Постанова № 10366196, 23.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 р. справа № 2а-6843/09/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.34 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Могильницького М.С.

при секретаріФенделєвій В.Є.

за участю:

представника позивача не зявився

представника відповідачаОнопрієнко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до державного підприємства «Шахта ім. Максима Горького»про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2009-31.03.2009,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька звернулося до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Шахта ім. Максима Горького»про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2009-31.03.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції № 21-1, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, у розмірі 70% від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та виплачених у 2009р. Управлінням було виставлено відповідачу за період з 01.01.2009 31.03.2009р. на загальну суму 2790835.50 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 по працівниках підприємства.

Також, позивач зазначив, що підприємство-боржник повинно було відшкодувати управлінню до 25-го числа зазначену у розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію.

Тому просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 2790835.50 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та висновку судово-економічної експертизи. Зазначила, що заборгованість по пільговим пенсіям повинна бути списана відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що державне підприємство «Шахта ім. Максима Горького»зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа 25.01.2005 року; включено до ЄДРПОУ за № 33371807; зареєстровано в управлінні пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування та має працівників, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1931-ХІІ від 06.12.1991 року (із змінами та доповненнями), і їм, відповідно до вказаного закону, призначено пенсію.

У відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька виникла заборгованість за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року у розмірі 2790835.50 грн. з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька та ДП «Шахта ім. Максима Горького»станом на 05.04.2009 року, який підписаний сторонами без зауважень або заперечень; протоколами про призначення пенсій; довідками, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, що необхідні для нарахування пенсій на пільгових умовах; розрахунками стажу; трудовими книжками; розпорядженнями про призначення пенсій по працівниках підприємства та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-1У, - Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, … за списком № 1, … та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах…, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, …, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той, який діяв до набрання чинності цим законом.

У відповідності до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за списком № 1.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно п. 6.8. вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що існуюча заборгованість перед управлінням повинна бути списана відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд вважає не обґрунтованими та зазначає наступне.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі.

Таким чином, суд, проаналізувавши вищевикладене, вважає помилковим посилання представника відповідача в обґрунтування своєї позиції щодо позовних вимог управління на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», оскільки, як вбачається із зазначеного вище, норми даного Закону є загальними, в той час як перевагу мають спеціальні, тобто за наведених обставин - норми Закону України № 1058-IV.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, з наведеної статті вбачається, що законність як загальна засада судочинства покладає на суд обов'язок розглядати і вирішувати судові справи на підставі закону з урахуванням його цілей й у встановленому ним порядку.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Суд вважає висновок судово-економічної експертизи № 245/24 від 22.02.2010 року по даній адміністративній справі обґрунтованими, та таким, що в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, суд приймає до уваги висновок судово-економічної експертизи № 245/24 від 22.02.2010р. по справі 2а-6843/09/0570.

Також, судом було проаналізовано норми Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 35/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за № 705/3145), та Закону України «Про судовому експертизу», з яких вбачається, що експерту не заборонено проводити експертне дослідження вибірковим порядком та не зобовязано проводити його суцільним порядком.

Крім того, у своїх запереченнях проти позову представник відповідача не піддавала сумніву правильності розрахунків по окремим працівникам підприємства, а зазначила взагалі про відсутність права позивача нараховувати та стягувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Тому, експерт мав право перевіряти правильність зазначених розрахунків вибірковим методом.

Згідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2009р.-31.03.2009р.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до державного підприємства «Шахта ім. Максима Горького»про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2009-31.03.2009, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства «Шахта ім. Максима Горького» (83012, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 1, ЄДРПОУ 33371807; р/р 260019800329 в Ясинуватському відділенні АКБ «Капітал», МФО 335656) на користь управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (83049, м. Донецьк, вул. Воїнська, 16, р/р 256013012004 у ДОУ ВАТ «Держощадбанк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 21956027) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2009-31.03.2009 у сумі 2790835 (два мільйона сімсот девяності тисяч вісімсот тридцять пять) гривень 50 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 23 червня 2010 року в присутності представника відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 червня 2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.С.Могильницький