Рішення № 10364653, 13.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2010 р.Справа № 11/1097-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" м. Київ

до Меджибізької аптеки №15 смт. Меджибіж Хмельницької області Летичівського району

про стягнення 11835,41 грн.

Суддя

Представники сторін:

Позивача : Попчук В.М. представник за довіреністю від 15.01.2010 р. №12/09п (в судовому засіданні 12.07.2010р.)

Відповідача : не з`явився

за участю Нестеровської О. В. - завідуючої Меджибізької аптеки №15 за контрактом №10 від 26.06.2009 р. (в судовому засіданні 12.07.2010р.)

В судовому засіданні 12.07.2010р. по справі оголошувалася перерва на 13.07.2010р. для прийняття рішення по суті.

Суть спору: Позивач –ТОВ "ЮЛГ" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Меджибізької аптеки №15, 11835,41грн. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання умов договору поставки лікарських засобів (медикаментів) від 15.10.2007р. за №66ДЮ, з яких 8526,01 грн. - сума заборгованості за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, 309,40 грн. - плата за користування чужими грошовими коштами та 3000,00 грн. сума збитків понесених в результаті невиконання зобов'язань.

Ухвалою суду від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі №11/1097-10 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.06.2010 р., явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 12 липня 2010 р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів , в тому числі письмовий відзив на позов, не надав.

Натомість в засіданні приймала участь Нестеровська О. В. - завідуюча Меджибізької аптеки №15 за контрактом №10 від 26.06.2009 р., дія якого закінчилася 30.06.2010року. Нестерова О.В. повідомила суд, що борг в сумі 7000,01грн. за аптекою №15 дійсно існує.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду уповноваженого представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, оглянувши оригінали документів наданих позивачем в судовому засіданні, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

15 жовтня 2007 року між сторонами по справі укладено договір поставки лікарських засобів (медикаментів) за №66ДЮ, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити прийняти і оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення, іменовані надалі "товар", кількість, точний перелік товару, розгорнутий асортимент, ціни та сума кожної партії товару визначаються у товарно-транспортних накладних, що становлять невід’ємну частину цього договору.

На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку належного товару, а відповідач прийняв товар на загальну суму 7 137,41 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № Х-6333 від 25.09.2008 р., № Х-6343 від 25.09.2008 р., № Х-6431 від 30.09.2008 р., №Х-6528 від 02.10.2008 р., №Х-6650 від 07.10.2008 р., №Х-6884 від 14.10.2008 р., №Х-6901 від 14.10.2008 р., №Х-7007 від 16.10.2008 р., № Х-7146 від 21.10.2008 р.

За умовами п. 5.2. договору, оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (дата останньої поставки 21.10.2008 р.).

Свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, і станом на 30.03.2010р. за ним рахувалася заборгованість в сумі 7000,01грн., які відповідач, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 07.10.2009р., визнає повністю.

30 березня 2010 року відповідачу рекомендованим листом була надіслана вимога погасити борг в семиденний строк, з моменту її отримання, яка залишена без відповіді та задоволення.

Позивачем крім суми основного боргу у відповідності до ст.625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 1526грн. інфляційних втрат та 309,40 грн. –3% річних за користування чужими грошовими коштами.

На момент слухання справи в суді інформація та докази зменшення заборгованості відповідача відсутня.

Крім цього, позивач, керуючись ст.224 ГК України, яка передбачає обов'язок відповідача відшкодувати позивачу збитки, завдані невиконанням своїх господарських зобов'язань, позивач стверджує, що зазнав збитків у вигляді додаткових витрат, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України, в розмірі 3 000 грн., які полягають у витратах на сплату послуг спеціаліста з права. Свої вимоги позивач спростовує тим, що відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань по договору, чим порушив законні права та інтереси позивача, а так як в штаті працівників ТОВ фірма "ЮЛГ" відсутня посада юриста або іншого спеціаліста з права, позивач, з метою запобігти більшим збиткам, а також задля захисту своїх прав та законних інтересів, змушений був укласти договір про надання юридичних послуг зі спеціалістом з права для отримання необхідної юридичної допомоги, та понести додаткові витрати.

Дослідивши зібрані у справі докази щодо первісного позову та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

На виконання умов договору поставки лікарських засобів (медикаментів) за №66ДЮ, від 15.10.2007року позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 7137,41грн., підтвердженням чого є товарно-транспортними накладними: № Х-6333 від 25.09.2008 р., № Х-6343 від 25.09.2008 р., № Х-6431 від 30.09.2008 р., № Х-6528 від 02.10.2008 р., № Х-6650 від 07.10.2008 р., № Х-6884 від 14.10.2008 р., № Х-6901 від 14.10.2008 р., № Х-7007 від 16.10.2008 р., № Х-7146 від 21.10.2008 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

За умовами п. 5.2. договору, оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (дата останньої поставки 21.10.2008 р.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

На відміну від позивача, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару не виконав, і станом на 30.03.2010р. за ним рахувалася заборгованість в сумі 7000,01грн., які відповідач, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 07.10.2009р., визнає повністю.

30 березня 2010 року відповідачу рекомендованим листом була надіслана вимога погасити борг в семиденний строк, з моменту її отримання, яка залишена без відповіді та задоволення.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивачем за порушення зобов’язання відповідачем нараховано до стягнення 1526грн. інфляційних втрат та 309,40 грн. –3% річних за користування чужими грошовими коштами.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Що ж до вимог позивача про стягнення 3 000 грн. збитків, які полягають у витратах на сплату послуг спеціаліста з права, то слід зазначити, що відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Тобто виникнення збитків в сумі 3000грн. позивачем повинно бути пов’язано саме із невиконанням відповідачем зобов’язання по оплаті вартості поставлених лікарських засобів. Проте, позивач просить стягнути збитки, понесені ним внаслідок отримання необхідної юридичної допомоги при зверненні до суду за стягненням з відповідача боргу, інфляційних та річних. Тобто збитки позивача на юридичну допомогу не виникають прямо із невиконання відповідачем свого господарського зобов’язання.

Під збитками, які витікають із договірного зобов’язання чинне законодавство ( ст.22 ЦК України) розуміє: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Витрати, пов’язані з необхідністю звернення до суду по даній справі для позивача не мали обов’язкового характеру і він не мусить робити саме їх для відновлення свого порушеного права, а чинне законодавство не вимагає обов’язкового понесення потерпілою стороною таких витрат при зверненні до суду. В даному випадку відсутній прямий причинний зв’язок між виконанням господарського зобов’язання та необхідністю несення витрат на юридичну допомогу. Законодавством визначені обов’язкові до відшкодування лише витрати на адвокатську допомогу (ст. 44 ГПК України). Зазначена позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України в постанові від 29.05.2009 року по справі № 16/2051.

З огляду на викладене в задоволені вимог про стягнення збитків в сумі 3000грн. за надання правової допомоги належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ", м. Київ до Меджибізької аптеки №15, смт. Меджибіж Летичівського району Хмельницької області про стягнення 11835,41 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Меджибізької аптеки № 15, смт. Меджибіж Летичівського району Хмельницької області, вул.Жовтнева, 4 (код 21333295) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ", м. Київ, вул.Г.Сковороди, 2, код 21480062) –8835,41грн. заборгованості, (з яких 7000,01грн. –сума основного боргу, 1526,00грн. –втрати внаслідок інфляції та 309,40грн. –3% річних), витрати по оплаті державного мита в сумі 76,15грн. та 176,18грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3000грн. збитків відмовити.

                              Суддя