Рішення № 103658861, 10.03.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15968/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 березня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Покликається на те, що відповідач протиправно визначив розмір грошової допомоги у цей період на підставі приписів постанови Кабінету Міністрів України, без урахування вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, відповідно до яких йому належала до виплати допомога у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, пояснень по суті спору не надав, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році категорії 1, має інвалідність 2 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 29.01.2009.

13.09.2021 позивач звернувся до відповідача щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 роки. Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради листом від 13.10.2021 повідомило про виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також було зазначено, що управління не має підстав для здійснення перерахунку та виплати допомоги за попередній період у розмірах більших ніж ті, що встановлені Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, про порушення прав позивачу стало відомо у жовтні 2021, після чого він звернувся до суду.

Оцінюючи правомірність відмови, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).

Порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян передбачений статтею 48 Закону №796-ХІІ. Відповідно до ст. 48 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, зокрема до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та викладено цю норму у редакції, згідно із якою одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-рп/2008 зазначену редакцію статті 48 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а саме положення щодо того, що допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, було визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Отже, починаючи з 22.05.2008 (після прийняття вищевказаного рішення Конституційним Судом України) ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяла в редакції від 13.12.2005 року, яка передбачала, що щорічна допомога виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

28.12.2014 Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були внесені зміни, статтю 48 викладено у новій редакції, з якої вбачається, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Отже, у період з 22.05.2008 по 01.01.2015 ст. 48 Закону діяла у редакції, яка передбачала, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. Разом з тим, у 2008 - 2014 роках відповідачем ця щорічна допомога виплачувалась у зменшеному розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Конституційний Суд України неодноразово ( рішення від 11 жовтня 2005 № 8-рп/2005, від 9 липня 2007 № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 № Ю-рп/2008, від 27 листопада 2008 № 26-рп/2008) розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Так Суд сформулював правову позицію згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

Зважаючи на це, суд застосовує норми ст. 48 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМУ від 12 липня №562 під час визначення розміру допомоги у період з 22.05.2008 по 01.01.2015.

Відповідач не надав належних доказів на спростування доводів позивача. Зважаючи на це, відповідач протиправно відмовив у перерахунку призначеної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за вищезгаданий період відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради перерахувати ОСОБА_1 розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 березня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського підпілля, 32,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 03198563)

Головуючий суддя І.С. Козачок