Рішення № 103652526, 21.02.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5871/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого - судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Настасяк Х.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення ненарахованої заробітної плати та компенсації втрати частини доходів, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом про стягнення ненарахованої заробітної плати та компенсації втрати частини доходів, покликаючись на те, що з 01 лютого 2006 року по 26 липня 2021 року вона працювала начальником планово-економічного бюро цеху ДП «ЛДЗ «ЛОРТА». Починаючи з 2008 року по час звільнення ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» порушувало законодавство про працю, а саме позивачу встановлено посадовий оклад, нижчий, ніж гарантований Галузевою угодою між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, а також Міжгалузевою угодою у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки. Просить стягнути з відповідача 270359,29 грн. недонарахованої заробітної плати та 130065,79 грн. компенсації.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому позов заперечує, покликається на те, що позивачем помилково розраховано посадовий оклад з січня 2010 року по жовтень 2016 року, оскільки слід застосовувати коефіцієнт вказаний у Галузевій угоді на цей період у розмірі 1,25. Також, вважає, що позивач помилково здійснював розрахунок посадового окладу з застосуванням мінімальної заробітної плати, а не з врахуванням мінімального прожиткового мінімуму.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01 лютого 2006 року по 26 липня 2021 року вона працювала начальником планово-економічного бюро цеху ДП «ЛДЗ «ЛОРТА».

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.

Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених ч. 2 цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до п. 5.1.1 Галузевої угоди на 2008-2009 роки встановлено співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,25.

Згідно з п. 5.1.1 Галузевої угоди на 2010-2011 роки встановлено співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,1.

У відповідності до п. 5.1.1 Галузевої угоди на 2016-2020 роки встановлено співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,5.

Оскільки розмір тарифної ставки (посадового окладу) встановлений відповідачем ДП «Львівський державний завод «Лорта» є заниженим, для розрахунку посадового окладу позивачу ОСОБА_1 має застосовуватись коефіцієнь 1,25 за період з 2008 року по 2009 рік, коефіцієнт 1,1 за період з 2010 року по жовтень 2016 року та коефіцієнт 1,5 за період з жовтня 2016 року по 2020 рік згідно норм Галузевих угод, а відтак, сума недонарахованої заробітної плати позивачу становить 29244,87 грн.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ст.ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У відповідності до правового висновку Верховного суду України, викладеної у постанові №6-131цс12 від 07 листопада 2012 року основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.

Отже, оскільки відповідачем порушено строки виплати заробітної плати позивачу ОСОБА_1 , суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 61529,63 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути у дохід держави 908,00 грн. судового збору.

Керуючись ст ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» /код ЄДРПОУ 30162618, місто Львів, вулиця Патона, 1/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 / 29244 /двадцять дев`ять тисяч двісті сорок чотири/ гривні 87 копійки заборгованості по ненарахованій заробітній платі, 61529 /шістдесят одну тисячу п`ятсот двадцять дев`ять/ гривень 63 копійки.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» у дохід держави 908 /дев`ятсот вісім/ гривень 00 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: /підпис/ А.І.Ліуш

Копія вірна.

Суддя А.І.Ліуш