Рішення № 10364221, 06.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 11/57/10

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

(03150, м.Київ, вул.Горького, 127)

в особі Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у м.Миколаєві

(54017, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 25а, кор./рах 3900232673 в АТ «Укрексімбанк»в м.Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 19362154)

до відповідача: Приватного підприємства «Гротек»

(55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Енергобудівників, 3, кв.73, р/р2600900129317 у філії ВАТ «Укрексімбанк»у м.Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 31537312)

Третя особа без самостійних позовних вимог

на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Байздер»

(юридична адреса: 55312, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с.Садове, вул.Леніна, 47, код ЄДРПОУ 34358441

адреса ліквідкомісії: 55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Енергобудівельників, 3, кв.73)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Сощенко М.В., дов. №010-01/3296 від 19.05.2009р.

від відповідача: Луцива І.С., дов. №9 від 28.04.2010р.

від ІІІ особи:

СУТЬ СПОРУ: стягнення 1164611,07 грн.

Дочірнє підприємство «Байздер»вимог ухвал суду від 01.06.2010р. та від 23.06.2010р. не о письмових пояснень на позов не надало, заперечень проти позову не висловило. Представник ДП «Байздер»в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких не погоджується з нарахуванням позивачем пені за несвоєчасну сплату платежів за 12 та 7 місяців без врахування вимог ст..232 господарського кодексу України. Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності по стягненню пені, просить суд застосувати до даних позовних вимог приписи ст.258 Цивільного кодексу. З рештою позовних вимог відповідач не погоджується, мотивуючи це тим, що підставою для пред’явлення позову до ПП «Гротек»є договір поруки №62609Р2 від 27.03.2009р., який на думку відповідача не містить вказівки на строк припинення поруки, а тому, на підставі вимог ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, позивач мав пред’явити вимогу протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. Такої вимоги позивачем заявлено не було, тому на думку відповідача порука є припиненою.

Також, відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційний господарським судом скарги ПП «Гротек»на рішення господарського суду по справі №16/75/10, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Гротек»та ДП «Байздер»щодо визнання недійсним договору поруки від 27.03.2009р. №62609Р2 та визнання поруки припиненою.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки подання до Одеського апеляційного господарського суду скарги на рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору поруки, не може вважатись підставою для зупинення провадження у справі згідно з вимогами ч.1 ст.79 ГПК України. Окрім цього, прийняття Одеським апеляційним господарським судом у майбутньому постанови, та в разі скасування рішення господарського суду може бути підставою для перегляду рішення суду про стягнення заборгованості за цим договором за нововиявленими обставинами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності та вислухавши представників сторін, суд, –

в с т а н о в и в:

03 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»та дочірнім підприємством «Байздер»укладено генеральну угоду №62608N2 із загальним лімітом заборгованості 1000000,0 грн. з терміном користування до 02.07.2013р.

Відповідно до п.п.6.1.1, 6.2.1 генеральної угоди банк зобов’язався надати позичальнику кредит у безготівковій формі у порядку, визначеному у кредитних договорах, в межах наданого забезпечення, а останній зобов’язався погасити основний борг по кредиту та іншим платежам згідно з умовами кредитних договорів. Строки, передбачені кредитними договорами є обов’язковими для позичальника.

В рамках зазначеної генеральної угоди сторони уклали кредитний договір №62608К4 від 03.07.2008р. та кредитний договір №62609К4 від 27.03.2009р.

Відповідно до умов договору №62608К4 від 03.07.2008р. банк зобов’язався відкрити позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання з лімітом кредитної лінії 1000000,0 грн., терміном кінцевого погашення 31.05.2009р. під 18% річних для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов’язався погасити кредит у визначений договором строк згідно з графіком надання та погашення кредиту (п.п.3.1,3.2, 3.4.1 договору).

Умовами п.3.5.1 договору сторони встановили, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом, які нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів та підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні –до 15 числа).

Пунктами п.4.1.1 договору його учасники передбачили, що позичальник сплачує банку плату за управління кредитом, яка підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні –до 15 числа).

На виконання умов вказаного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 1000000,0 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Байздер».

Позичальник, в порушення умов кредитного договору зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту виконав частково, сплативши 350000,0 грн.

Згідно з розрахунком позивача залишок основної заборгованості за даним кредитним договором складає 650000,0 грн., 25418,04 грн. –несплачені проценти за користування кредитними коштами, 3336,0 грн. –прострочена плата за управління кредитом, що не оспорено відповідачем.

Відповідно до умов договору №62609К4 від 27.03.2009р. банк зобов’язався відкрити боржнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 800000,0 грн. з кінцевою датою погашення –26.11.2009р. для поповнення обігових коштів.

Пунктом 3.2.2 договору сторони погодили, що загальний ліміт з урахуванням попередньої заборгованості складає: з 27.03.2009р. - по 30.03.2009р. –1000000 грн.; з 31.03.2009р. по 29.04.2009р. –960000,0 грн.; з 30.04.2009р. по 30.05.2009р. –920000,0 грн.; з 31.05.2009р. – 800000,0 грн.

Умовами п.3.5.1 договору сторони встановили, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом, які нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів та підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні –до 15 числа).

Згідно з умовами п.4.1.1 договору, позичальник сплачує банку плату за управління кредитом, яка підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні –до 15 числа).

На виконання умов вказаного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 310000,0 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Байздер».

Позичальник, в порушення умов договору, зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту не виконав, отримані кошти не повернув, проценти за користування кредитними коштами починаючи з травня 2009р. сплачував несвоєчасно.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість за названим договором складає 310000,0 грн., 19090,83 грн. –несплачені проценти за користування кредитними, та 3200,0 грн. –прострочена плата за управління кредитом, що не оспорено відповідачем.

27 березня 2009 року за №62609Р2 між банком, дочірнім підприємством «Байздер», як позичальником та приватним підприємством «Гротек», як поручителем було укладено договір поруки, за умовами якої поручитель зобов’язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов’язання.

Умовами п.3.2 ст.3 договору поруки його учасники погодили, що у випадку невиконання позичальником основного зобов’язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов’язання у поручителя та/або позичальника як у солідарних боржників.

Відповідно до ст.4 договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають х основного зобов’язання у випадку, якщо позичальник на виконає грошове зобов’язання, передбачене кредитною угодою, протягом 20 днів, з моменту отримання поручителем письмового повідомлення про факт такого невиконання.

У зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за генеральною угодою та укладеними в рамках такої угоди кредитними договорами, банк направив поручителю листи №62-014/5678 від 03.01.2009р. та №62-014/5680 від 03.12.2009р. з вимогами погасити протягом 20-ти днів з дати отримання вимоги заборгованості за кредитними договорами у повному обсязі, які були отримані поручителем 03.12.2009р., що підтверджується відповідною відміткою на копіях листів (а.с.77,78).

Протягом строку, передбаченого умовами договору поруки, ні позичальник, ні поручитель існуючу заборгованість не погасили, вимоги банку залишили без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Умови статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до вимог ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо строку дії договору поруки, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Умовами п.7.4 ст. 7 договору поруки його учасники погодили, що дія договору поруки припиняється після повного виконання основного зобов’язання.

Окрім цього, згідно з умовами п.п.8.1 договорів №62608К4 та №62609К4, зазначені договори залишаються чинними до дати повного виконання сторонами зобов’язань за кредитними договорами.

Враховуючи, що станом на 09.04.2010р. заборгованість за кредитними договорами погашена не була, договір поруки є діючим.

За таких обставин, сторонами дотримано вимоги ст.559 Цивільного кодексу України, а заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення боргу відповідно до позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.7.2 кредитних договорів позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом по договору №62608К4 у загальному розмірі 127020,08 грн. та за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом по договору №62609К4 у загальному розмірі 26546,12 грн.

Суд вважає ці вимоги також обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо пропуску річного строку позовної давності щодо стягнення пені, оскільки згідно з умовами п.3.2 кредитного договору №62608К4 кінцевим терміном погашення кредиту визначено дату –31 травня 2009 року.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За таких обставин, право на нарахування пені виникло у банку з 1 червня 2009 року, а не з 1 квітня 2009 року. Позивач звернувся до господарського суду з заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і пені, 09 квітня 2009 року, тобто в межах річного строку позовної давності, який відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд також не погоджується з доводами відповідача щодо необхідності застосування до даних правовідносин приписи ст.232 Господарського кодексу України та здійснити перерахунок пені за шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано, оскільки нарахування пені здійснено позивачем згідно з умовами кредитних договорів.

Правовідносини щодо кредитних операцій та забезпечення виконання кредитних зобов'язань регулюються нормами Цивільного кодексу України та положеннями спеціальних нормативних актів –Законів України «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про внесення змін до Закону України «Про лізинг», «Про банки і банківську діяльність»та ін.

За таких обставин, у суду немає підстав для застосування до кредитних зобов’язань які не являються господарськими операціями, положення Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Гротек»55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Енергобудівників, 3, кв.73, (р/р2600900129317 у філії ВАТ «Укрексімбанк»у м.Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 31537312) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»03150, м.Київ, вул.Горького, 127 в особі Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у м.Миколаєві 54017, м.Миколаїв, вул.Декабристів, 25а, (кор./рах 3900232673 в АТ «Укрексімбанк»в м.Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 19362154) заборгованість за кредитним договором №62608К4 від 03.07.2008р. та кредитним договором №62609К4, укладеним в рамках генеральної угоди №62608N2 від 03.07.2008р. в сумі 1164611,07 грн., яка складається з 960000,0 грн. основного боргу за кредитними договорами, 44508,87 грн. процентів за користування кредитними коштами, 6536,0 грн. плати за управління кредитами, 153566,2 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та плати за управління кредитом, 11646,11 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя