Рішення № 103658647, 10.03.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/9839/21

10 березня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 30.12.2021 звернувся ОСОБА_1 (далі - позивача) із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі - відповідач; ГУ ДПС у Тернопільській області), в якій просив:

виключити з інтегрованої картки платника податку позивача заборгованість із сплати по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 54 копійки;

зарахувати позивачу помилково/надміру сплачену суму 6900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 54 копійки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в рахунок майбутніх періодів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №500/2433/19, що залишене в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 (провадження №А/857/13453/21), про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.02.2019 № Ф-5482-54 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в частині суми 6900,54 грн, є підставою для внесення відомостей в інтегровану картку платника податку шляхом виключення суми заборгованості платника податку. Наголосив на тому, що оскільки позивачем надміру/помилково сплачений єдиний внесок у сумі 6900,54 грн, то податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу (а.с.1-4).

Ухвалою суду від 31.12.2021 справу прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.42, 43).

15.01.2022 відповідач подав через відділ документального забезпечення суду відзив на позов (вх.№798 від 15.01.2022) .

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення вимог покликаючись на те, що визнання протиправною та скасування вимоги від 05.02.2019 № Ф-5482-54 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не є підставою для скасування боргу. У зв`язку із чим у відповідача не виникає обов`язок виключити з інтегрованої картки платника податку вказаної суми заборгованості.

Що стосується іншої частини позовних вимог відповідач указав на те, що повернення сплачених платником податків коштів єдиного внеску можливе виключно на підставі заяви такого платника податків та за умови набуття такими коштами статусу надмірно та/або помилково сплачених. Для обрахунку конкретної суми надмірно сплаченого єдиного соціального внеску контролюючому органу необхідно привести у відповідність інтегровану картку платника податку шляхом виключення з обліку тих сум єдиного внеску, які перебувають у статусі нарахованих, позаяк без вчинення таких дій суми сплаченого єдиного внеску не є надміру сплаченими. Тому, на думку відповідача, позовна вимога щодо зарахування в рахунок майбутніх платежів помилково/надмірно сплачених суд єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6900,54 грн, є передбаченою (а.с.45-49).

19.01.2022 позивач подав відповідь на відзив мотиви якого за своїм змістом кореспондують доводами позовної заяви (а.с.52-63).

19.01.2022 позивач подав через відділ документального забезпеченні суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін (вх.№1267 від 19.01.2022) а.с.64,65).

Ухвалою суду від 09.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Згідно із ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється за правилами цього Кодексу.

Обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 11.05.2012. Відповідно до інформаційної системи «Податковий блок. Облік платників податків», а саме розділ «Реєстраційні дані» ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа яка займається незалежною професійною діяльністю, та взятий на облік в ГУ ДПС у Тернопільській області, як платник податку та платник єдиного внеску.

05.02.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області сформувало вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) за №Ф-5482-54 У з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9 983,16 грн.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 05.02.2019 за №Ф-5482-54 У з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9 983,16 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Тернопільській області від 05.02.2019 за №Ф-5482-54 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині суми 6900,54 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахована сума єдиного внеску за 2017-2018 роки в сумі 18276,72 грн підлягає зменшенню на суму внеску сплаченого платником внеску самостійно 8997,56 грн та на суму єдиного внеску сплаченого його роботодавцями 6196,54 грн, а саме 18276,72 грн - 8997,56 грн 6196,54 грн = 3082,62 грн. Саме така сума є боргом (недоїмкою) по сплаті єдиного внеску, яка має рахуватися за позивачем за 2017-2018 роки.

Разом з тим, податковий орган виніс оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 № Ф-5482-54 на суму 9983,16 грн, помилково здійснивши подвійне нарахування єдиного внеску за січень 2017 року та не врахувавши, що у розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього у травні-грудні 2018 року нараховували та сплачували також роботодавці у розмірі. Сплата позивачем та його роботодавцями єдиного внеску свідчить про перерахування такого внеску у розмірі не менше мінімального.

З огляду на це, оскаржувана вимога Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 № Ф-5482-54 на суму 9983,16 грн, визнана протиправною та скасувана в частині 6900,54 грн, виходячи з такого розрахунку 9983,16 грн - 3082,62 грн (сума, яку обчислив суд, як борг за 2017-2018 роки) = 6900,54 грн. Скасуванню підлягала вимога в частині суми 704,00 грн як подвійно нарахований єдиний внесок за січень 2017 року та суми єдиного внеску 6196,54 грн, сплаченого роботодавцями позивача (а.с.8-13).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 (провадження №А/857/13453/21) рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 залишено без змін (а.с.14-18).

08.11.2021 позивач звернувся із листом на адресу ГУ ДПС у Тернопільській області, в якому просив: виключити з інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 відомості про заборгованість зі сплати по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6900,54 грн.; зарахувати помилково/надлишково сплачену суму 6900,54 грн по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в рахунок майбутніх платежів (а.с.19).

Листом ГУ ДПС у Тернопільській області від 30.11.2021 №18013/6/19-00-24-04/ НОМЕР_1 позивачу відмовлено у задоволенні заяви від 08.11.2021 покликаючись на те, що визнання протиправною та скасування вимоги від 05.02.2019 № Ф-5482-54 не є підставою для скасування боргу (а.с.20,21).

Вбачаючи в даній відповіді порушення своїх прав позивач звернувся з позовом до окружного адміністративного суду.

Зміст спірних правовідносин.

Спір, який виник між сторонами стосується двох обставин:

1) порядку виключення з інтегрованої картки платника податків заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, після ухвалення судового рішення про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску;

2) порядку зарахування сум надмірно сплаченого єдиного внеску у рахунок майбутніх платежів.

Норми права, які застосовані судом.

Підпункт 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України вказує, що адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, передбачає, що надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпункт 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначає, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, вказує, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргує.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

Згідно із п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України унормовано, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 та п.60.5 ст.60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили скасовується сума боргу, визначена в податковій вимозі. В такому разі податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, передбачає, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.13 ст.9 Закону №2464-VI, суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначаються Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943 (далі - Порядок №5).

Відповідно до абз.7 п.2 Правил №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно із абз.14 п.2 Правил №5, первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо).

Підпункт 1 пункту 1 розділу ІІ Правил №5, передбачає, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Як вбачається із пп.2 п.1 розд. VI Правил №5, судове рішення за результатами судового оскарження рішення податкового органу про нарахування суми єдиного внеску, яке набрало законної сили, є первинним документом на підставі якого в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджету) та заборгованості із сплати єдиного внеску.

Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом від 16.01.2016 №6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 05.02.2016 за №193/28323 (далі - Порядок №6).

До спірних правовідносин підлягають застосування норми Порядку №6, які були чинними станом на подання позивачем заяви від 08.11.2021 про зарахування помилково/надміру сплачених коштів по єдиному внеску в рахунок майбутніх платежів (а.с.19) та отримання відповіді від відповідача (а.с.20).

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» від 23.07.2021 №417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 №417, набрав чинності 24.12.2021, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно із п.4 Порядку №6, у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд уважає, що ключовим питанням, в якому виникає розбіжність у позиціях сторін, є питання про правові наслідки ухвалення судового рішення про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №500/2433/19 протиправною та скасовано вимогу відповідача від 05.02.2019 №Ф-5482-54 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в частині суми 6900,54 грн.

Вказане рішення залишене в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021.

Із аналізованих норм ПК України вбачається, що якщо в платника податків виник податковий борг, контролюючий орган вручає йому податкову вимогу (п.59.1 ст.59 ПК України). Коли податків не погоджується із таким рішенням контролюючого органу, то він має право його оскаржити (повністю або частково), в тому числі, до суду (ст.56 ПК України). Набранням судовим рішення про скасування суми податкового боргу законної сили є підставою для відкликання податкової вимоги (пп.60.1.4 п.60.1 та. 60.5 ст.60 ПК України).

Тому скасування податкової вимоги матиме своїм наслідком скасування податкового боргу.

Отже, твердження відповідача про те, що скасування податкової вимоги не має наслідком скасування суми податкового боргу не узгоджується із аналізованими приписами ПК України.

Правові наслідки скасування суми податкового боргу, передбачені Правилами №5.

Із приписів пп.2 п.1 розд. VI Правил №5 висновується, що судове рішення за результатами судового оскарження податкової вимоги про нарахування суми єдиного внеску, яке набрало законної сили, є первинним документом на підставі якого в ІКП здійснюється погашення (зменшення) заборгованості із сплати єдиного внеску.

Тому, після 29.09.2021 (набрання законної сили судовим рішення, після його апеляційного оскарження) у податкового органу виник обов`язок виключити з ІКП заборгованість із сплати єдиного внеску.

Відтак, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6 900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 54 копійки підлягає задоволенню.

Що стосується іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу (п.4 Порядку №6).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову Тернопільський окружний адміністративний суд у рішенні від 25.05.2021 вказав, що оскаржувана вимога відповідача від 05.02.2019 №Ф 5482-54 на суму 9983,16 грн, підлягає визнанню протиправною в частині, виходячи з такого розрахунку: 9983,16 грн - 3082,16 грн (сума, яку обчислив суд, як борг за 2017-2018 роки) = 6900,54 грн.

При цьому, суд установив, що сума 3082,16 грн є боргом (недоїмкою) по сплаті єдиного соціального внеску, яка має рахуватись за ОСОБА_1 за 2017-2018 роки.

Оскільки під надміру сплаченими сумами єдиного внеску законодавець розуміє суми коштів, які на певну дату зараховані на рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (абз.1 п.3 Порядку №6), що відображаються в ІКП, як формі оперативного обліку, що ведеться за кожним видом платежу, в тому числі за єдиним внеском (абз.7 п.2 розд.1 Правил №5), а ведення оперативного обліку за кожним видом платежу здійснюється податковими органами, то визначення та відображення в ІКП надміру сплачених сум єдиного внеску належить до виключних повноважень відповідача, які здійснюються у певній черговості (п.3 розд.1, пп.1 п.1 розд.2 Правил №5).

Тому, після приведення ІКП у відповідність із ухваленим рішення про скасування боргу із сплати єдиного внеску, відповідач може визначити наявність сум, які перебувають у правовому статусі "надміру сплачених сум єдиного внеску", що обліковуються за позивачем. Тільки за цим, позивач може скористатись своїм право на зарахування сум, що ідентифіковані, як "надміру сплачені суми єдиного внеску" в рахунок майбутніх платежів.

Отже, позовна вимога про зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 надмірно сплачену суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 54 копійки в рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу, є передчасною.

Для заявлення такої вимоги, відповідач повинен вчинити дії, що вказані в мотивувальній частині цього рішення.

Висновки за результатами розгляду справи.

Перевіривши дії відповідача на відповідність критеріям, що передбачені ч.2 ст.2 КАС України суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у виключенні з ІКП відомостей про заборгованість із сплати єдиного внеску в сумі 6900,54 грн діяв, хоча й в межах наданих йому повноважень, однак не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, необґрунтовано, без урахування того, що судове рішення, яке набрало законної сили у справі про оскарження податкової вимоги із сплати єдиного внеску, що ухвалене на користь особи, є підставою для скасування боргу за таким платежем. Що одночасно є підставою для приведення у відповідність ІКП із ухваленим судовим рішенням в користь такої особи.

Разом з тим, відповідач вірно вважав, що зарахування надміру сплачених сум єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів на вимогу позивача, є передчасним.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішення питання про судові витрати.

Вирішуючи спір між сторонами суд вирішує питання про розподіл судових витрат (ч.1 ст.143 КАС).

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судові витрати у даній справі складаються із судового збору в сумі 908,00 грн.

Згідно із ч.2 ст.139 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду).

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином позивачу підлягає повернення половина сплаченого судового збору під час звернення до суду, а саме 454 грн (908:2=454).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовльнити частково.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області виключити з інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6 900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 54 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання позову в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 березня 2022 року, з урахування перебування головуючої судді у відпустці.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

Головуючий суддя Мірінович У.А.