Постанова № 10367502, 08.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1970/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуцідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті фінансових санкцій та пені на загальну суму 1245,18 грн, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2010 року Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуцізвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені на загальну суму 1245,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наявність у відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені на загальну суму 1245,18 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними карток особового рахунку страхувальника-відповідача та рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, від 08.07.2009 № 1192.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи повідомленим про те, що на розгляді в Полтавському окружному адміністративному суді перебуває справа за вказаним позовом, заперечень на позов суду не надав та в судове засідання не з'явився.

Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути визнана перешкодою для відправлення правосуддя.

Оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту –Основ) загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень –солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень –накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень –система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Спірна сума заборгованості складається із суми заборгованості по оплаті штрафу - 995,01 та суми пені - 250,17 грн за період з 20.12.2005 по 20.05.2008 згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 08.07.2009 № 1192.

Вказані суми штрафу та пені накладені на відповідача на підставі частини 2 та пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з цими нормами суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій /частина 2/; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу /пункт 2 частини 9 зазначеної статті/.

Вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені встановлено, що штраф і пеня мають бути оплачені відповідачем в десятиденний термін від дня отримання рішення, як то встановлено частиною 13 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем зазначеного рішення 10.07.2009.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми заборгованості закінчились. Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів про виконання ним вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці в сумі 1245,18 грн доведено матеріалами справи.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000, передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 № 442/6730, передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені на загальну суму 1245,18 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці (вул. 50 років СРСР, 9, м. Кременчук, р/р 25601312303 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529698) борг по сплаті фінансових санкцій та пені на загальну суму 1245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) грн 18 коп.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня нею отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк