Рішення № 103656220, 28.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року Справа № 160/26713/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (52300, Дніпропетровська область, смт. Аули, комплекс будівель та споруд № 2, Аульська селищна рада, код ЄДРПОУ 34621490) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0053785543 від 19.07.2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» зобов`язано направляти отримані від реалізації послуг з централізованого водопостачання кошти для технічної підготовки підприємства, зокрема його обладнання і комунікацій, що підтверджується Статутом підприємства.

Для забезпечення підтримання устаткування у безпечному стані, забезпечення зберігання небезпечних хімічних продуктів, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» зобов`язано здійснювати повний комплекс заходів з охорони праці та екології, безперервне придбання (оплату) необхідних товарів (послуг), матеріалів та обладнання, енергоресурсів, електроенергії, тощо.

З метою недопущення зупинки підприємства та зупинення надання послуг споживачам з водопостачання, особливо в літній період, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» вимушено більшу частину отриманих коштів направляти на сплату отриманої електроенергії в тому числі, а це близько 40% від отриманих коштів.

Також, представник позивача вказує, що однією причиною порушення Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання по рентній платі за спеціальне використання води за IV квартал 2017 року та І квартал 2018 року є також, наприклад 65 000 000,00 грн. боргу за спожиті послуги.

Враховуючи викладене, представник позивача вказує, що порушення строку сплати узгодженого податкового зобов`язання як зазначено в акті камеральної перевірки не відбулось.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.01.2022 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та прийнятим відповідно до діючого податкового законодавства України, оскільки позивач не сплатив податкові зобов`язання, самостійно визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість, протягом визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Відтак, контролюючим органом до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.19'.1.1, п.п. 19'.1.2 п. 19'.1 ст. 19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у порядку визначеному п. 57.1 ст. 57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 розділу 11 Кодексу головним державним ревізором-інспектором відділу місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Кам`янського управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Жидко Мариною Василівною, в приміщенні Кам`янського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» код ЄДРПОУ 34621490 з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2017 року та І квартал 2018 року.

За результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області України складено Акт № 35511/04-36-55-43-09/34621490 від 26.06.2019 року про результати камеральної перевірки КП ДОР «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ 34621490) з питань порушення терміну сплати рентної плати за спеціальне використання води.

У висновках камеральної перевірки зазначено про порушення КП ДОР «Аульський водовід» термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води».

На підставі акту № 35511/04-36-55-43-09/34621490 про результати камеральної перевірки КП ДОР «Аульський водовід», Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0053785543 від 19.07.2019 року, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 282 156,95 грн.

Відтак, правомірність податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0053785543 від 19.07.2019 року, винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки; далі - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з вимогами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Таким чином, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Питання ж своєчасності нарахування та сплати податків та зборів до внесення змін Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, положення якого набрали чинності з 01 січня 2017 року, могли бути предметом лише документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Аналіз наведених норм (чинних на час проведення перевірки) підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас своєчасність сплати платником податків і зборів може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

А відтак з`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

За наведеного, правильним є висновок, що, у даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим акт такої перевірки є доказом, здобутим з порушенням Закону, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відповідно, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не є правомірними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 805/329/17-а (№К/9901/29139/18), у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 804/5957/16 та у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі №813/2519/17.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (52300, Дніпропетровська область, смт. Аули, комплекс будівель та споруд № 2, Аульська селищна рада, код ЄДРПОУ 34621490) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0053785543 від 19.07.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (52300, Дніпропетровська область, смт. Аули, комплекс будівель та споруд № 2, Аульська селищна рада, код ЄДРПОУ 34621490) судовий збір у розмірі 4232,26 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський