Рішення № 103639937, 02.03.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1395/21

провадження № 2/136/309/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - позивач, Банк, АТ «Універсал Банк») через свого представника Івачковського В.В. звернулось до суду звернувся із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 07.09.2018 ОСОБА_1 виявила намір на отримання банківських послуг, у зв`язку з чим звернулась до банку та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07.09.2018, відповідно до якої погодилась, що вказана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач своїм підписом підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Крім того, відповідач зазначила в заяві, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй у банку.

Позивач вказує, що згідно із вказаною анкетою-заявою відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі до 100 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, з можливістю його корегування, зі сплатою відсотків у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних).

Позивач вказує у позові, що свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач своєчасно не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08.07.2021 становить 44 626,33 грн. та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 44 626,33 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн., та заборгованості за пенею та комісією в розмірі 0,00 грн., які у добровільному порядку відповідач не погашає, що послугувало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2021 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.

Судом встановлено, що відповідачем 23.09.2021 було отримано копію ухвали суду від 13.08.2021 із пропозицією надати відзив у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

20.10.2021 до суду надійшли письмові пояснення відповідача, які було відправлено засобами зв`язку до суду та позивачеві 19.10.2021.

За своїм змістом та формою в письмових поясненнях відповідач викладає письмово свої заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, відтак така заява по суті є відзивом на позовну заяву, який, як було встановлено подано із порушенням строків визначених судом більш як п`ятнадцять днів. До відзиву не було додано заяви учасника справи про поновлення пропущеного строку за наявності поважних причин.

За таких обставин, суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві, не бере їх до уваги при розгляді цієї справи і винесенні рішення.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.01.2022 зобов`язано Акціонерне товариство "Універсал Банк" до дати наступного судового засідання - 02.03.2022 надати суду оригінал Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг від 07.09.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 виявила намір на укладення договору щодо отримання кредиту.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи за наявності поважних причин, чи розгляду справи у її відсутність до суду не направила.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів, за відсутності сторін, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив із оригіналу Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг (а.с.132), що 07.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просила відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку відповідно до умов Договору наведених в анкеті - заяві.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує та зобов`язується виконувати. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем - 0394693E415BBD55E6B17EAC91EB8AEA606901065FB180C0F506D77936C04CA21/

До позову позивач додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток monobank, Додаток 8 Тарифів за карткою monobank, у тому числі Таблицю обчислення вартості кредиту для споживачів.

Відповідно до п. 11 вказаної анкети, відповідач просив усе листування стосовно Договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що станом на 08.07.2021 виникла заборгованість ОСОБА_1 перед банком щодо несвоєчасного і повного погашення кредиту в розмірі 44 626,33 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 44 626,33 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн., та заборгованості за пенею та комісією в розмірі 0,00 грн.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як видно з анкети-заяви від 07.09.2018 відповідачем згенерована ключова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення його дій згідно з договором про надання банківських послуг, отож договір є укладеним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ "Універсал банк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон N 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону N 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі N 342/180/17.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що банком було відкрито відповідачеві рахунок НОМЕР_1 , "Чорна картка", валюта гривня.

Як убачається із Виписки по рахунку (а.с.39 -44), яка в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом, що фіксує факти здійснення господарських операцій, для контролю та впорядкування оброблення даних, ОСОБА_1 користувалась грошовими коштами та сплачувала їх на погашення заборгованості.

Як вбачається з наданого АТ "Універсал Банк" розрахунку, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено позивачем у сумі 44 626, 33 грн., який складається із тіла кредиту, які позивач просить суд стягнути на його користь із відповідача.

Як слідує із розрахунку (а.с.10-12) сума погашення грошових коштів ОСОБА_1 за наданим їй позивачем кредитом становить 46 172,51 грн.

Доказів того, за якими напрямками зараховувались сплачені відповідачем кошти на погашення заборгованості за кредитним договором позивач не надав.

Судом встановлено, що станом на час укладення договору кредитний ліміт відповідача становив 5 000 грн. (а.с.120), який у подальшому неодноразово змінювався, в підтвердження чого додано позивачем скрін шоти пуш щодо ліміту (а.с.103-107), що свідчить, що позивачем в односторонньому порядку змінювався ліміт кредиту.

Вказані докази, суд приймає до розгляду, оскільки їх неподання позивачем із позовом було зумовлено поданням відповідачем письмових заперечень, що обґрунтовує неможливість їх подання у вказаний судом строк.

Суд враховує, що витяг з умов та тарифів за карткою "Monobank", на які посилається позивач у позові як на підставу зміни ліміту, не може бути належним доказом узгодження сторонами спору умов договору, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Такі висновки наведено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк - з часу виникнення спірних правовідносин (07.09.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05.08.29021), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості відповідача перед банком.

Інших доказів на підтвердження досягнення між сторонами у належній формі домовленості щодо істотних умов кредитування, у тому числі на виконання п.11 Анкети, відповідно до вимог частини першої, п`ятої статті 81 ЦПК України, позивачем не надано.

Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в розмірі 5 000 грн. в повному обсязі АТ "Універсал Банк" повернуті, а іншого позивачем не доведено, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 ЦПК України, а оскільки в задоволенні позову відмовлено, то суд відносить судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Світлана ШПОРТУН

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк - з часу виникнення спірних правовідносин (07.09.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05.08.29021), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості відповідача перед банком.

Інших доказів на підтвердження досягнення між сторонами у належній формі домовленості щодо істотних умов кредитування, у тому числі на виконання п.11 Анкети, відповідно до вимог частини першої, п`ятої статті 81 ЦПК України, позивачем не надано.

Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в розмірі 5 000 грн. в повному обсязі АТ "Універсал Банк" повернуті, а іншого позивачем не доведено, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 ЦПК України, а оскільки в задоволенні позову відмовлено, то суд відносить судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Світлана ШПОРТУН