Рішення № 103666002, 28.02.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5551/21

Провадження 2/206/256/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що на підставі ордеру на житлове приміщення виданого ОСОБА_1 на одну особу на право зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , останній зареєстрований та мешкає у вказаній квартирі. В 2005 році ОСОБА_1 почав проживати у спільно із дружиною ОСОБА_3 та її сином від першого шлюбу ОСОБА_2 , які також були зареєстровані у вказаній квартирі. 05 червня 2018 року після сварки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично перестали проживати разом, ОСОБА_4 пішла з дому з малолітньою спільною дитиною ОСОБА_5 та сином ОСОБА_2 . Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, а 23 лютого 2021 року ОСОБА_3 знялась з реєстрації за власним бажанням. Оскільки ОСОБА_2 більше не є членом сім`ї позивача, без поважних причин не проживає у вказаній квартирі понад шість місяців, добровільно не знімається з реєстрації, що перешкоджає ОСОБА_1 розпоряджатись своїм майном, останній просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 28 лютого 2022 року надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позов в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 28 лютого 2022 року надав заяву про визнання позовних вимог, оскільки з 2018 року він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, проте 26 січня та 09 лютого 2022 року до суду надійшли заяви директора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР Пономарьова А. про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордера на житлове приміщення № 370 від 12 жовтня 2000 року виданого виконавчим комітетом Самарської районної ради народних депутатів, ОСОБА_1 з родиною з однієї особи, надано право на зайняття квартири АДРЕСА_2 (а. с. 8).

В рішенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року, крім іншого, встановлено, що ОСОБА_3 05 червня 2018 року зібрала власні речі і пішла з дому разом з донькою та сином від першого шлюбу (а. с. 9).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації проживання в Україні здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Згідно з ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

На підставі ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові ВС КЦС від 16 червня 2021 року в справі № 289/2299/18 (провадження № 61-17608св20) зазначено, що системне тлумачення статей 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, яка втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

У постановах ВС КЦС від 24 жовтня 2018 року в справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-3764св18), від 25 серпня 2020 року у справі № 569/12832/16-ц (провадження № 61-8622св19) звернуто увагу на те, що вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_4 , більше шести місяців, що підтвердив у власній заяві про визнання позовних вимог, відсутності доказів, які б свідчили про поважність причин такої відсутності за спірною адресою та відсутності будь-яких домовленостей відповідачів з позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати понесені позивачем зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 , що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати понесені зі сплату судового збору у розмірі 908,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук