Рішення № 103649929, 11.03.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4967/21

Провадження № 2-а/185/1/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 березня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М. з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Малєжик Тетяни Анатоліївни, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до головного спеціаліста Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Малєжик Тетяни Анатоліївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 001655 від 22 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

22 липня 2021 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на наступне:

-при винесенні постанови не враховано обставини, що пом`якшують відповідальність, зокрема, що вона має трьох дітей, двоє з яких народилися в Україні,

-після закінчення терміну дії паспортного документу у 2020 році існували об`єктивні обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню за оформленням документів, а саме з 12 березня 2020 року в Україні був введений карантин,

-у листопаді 2020 році вона була на прийомі в міграційній службі, у грудні 2020 року Павлоградською РДА був направлений запит до консульства РФ, отримано відповідь від 30 грудня 2020 року про необхідність проходження перевірки на наявність або відсутність громадянства РФ, 25 травня 2021 року нею сплачено збір за отримання закордонного паспорту,

-позивач вважає, що вчинила всі можливі дії щодо належного оформлення документів,

-у 2016 та 2017 році вона вже притягувалася до адміністративної відповідальності за те ж саме правопорушення,

-суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП передбачає наявність умислу, а в її діях відсутній умисел щодо порушення міграційного законодавства, оскільки нею вчинялися дії щодо усунення підстав порушення міграційного законодавства шляхом неодноразового відвідування міграційної служби з метою отримання допомоги щодо вирішення ситуації, що склалася, однак такої допомоги їй не було надано,

-під час її неодноразових звернень до міграційної служби їй не була забезпечена безоплатна первинна правова допомога відповідно до статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,

-оскаржуваною постановою її було повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і те ж саме правопорушення.

За змістом відзиву та заперечення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області вважає позовні вимоги необґрунтованими з таких підстав:

-позивач в`їхала на територію України 22 липня 2013 року, перебуває у Україні більше 90 днів, не зверталася з заявою про продовження строку перебування на території України, не отримала посвідку на тимчасове проживання, адміністративне правопорушення є триваючим,

-паспортний документ позивача - громадянки РФ після досягнення нею 45-річного віку з 25 жовтня 2020 року вважається недійсним,

-на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП,

-з моменту останнього адміністративного провадження щодо позивача та відповідно з дня закінчення виконання стягнення пройшло 4 роки, тому позивач вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню,

-позивач знає про те, що порушує міграційне законодавство України, постійно визнає свою провину у письмових поясненнях, але до теперішнього часу нічого не робить, щоб узаконити своє знаходження в Україні,

-позивачу неодноразово надавались роз`яснення щодо легалізації в Україні та переліку необхідних для цього документів.

У судове засідання, призначене на 11 березня 2022 року, сторони не з`явились, про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Позивач ОСОБА_1 не з`явилась у судове засідання повторно.

За змістом частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

У даному випадку неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи, позиція позивача чітко викладена у позовній заяві та запереченні на відзив, немає необхідності викликати позивача для особистих пояснень.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Позивачем оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 001655, винесена 22 квітня 2021 року заступником начальника Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Шевченко О.В. (а.с.6)

Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Згідно з текстом оскаржуваної постанови, 22 квітня 2021 року о 13:00 годині за адресою Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Повстання, 77-А під час проведення безвиїзної перевірки дотримання іноземцями та ОБГ правил перебування на території України виявлено громадянку РФ ОСОБА_1 , яка перебуває в Україні з порушенням міграційного законодавства. Місце вчинення правопорушення: Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Богуслав. При розгляді справи додатково встановлено, що ОСОБА_1 з 2013 року по теперішній час перебуває в Україні без реєстрації та за документом, термін дії якого закінчився у 2020 році, що є порушенням статей 9, 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Як передбачено частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 проживає в Україні з 2013 року перебуває у Україні більше 90 днів, не зверталася з заявою про продовження строку перебування на території України, не отримала посвідку на тимчасове проживання, паспорт ОСОБА_1 після досягнення нею 45-річного віку з 25 жовтня 2020 року вважається недійсним.

Позивач зазначає, що вона не оформила належним чином своє перебування в Україні з поважних причин, а саме через встановлення карантину.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено, що до іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання у зв`язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину. Оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у період дії карантину здійснюється за місцем звернення особи.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Як передбачено частиною 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 КУпАП, є триваючим, накладення адміністративного стягнення залежить від дати виявлення цього правопорушення.

Згідно з оскаржуваною постановою адміністративне правопорушення виявлено 22 квітня 2021 року, тобто в період дії карантину. Того ж дня на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, чим порушено вимоги пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки адміністративне правопорушення настало в період карантину, адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства не може бути застосована, тому з метою захисту порушеного права позивача слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн (а.с.1).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 при зверненні з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір»), що станом на день звернення позивача до суду складає 454 грн. Саме у цьому розмірі підлягають відшкодуванню витрати позивача на сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 .

Скасувати постанову заступника начальника Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Шевченко О.В. про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 001655 від 22 квітня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення - штраф у сумі 1700 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 Кодексу України відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_3 ,

-головний спеціаліст Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Малєжик Тетяна Анатоліївна, 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Повстання, 77а,

-Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, 49000 місто Дніпро, вулиця В.Липинського, 7, ЄДРПОУ 37806243.

Суддя У.М. Болдирєва