Рішення № 10363755, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/9414.06.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВС СЕРВІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСБІ»

про стягнення заборгованості 172686,79 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Курдалевська О.В. за довіреністю № 185 від 28.05.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 14.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВС СЕРВІС»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСБІ»про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №10 від 16.01.2008 року в сумі 172686,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Хелсбі»зобов’язань щодо оплати вартості товару, отриманого від позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2010 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 31.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2010 року, розгляд справи відкладено на 14.06.2010 року.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлені на адресу ТОВ «ХЕЛСБІ» згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 26.05.2010 року наявний в матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, що надсилались за адресою товариства згідно витягу, була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув» «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2008 року між відповідачем та позивачем був укладений договір поставки № 10 про поставку електротехнічного обладнання (товар) в кількості та за ціною, обумовленою сторонами.

На виконання умов договору поставки № 10 від 16.01.2087 р. позивач здійснив відповідачу в період з 15.02.2008 року по 19.06.2009 року поставку товару за загальну суму 174 682,79 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 27.02.08 на суму 12 600,00 грн.; від 20.03.08 на суму 3793,50 грн.; від 04.04.08 на суму 3 040,01 грн.; від 08.04.08 на суму 3 790,01 грн.; від 07.05.08 на суму 3 064,00 грн.; від 13.05.08 на суму 1 988,15 грн.; від 27.05.08 на суму 3 952,01 грн.; від 02.06.08 на суму 2 431,99 грн.; від 10.06.08 на суму 1 294,01 грн.; від 13.06.08 на суму 2 927,99 грн.; від 20.06.08 на суму 2 459,88 грн.; від 20.06.08 на суму 582,12 грн.; від 24.06.08 на суму 6 561,19 грн; від 08.07.08 на суму 1 951,12 грн.; від 23.07.08 на суму 7 105,25 грн.; від 25.07.08 на суму 9 952,96 грн.; від 31.07.08 на суму 1 649,99 грн.; від 05.08.08 на суму 3 427,16 грн.; від 07.08.08 на суму 1 028,65 грн.; від 14.08.08 на суму 6 312,37 грн.; від 19.08.08 на суму 4 099,22 грн.; від 20.08.08 на суму 3 219,30 грн.; від 22.08.08 на суму 8 392,82 грн.; від 27.08.08 на суму 2 568,73 грн.; від 02.09.08 на суму 3 303,97 грн.; від 03.09.08 на суму 3 744,00 грн.; від 29.09.08 на суму 4 284,55 грн.; від 15.10.08 на суму 5 953,03 грн.; від 03.11.08 на суму 7 788,00 грн.; від 03.11.08 на суму 1 593,07 грн.; від 13.11.08 на суму 8 700,34 грн.; від 14.11.08 на суму 329,54 грн.; від 17.11.08 на суму 2 542,57 грн.; від 28.11.08 на суму 1 137,74 грн.; від 05.12.08 на суму 4 405,76 грн.; від 22.12.08 на суму 2 149,62 грн.; від 22.12.08 на суму 5 374,27 грн.; від 26.12.08 на суму 3 934,76 грн.; від 14.01.09 на суму 1 110,00 грн.; від 23.01.09 на суму 1 690,50 грн.; від 13.02.09 на суму 507,17 грн.; від 18.02.09 на суму 4 731,86 грн.; від 08.05.09 на суму 2 045,63 грн.; від 14.05.09 на суму 11 081,18 грн.; від 19.06.09 на суму 82,80 грн.

Зазначені видаткові накладні оформлено належним чином, підписані сторонами та скріплені печаткою позивача. Уповноважені особи відповідача, які приймали продукцію, діяли на підставі довіреностей виданих відповідачем. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей наявні в матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару, а саме 05.11.2008 відповідач сплатив 1996 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем, по договору поставки №10 від 16.01.2008 року склала 172686,79грн.

Також, судом враховується, що відповідач видав позивачу гарантійний лист №369 від 30.06.2009, відповідно до якого гарантував до 01 вересня 2009 року повністю розрахуватись за поставлений товар по договору поставки №10 від 16.01.2008 року, а саме сплатити 172686,79 грн. (сто сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 79 коп.)

Крім того, 30.06.2009 сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.08-30.06.09, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 172686,79грн.

Згідно матеріалів справи на час прийняття рішення відповідач заборгованість не погасив.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до п. 6.4. договору поставки № 10 від 16.01.2008 року, оплата товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом 100% передоплати відповідно до наданих рахунків-фактур шляхом перерахування покупцем (відповідачем) коштів на рахунок постачальника (позивача).

Однак, положеннями п. 6.5 Договору, передбачено, що у разі поставки постачальником товару покупцю без отримання 100 % передоплати, товар має бути оплачений покупцем на протязі 10 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування суми коштів визначених в видаткових накладних на рахунок постачальника, в цьому разі виставлення рахунку не є обов’язковим.

Відповідно до п.3.2 Договору, датою поставки товару вважається дата підписання постачальником і покупцем відповідної накладної.

Враховуючи зазначене та факт прийняття товару відповідачем (покупцем), що підтверджується підписанням видаткових накладних, відповідач був зобов’язаний оплатити прийнятий товар в повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 172686,79грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з’явився, доказів спростовуючих доводи позивача не надав, вимог ухвал суду не виконав по суті позову не заперечив.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1726,87 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСБІ»(02096, м.Київ, вул. Сімферопольська, 13а, оф. 201, р/р 26005301276407 в Харківському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322205 або з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, ідент. код 31287022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВС СЕРВІС»(02096, м. Київ, вул. Бажова, 13/9, ідент. код 24741758) 172686,79 грн. (сто сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 79 копійок) основного боргу, 1726,87 грн. (одну тисячу сімсот двадцять шість гривень 87 копійок) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 09.07.2010р.