Ухвала суду № 103664744, 14.03.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8191/20

Провадження № 2/442/336/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кмітя Р.Б.,

в місті Дрогобичі

за участю представників відповідача Федечко А.С., Савка Т.В.,

у відкритому судовому засіданні, розглянувши цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсною приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача, просить визнати недійсним з дати видання та скасувати розпорядження органу приватизації від 09.10.2020; визнати недійсним з дати видання та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради на кватиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача судовий збір.

23.12.2020 направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.

23.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків, які позивачем усунуто 12.01.2021, тобто у строк, визначений в ухвалі.

Ухвалою від 14.01.2021 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.

09.02.2021 від представника позивача - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення такого сторонам у справі.

19.02.2021 від позивачки надійшла відповідь на відзив з доказами направлення такого сторонам у справі. 22.02.2021 від представника Дрогобицької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, щодо вирішення справи покладається на думку суду. Разом із клопотанням представником позивача долучено до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 щодо передачі квартири в приватну власність та платіжні доручення № 1487 та № 1488 від 16.10.2018. Поряд з цим, представником Дрогобицької міської ради подано клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог.

22.02.2021 позивачем подано клопотання про витребування доказів, виклик свідків та клопотання про зобовязання ОСББ Бескид-77 скласти акт.

22.02.2021 ухвалою суду клопотання про витребування доказів та виклик свідків задоволено, витребувано у КП „Дрогобицькому МБТІ та ЕО" оригінал приватизаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 .

Залучено до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСББ „Бескид-77", адреса: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Грушевського, 77. У справі оголошено перерву до 05.04.2021.

10.03.2021 від представника ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь на відзив, обґрунтований аналогічно викладеним поясненням у відзиві.

Ухвалою від 11.05.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 03.06.2021.

Справа неодноразово призначалась до розгляду. В судові засідання 22.11.2021, 13.12.2022, 11.02.2022 представник позивача ОСОБА_4 , а також позивач не з`явились.

10.02.2022 від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про відвід головуючої судді Нагірної О.Б.

Ухвалою від 10.02.2022 в задоволенні заяви про відвід відмовлено.

11.02.2022 у зв`язку з неявкою позивача та її представника розгляд справи відкладено на 14.03.2022.

В судове засідання 14.03.2022 позивач та її представник втретє не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили, від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.Таким чином, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач та її представник ОСОБА_4 втретє не з`явилися до суду без поважних причин.

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін та без застосування фіксування судового засідання технічними засобами.

Згідно положень ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. Проте, суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.

Так, встановлено, що після поновлення провадження у справі така призначалась до розгляду двічі.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч.5 ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач при цьому, і не з`являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Законодавець у ст. 121 ЦПК України стосовно розумності процесуальних строків вказав, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

В контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника».

Будучи ініціатором даного позовного провадження позивач повинен вживати заходи для всебічного та об`єктивного розгляду справи з дотриманням розумних строків, не порушувати баланс захисту як своїх прав, так і прав відповідача.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Так, Європейський суд з прав людини відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до суду, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи (остаточне рішення у справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017)), про що, зокрема, свідчить те, що він не звертався до суду за інформацією щодо її стану розгляду.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.247, п.3 ч.1 ст.257, 258-260 ЦПК України, суд

постановив:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсною приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення .

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Нагірна О.Б.