Рішення № 10364558, 01.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.Справа № 6/16-242 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" вул. Артилерійська, 3 м. Одеса, Одеська область 65039

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав

За участю від :

позивача Малишевський В.Я.

відповідача ОСОБА_3

Суть справи:

ТОВ ВКФ "Артекс" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 869 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Свої вимоги, підтримані в засіданні його представниками, позивач мотивував незаконною реалізацією відповідачем 84 рулонів контрафактної продукції (меблевої тканини).

У відзиві на позов та наданих усних і письмових поясненнях, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем факту порушення авторських прав і безпідставність заявлених вимог.

Розгляд справи, призначений вперше на 19.03.2010р., неодноразово відкладався та в засіданні оголошувались перерви, востаннє до 01.07.2010р..

В засіданні, представникам сторін розяснювались належні їм права і обовязки, передбачені ст. ст. 20,22,81-1 ГПК України.

Відповідно до ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжувався.

За відсутності відповідного клопотанням аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Ухвалою суду від 17.06.2010р., матеріали справи в частині порушення майнових прав інтелектуальної власності на території м. Львів надіслано за встановленою підсудністю до господарського суду Львівської області.

Розглянувши матеріали справи щодо обставин вчинення порушень у м. Тернополі, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

- відповідно до наданих позивачем письмових доказів, на підставі ліцензійного (авторського) договорів від 01.12.2004р. та від 11.12.2007р. ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" отримало право захищати на території України, надані йому авторські права, в тому числі на використання дизайнів (малюнків, які відтворюються на меблевих тканинах): Axel, Lassiter, Luvr, Lidia, Azurro, Matador.

Як вбачається з матеріалів, витребуваної господарським судом кримінальної справи №1178570 по обвинуваченню ОСОБА_1, за заявою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс", адресованою УМВС України в Тернопільській області 07.03.2008р. було порушено справу відносно згаданої особи за незаконне зберігання та збут меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR”.

Постановою від 20.05.2008р. також порушено кримінальну справу за фактом незаконного відтворення і розповсюдження названо меблевої тканини.

Цього ж дна обидві справи обєднано в одне провадження.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.05.2008р. у справі №9/49-1262 задоволено позов ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс", заявлений до підприємця ОСОБА_1 та заборонено останньому використовувати на території України шляхом продажу, пропонування до продажу, постачання, репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, імпорту меблевих тканин з використанням дизайну “LUVR”.

Даним судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено факт реалізації відповідачем дизайну “LUVR”, без оформленого на це права.

Постановою слідчого від 14.09.2009р. з кримінальної справи виділено справу, порушену по факту незаконного відтворення і розповсюдження меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR”. А постановою від 23.09.2009р. в цій частині відмовлено у притягненні до кримінальної відповідальності за п.2 ст.6 КПК України.

Щодо незаконного зберігання та збуту меблевої тканини, то слідство по названих епізодах було продовжено.

Зокрема, у справі проведено комісійну судову експертизу обєктів інтелектуальної власності.

Згідно з висновком експертизи від 29.05.2009р. №1712, розмір матеріальної шкоди (із врахуванням упущеної вигоди та безпідставного отриманого порушником доходу), завданої ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" внаслідок неправомірного розповсюдження ОСОБА_1 (з 31.01.2008р. по 04.03.2008р.) 10 рулонів меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR” становить 18 790,69 грн..

27.08.2009р. слідчим органам подано підписаний ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" та підприємцем ОСОБА_1 Акт приймання передачі контрафактних тканин від 25.06.2008р., згідно з яким СПД ОСОБА_1 передав товариству 8 рулонів меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR” в рахунок компенсації порушеного авторського права.

В заяві від 14.09.2009р. ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс", котре визнавалось по кримінальній справі цивільним позивачем, відмовилось від раніше поданого позову і матеріальних претензій до ОСОБА_1.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 29.10.2009р. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1ст.176 КК України, що полягав у незаконному (в порушення авторських прав) продажі через найманих продавців в приміщенні магазину по вул. Будного,1 в м. Тернополі меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR”, чим заподіяно ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" матеріальної шкоди у значному розмірі, на суму 18 790,69 грн..

Цією ж постановою суду, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 було закрито згідно з п.4 ст.6 КПК України, внаслідок акта амністії (з нереабілітуючих підстав).

Окрім вище перелічених доказів, що мають значення для вирішення господарського спору, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" представило суду лист СПД ОСОБА_1 №1 від 28.05.2008р..

У відповідності до його змісту в період з 01.01.2006р. по 01.04.2007р. СПД ОСОБА_1 закупив 84 рулони тканини подібної з ліцензійним взірцем “LUVR”.

25 рулонів в 2006р. було передано відповідачем для реалізації в м. Тернопіль, з яких 8 рулонів в подальшому вилучено. 59 рулонів реалізовано зі складу у м. Львів.

Вказаний лист не надавався ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" слідчим органам в процесі розслідування кримінальної справи №1178570 по обвинуваченню ОСОБА_1.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34,43 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, у відповідності до ст.ст. 15,31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року N 3792-XII (далі Закон N 3792-XII), до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключним правом автора (чи іншої особи, яка має авторське право) є право на надання дозволу чи заборону використання твору іншими особами, в т.ч. шляхом його розповсюдження (продажу) ст.15 Закону N 3792-XII.

Недотримання даного обмеження, відповідно до ст. 50 цього Закону, є порушенням авторського і суміжних прав.

За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції (ст.52 Закону N 3792-XII).

За правилами про виключну підсудність господарських справ, встановленими ст.16 ГПК України, справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Згідно з п."г" ч.1 ст.52 Закону N 3792-XII, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача (п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 5 " Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав").

Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав (п.42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 5, п.33 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. №04-5/1107).

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 52 Закону N 3792-XII, при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсацій, тоді як підпунктом "г" частини другої цієї статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Для визначення суми компенсації, передбаченої п."г" ч.1 ст.52 Закону N 3792-XII суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо (п.42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 5, п.33 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. №04-5/1107, п.3 Листа Вищого господарського суду України від 27.06.2008р. № 01-8/383/1).

Розмір компенсації не повинен точно відповідати розміру шкоди, що була завдана, проте має співвідноситися з нею певним чином, оскільки особливою функцією цивільно правової відповідальності є відшкодування майнових втрат, завданих правопорушенням (Лист Вищого господарського суду України від 22.01.2007р. №01-8/25).

У відповідності до встановлених ст.ст.33 - 35 ГПК України принципів належності і допустимості доказів та звільнення в окремих випадках від доказування, а також п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 5, доведеними належним чином рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.05.2008р. у справі №9/49-1262, постановою Тернопільського міськрайонного суду від 29.10.2009р. у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи є обставини порушення відповідачем авторських прав, які полягали в продажу (в період з 31.01.2008р. по 04.03.2008р.) через найманих продавців в приміщенні магазину по вул. Будного,1 в м. Тернополі меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR”, чим було заподіяно ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" матеріальної шкоди у розмірі 18 790,69 грн.(внаслідок розповсюдження 10 рулонів меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR”).

Дана сума шкоди визначена експертами із врахуванням упущеної вигоди та безпідставного отриманого порушником доходу.

На момент вчинення правопорушень - з 31.01.2008р. по 04.03.2008р., 18 790,69 грн. складало близько 36 ти мінімальних заробітних плат, виходячи з її розміру 515 грн. (за Законом від 28.12.2007р. №107 -VI).

Згідно з рекомендаціями, викладеними в п.42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 5, розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

З 01.07.2010р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено в сумі 888грн. (Закон від 27.04.2010р.).

Відтак, з урахуванням обставин справи, ст.ст.16,432 ЦК України, ст.52 Закону N 3792-XII, п.38 і інших положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 5, Рекомендацій Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. №04-5/1107, Листів Вищого господарського суду України від 22.01.2007р. №01-8/25 та від 27.06.2008р. № 01-8/383/1 стягненню з відповідача підлягають 31 968 грн. компенсації.

При цьому, відмова ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" від цивільного позову на стадії слідства не позбавляє товариство від правка на повторне звернення із ним на загальних підставах, в порядку господарського судочинства.

В задоволенні решти вимог щодо проведення компенсації (25 рулонів -10 рулонів) за продаж 15 рулонів (які за твердженнями позивача реалізовані на території м. Тернополя), слід відмовити. Оскільки, заявником не підтверджено достатніми доказами факт вчинення правопорушення в цій частині.

Так, Акт приймання передачі контрафактних тканин від 25.06.2008р., згідно з яким СПД ОСОБА_1 передав товариству 8 рулонів меблевої тканини з використанням дизайну “LUVR” в рахунок компенсації порушеного авторського права, вже враховувався слідчими органами при з'ясуванні обставин вчинення злочину і його кваліфікації та Акту надавалась відповідна оцінка (див. подання слідчих органів від 28.09.2009р.).

Щодо вищезгаданого листа СПД ОСОБА_1 №1 від 28.05.2008р., з приводу передачі відповідачем в 2006р. для реалізації в м. Тернопіль 25 рулонів тканини. То, відповідно до його змісту, згадана тканина була лише подібною до ліцензійної, із взірцем “LUVR”.

Тому, сам по собі лист відповідача, в подальшому заперечений ним в судовому засіданні, критично оцінюється судом як беззаперечний доказ вчинення СПД ОСОБА_1 порушення авторських прав на території м. Тернополя в більшому обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258, Оглядового листа Вищого господарського суду України від 27.06.2008р. №01-8/383/1, судові витрати не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 інд. № НОМЕР_1

-на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Артекс" вул. Артилерійська, 3 м. Одеса код 25040354 31 968 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав .

Видати наказ.

2.В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 12 липня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя