді арешту строком на 1 місяць, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України буде призначене покарання у вигляді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.

Представниця потерпілого Прудка І.О., на досудовому слідстві подала заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною.

У судовому засіданні 16 березня 2022 року прокурор Сошин В.В. просив затвердити угоду про визнання винуватості, визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй узгоджене покарання згідно умов угоди про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні пояснила, що визнає себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, та погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості.

Захисник Глазков С.М. просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій іспитовий строк тривалістю один рік.

Представник потерпілого Грибельник Д.С. не заперечував проти затвердження даної угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

З огляду на положення ст. 12 КК України,кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, віднесене до нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, віднесене до кримінальних проступків. Також, представницею потерпілого Прудкою І.О. на досудовому слідстві подано заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 3 ст. 394, ч. 3 ст. 424 та ч. 4 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що представниця потерпілого Прудка І.О. на досудовому слідстві надала письмову заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваними.

Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема вимогам ст. 472 КПК України, підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Сошином В.В. та підозрюваною ОСОБА_1 .

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся. З урахуванням цього суд вважає за необхідне роз`яснити положення ч. 7 ст. 128 КПК України про те, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

З обвинуваченої, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 3397,86 грн.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись Кримінальним кодексом України, ст. 314, 373, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду від 10 лютого 2022 року по кримінальному провадженню № 12021170440000916 про визнання винуватості, укладену між прокурором Сошином Валентином Валентиновичем та підозрюваною ОСОБА_1 .

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати, понесені на залучення експерта в сумі 3397 грн 86 коп.

Речові докази по справі, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5324281500:00:001:0642 площею 5,3537 га повернути власнику Решетилівській міській раді Полтавської області; довіреність ОСОБА_1 від 10.03.2020, яка зареєстрована в реєстрі за № 286 та посвідчена приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем Сергієм Миколайовичем та заповіт ОСОБА_1 від 10.03.2020, який зареєстрований в реєстрі за № 285 та посвідчено приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем Сергієм Миколайовичем, які приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12021170440000916, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений лише з підстав передбачених частиною 4 статті 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Ю.В. Зіненко