Рішення № 103664623, 23.02.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5480/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Ванчака А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )до Львівської обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ:02910031), третя особа Державна казначейська служба України (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ: 37567646)про відшкодування матеріального збитку, завданого власнику майна, внаслідок неналежного зберігання речового доказу у кримінальному провадженні стороною обвинувачення, та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державна казначейська служба України, в якому просить: стягнути матеріальний збиток, завданий власнику майна, внаслідок неналежного зберігання речового доказу у кримінальному провадженні стороною обвинувачення у розмірі 121885,73 грн., та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 24.11.2010 року, о 00 год. 00 хв. у м. Львові, на вул. Науковій, сталась дорожньо-транспортна пригода. 27.11.2010 року в результаті дорожньо транспортної пригоди пасажир автомобіля «Skoda Octavia». р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , помер від отриманих травм. 24.11.2010 року, автомобіль «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 був доставлений евакуатором на арешт майданчик по вул. Конюшинній, 13 в м. Львові на підставі акту огляду та тимчасового затримання № 165 від 24.11.2010. За даним фактом прокуратурою Франківського району міста Львова було порушено кримінальну справу №184-0185 (в порядку КПК України від 28.12.1960), яка в подальшому кілька разів зупинялась та відновлювалась. Позивач зазначає, що 09.02.2013 року, за фактом ДТП внесено відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42013150080000036. Після цього, 14.02.2013 року проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження доручено слідчому відділу прокуратури Львівської області. В ході проведення досудового розслідування постановою слідчого прокуратури Львівської області від 09.02.2015 визнано речовим доказом транспортний засіб марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . В 2015 році був складений обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та скеровано такий до Франківського районного суду міста Львова. Підтримання держаного обвинувачення у кримінальному провадженні №42013150080000036 від 09.02.2013 здійснювалось прокуратурою Львівської області. Вироком Франківського районного суду міста Львова від 14-17.08.2017 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та визначено йому покарання та вирішено речовий доказ - автомобіль марки «Skoda» «Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 повернути власнику. На вказаний вирок подано апеляційні скарги та, в подальшому, касаційну скаргу. Позивач неодноразово зверталась як усно, так і письмово, про повернення їй свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від такого. Але станом на сьогодні ні ключі, ні свідоцтво про реєстрацію належного ОСОБА_1 автомобіля сторона обвинувачення не повернула. Вказаний автомобіль оглядався неодноразово. 31.11.2010 року, за результатами огляду транспортного засобу складено протокол огляду і перевірки технічного стану транспорту, в якому детально описано наявні пошкодження автомобіля внаслідок ДТП. Окрім того, 31.03.2011 року, судовим експертом Вербовим В.В. був проведений огляд автомобіля «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , результати якого були викладені у акті огляду транспортного засобу №140 від 31.03.2011 року. Відповідно до акту №307-17 транспортного засобу від 04.10.2017, експерт, без врахування пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП 24.11.2010, та зазначених в акті №140 огляду автомобіля від 31.03.2011, під час огляду того самого автомобіля 04.10.2017 встановив відсутність акумуляторної батареї, стартера, генератора, компресора системи кондиціонеру насосу гідро підсилювача,насосу бачка склоомивача, масляного шурупу, кришки заливної горловини (двигуна), форсунків, блоку дросельної заслонки, патрубка системи живлення, розширювального накладки бачка, кришки АКБ, облицювання водяного короба, щітки склоочисника, емблеми передньої, емблеми задньої, ліхтаря заднього лівого, антени даху, склозеркала зовнішнього лівого, склодзеркала зовнішнього правого, накладки внутрішньої і трикутної) дверки передньої лівої, накладки внутрішньої (трикутної) дверки передньої правової, кришки блоку реле та запобіжників, запобіжників та реле блоку реле та запобіжників, полички лівої панелі приладів, манжета важеля КПП, повітряного сопла панелі приладів (ліве, центральне та праве), блоку передній, регулювання температури повітря, ліхтаря пасажирського салона управління внутрішнє задньої лівої дверки, управління внутрішніх задніх правих дверцят, повітряного сопла центральної консолі, управління внутрішнє лівої дверцят, управління внутрішнє передніх правових дверцят, ручки внутрішньої передніх лівих дверцят, динаміка та решітки динаміка лівих дверцят, динаміка та решітки динаміка передньої правої дверцят, світлових відбивачів оббивки передньої лівої дверки. склопідіймачів передніх лівих дверцят, запасного колеса, дефлекторів бічних вікон (ліва сторона). Окрім того, експертом була встановлена деформація в передній зоні панелі даху бічної лівої, а також експерт вказав, що на автомобіля встановлені металеві колісні диски (на час первинного огляду 31.03.2011 року автомобіль був укомплектований легко сплавними колісними дисками та пневмошинами 205/55 R16 94 R-XL NOKIAN HAKKAPELITA RSi). Позивач зазначає, що із фотографій, які були виконані експертом під час огляду 04.10.2017, вбачається, що на автомобілі марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 відсутні таблички з номерними знаками. На фото таблицях до протоколу огляду транспортного засобу від 18.02.2013 - номерні знаки наявні на автомобілі. На фото таблиці до висновку судово-автотехнічної експертизи Ife384 від 28.03.2011. номерні знаки на автомобілі присутні. Враховуючи те, що вказаний автомобіль, ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були вилучені та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, саме на сторону обвинувачення "складено обов`язок зберігати зазначені речові докази. 30.05.2019 року ОСОБА_1 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за фактом службової недбалості працівників прокуратури Львівської області. Відповідно до вказаної заяви службові особи прокуратури Львівської області, неналежно виконуючи свої службові обов`язків через несумлінне ставлення до них, належним чином не забезпечили зберігання речового доказу у кримінальному провадженні №42013150080000036 від 09.02.2013 - автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , який зберігався на арешт майданчику за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна 13, що призвело до його розукомплектування невстановленими особами та заподіяння власнику вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам. За вказаною заявою ОСОБА_1 уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Львові 05.06.2019 внесено відомості до ЄРДР за №62019140000000537 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В подальшому. ОСОБА_1 визнано потерпілою та останній вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні. Відповідно до висновку експерта №16/2/687 від 14.12.2020 за результатами проведення зазначеної експертизи, експерт зазначив, що «наданий на дослідження КТЗ марки «Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на момент проведення дослідження 28.08.2020 є не укомплектованій Інформації підприємства-виробника», п. 6 «вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки «Skoda Octavia Tour», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 », унаслідок неналежного збереження речового доказу, а саме: через його розукомплектування, станом на дату дослідження 28.08.2020, становить: 121 885,73 грн. Станом на сьогодні, позивач ОСОБА_1 не може користуватись належним їй автомобілем внаслідок його розукомплектування та змушена постійно звертатись до правоохоронних органів щодо порушення її прав сторони обвинувачення і доводити неналежне виконання обов`язків такою. Також позивач вказує, що моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1 полягає у тому, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання щодо зберігання тимчасового вилученого майна речового доказу у кримінальному провадженні, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_1 було розкомплектовано. Позивач стверджує, що за умови повернення автомобіля у 2013 році, наслідків можна було б уникнути, оскільки автомобіль був придбаний 02.04.2009 року у ПАТ «Галич -Авто» та на момент ДТП автомобіль був в експлуатації 1 рік. У зв`язку із порушенням права ОСОБА_1 на належне зберігання вилученого в неї майна та забезпечення його схоронності стороною обвинувачення, позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.10.2021 року, без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державну казначейську службу України.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.12.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

13.12.2021 року представником третьої особи Державної казначейської служби України скеровано на адресу суду пояснення, відповідно до яких зазначив, що Казначейством здійснюється лише виконання судових рішень про відшкодування шкоди шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за рахунок коштів відповідної державної програми, передбаченої на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади , їх посадових і службових осіб, стягнення коштів з рахунків боржників здійснюється відповідним територіальним органом Казначейства де боржник перебуває на розрахунково касовому обслуговуванні. Також вказує, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому відповідачем моральної шкоди. Крім того, стверджує, що факт неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача Львівської обласної прокуратури у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на невмотивованість позовних вимог, та відсутність підстав для пред`явлення позову та недоведеність позивачем причино-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправними діяннями органів прокуратури.

Представник третьої особи Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відтак, суд вважає причини неявки третьої особи неповажними. Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень третьою особою відсутня, а відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності зазначеної сторони.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 24.11.2010 року, о 00 год. 00 хв. у м. Львові, на вул. Науковій, сталась дорожньо-транспортна пригода. 27.11.2010 року в результаті дорожньо транспортної пригоди пасажир автомобіля «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , помер від отриманих травм.

Відповідно до акту огляду та тимчасового затримання № 165 від 24.11.2010 року, автомобіль «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 був доставлений евакуатором на арешт майданчик по вул. Конюшинній, 13 в м. Львові.

Згідно протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту від 31.11.2010 року, при огляді встановлено: деформацію кришки капота, переднього правого та заднього крил, крижки багажника, обох правих дверей, правого порогу, даху справа, передньої та середньої стойок кузова, розбите праве бокове скло, розбита передня права фара, передня задня фара, деформовано і зміщено заднє праве колесо, пошкоджено спойлер на кришці багажника.

Постановою старшого слідчого прокуратури Франківського району м. Львова Осадця М.Т. від 07.12.2010 року порушено кримінальну справу за фактом дорожньо транспортної пригоди, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження і та в подальшому помер ОСОБА_3 , 1978 року народження.

Відповідно до висновку експертного дослідження по визначення вартості відновлювального ремонту та імовірної ринкової вартості №140 від 14.04.2011 року, складеного судовим експертом Вербова В.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 на момент дослідження становить 95000, 05 грн. Ринкову вартість автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , встановити неможливо, оскільки відсутні дані про технічний стан та пробіг автомобіля станом на 24.11.2010 року. Ймовірна ринкова вартість автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , при нормативному пробігу в цінах станом на 24.11.2010 року (без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП) становила 129411, 99 грн.

Згідно ремонтної калькуляції №03/140/11 від 14.04.2011 року, складеної з використанням системи «AUDATEX», вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 95000,00 грн.

Постановою слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Сколець О.В. від 09.02.2015 року, автомобіль марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Вироком Франківського районного суду міста Львова від 14-17.08.2017 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст.. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання із встановленням іспитового строку на 3 роки. Речовий доказ - автомобіль марки «Skoda» «Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , повернуто власнику.

Вироком Львівського апеляційного суду від 30.10.2019 року, вирок Франківського районного суду м. Львова від 14-17.08.2017 року відносно ОСОБА_4 в частині призначеного покарання, скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановою Верховного суду від 28.05.2020 року, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Франківського районного суду м. Львова від 14-17.08.2017 року та вирок Львівського апеляційного суду від 30.10.2019 року без змін.

Відповідно до акту огляду транспортного засобу №307-17 від 04.10.2017, складеного судовим експертом Вербовим В.В., встановлено відсутність акумуляторної батареї, стартера, генератора, компресора системи кондиціонеру насосу гідро підсилювача,насосу бачка склоомивача, масляного шурупу, кришки заливної горловини (двигуна), форсунків, блоку дросельної заслонки, патрубка системи живлення, розширювального накладки бачка, кришки АКБ, облицювання водяного короба, щітки склоочисника, емблеми передньої, емблеми задньої, ліхтаря заднього лівого, антени даху, склозеркала зовнішнього лівого, склодзеркала зовнішнього правого, накладки внутрішньої і трикутної) дверки передньої лівої, накладки внутрішньої (трикутної) дверки передньої правової, кришки блоку реле та запобіжників, запобіжників та реле блоку реле та запобіжників, полички лівої панелі приладів, манжета важеля КПП, повітряного сопла панелі приладів (ліве, центральне та праве), блоку передній, регулювання температури повітря, ліхтаря пасажирського салона управління внутрішнє задньої лівої дверки, управління внутрішніх задніх правих дверцят, повітряного сопла центральної консолі, управління внутрішнє лівої дверцят, управління внутрішнє передніх правових дверцят, ручки внутрішньої передніх лівих дверцят, динаміка та решітки динаміка лівих дверцят, динаміка та решітки динаміка передньої правої дверцят, світлових відбивачів оббивки передньої лівої дверки. склопідіймачів передніх лівих дверцят, запасного колеса, дефлекторів бічних вікон (ліва сторона). Окрім того, експертом була встановлена деформація в передній зоні панелі даху бічної лівої, а також експерт вказав, що на автомобіля встановлені металеві колісні диски (на час первинного огляду 31.03.2011 року автомобіль був укомплектований легко сплавними колісними дисками та пневмошинами 205/55 R16 94 R-XL NOKIAN HAKKAPELITA RSІ).

30.05.2019 року ОСОБА_1 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за фактом службової недбалості працівників прокуратури Львівської області. Відповідно до вказаної заяви службові особи прокуратури Львівської області, неналежно виконуючи свої службові обов`язків через несумлінне ставлення до них, належним чином не забезпечили зберігання речового доказу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000036 від 09.02.2013 року автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , який зберігався на арешт майданчику за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна 13, що призвело до його розукомплектування невстановленими особами та заподіяння власнику вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , уповноваженими особами ТУ ДБР у м.Львові 05.06.2019 року внесено відомості до ЄРДР за №62019140000000537 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В подальшому, ОСОБА_1 визнано потерпілою та вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні.

З акту прийому передачі транспортних засобів №180 від 25.06.2019 року встановлено пошкодження лакофарбового покриття, потертості, відсутня права передня фара, пошкоджена ліва передня фара, пошкоджена передня кришка багажника з правої сторони, пошкоджені двоє дверей з правої сторони, відсутні двірники, ліве переднє вікно водія приспущене, відсутні сліди опечатування.

Постановою слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові Качмара С.В. від 26.06.2020 призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до п. 3 висновку експерта №16/2/687 від 14.12.2020 за результатами проведення зазначеної експертизи встановлено наступне: «наданий на дослідження КТЗ марки «Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на момент проведення дослідження 28.08.2020 є не укомплектованій Інформації підприємства-виробника», п. 6 «вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки «Skoda Octavia Tour», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 », унаслідок неналежного збереження речового доказу, а саме: через його розукомплектування, станом на дату дослідження 28.08.2020, становить: 121 885,73 грн.

Згідно із довідкою ТОВ «Автомобільний Дім «Галич Авто» №1/108 від 22.06.2021 року, 02.04.2009 року новий автомобіль марки «Skoda Octavia Tour», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 був придбаний та оформлений на ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Статями 15,16ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Згідно зі статтею 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено також у статях 56, 62 Конституції України, статтях 1167, 1176 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства прокуратури або суду, встановлюється законом.

За змістом положень п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону України право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій (пункт 1); моральна шкода (пункт 5).

Ст. 4 Закону України встановлено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Частиною 4 статті 168 КПК України визначено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статями 160-166, 170-"4 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною звинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини 4 статті 100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.

Відповідно до пункту 5 Порядку умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.

Згідно з п. 20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику-у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у з`вязку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність них умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до описаних обставин саме на сторону обвинувачення покладався обов`язок щодо збереження речового доказу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000036 від 09.02.2013 року автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_2 , який зберігався на арешт майданчику за адресою: АДРЕСА_3 та власником якого є ОСОБА_1 .

Оскільки, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось слідчим відділом прокуратури Львівської області, а в подальшому прокуратурою Львівської області здійснювалось підтримання державного обвинувачення у суді у зазначеному провадженні, то саме на Львівську обласну прокуратуру покладено обов`язок щодо забезпечення збереження речового доказу, а саме транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tour», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Разом з тим, як вбачається з актів проведеного огляду транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tour», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , висновку експерта №16/2/687 від 14.12.2020, вказаний транспортний засіб є розукомплектований та за наслідками проведення технічного огляду, встановлено відсутність великої кількості автомобільних запасних частин, які були наявні у транспортному засобу на момент поміщення на арешт майданчик за адресою: АДРЕСА_3 . Транспортний засіб є непридатним для подальшої експлуатації і не підлягає відновленню. Окрім того, позивачу не повернуті ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та такі докази відсутні при матеріалах кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між неналежним виконанням обов`язків щодо збереження речового доказу Львівською обласною прокуратурою та заподіянням матеріального збитку, яке полягає у розукомплектуванні належного ОСОБА_1 транспортного засобу марки «Skoda Octavia Tour», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , наявний причинний зв`язок.

Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Згідно із ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогокодексуі на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з п. 9 ч. 2ст. 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 13 Закону України розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Як роз`яснено в п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»зазначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання, що безумовно змінило її нормальний життєвий ритм, тому, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, виходячи із засад розумності та виваженості, суд вважає що позивачам вмотивовано заподіяння їй моральної шкоди.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Заперечуючи позов, відповідачі вказують на відсутність ознак завдання моральної шкоди, відсутність причинно-наслідкового зв`язку із її спричиненням та діями відповідача, оскільки позивач не зазнав жодних страждань, тобто відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань та психологічних переживань.

Однак, суд вважає, що відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я, внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав жодних страждань, переживань та приниження, і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, які погоджені службовими особами Львівської обласної прокуратури позивачу спричинено моральну шкоду, спричинена шкода перебуває в причинному зв`язку з неправомірними діями органів досудового розслідування і прокуратури, суд, приходить до висновку, що з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 слід стягнути 50 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України, держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, передбачено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з ст. 44 Бюджетного кодексу України державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України. Міністерство фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням, а також відповідність розподілу бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за загальним фондом державного бюджету за визначеними цим розписом періодами року відповідному прогнозу надходжень загального фонду державного бюджету протягом бюджетного періоду.

З огляду на викладені норми, стягнення з Державного бюджету України повинно відбуватись на користь позивача через Державну казначейську службу України.

Щодо судового збору, то, відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, оскількисторони по справі звільнені від сплати судових витрат, такі витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.18,13,76,77,259,263,265,268,273,280-284 ЦПК України, ст.ст.2,23,1167,1173,1174 ЦК України,303, 307, 369 КПК України, ст.ст.25,43,48 БК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути з Державного бюджетуУкраїни шляхомсписання коштівз єдиногоказначейського рахункуДержавної казначейськоїслужби Українина користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальний збиток, внаслідок неналежного зберігання тимчасово вилученого майна, речового доказу у розмірі 121885,73 грн (сто двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят п`ять гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з Державного бюджетуУкраїни шляхомсписання коштівз єдиногоказначейського рахункуДержавної казначейськоїслужби Українина користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 50 000 грн (п`ятдесят тисяч гривень).

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Р. Волоско