Рішення № 103637046, 09.03.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2022 року м. Рівне№460/5324/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі відповідача) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області №Ф-56551-50-у від 22.04.2020 в нарахуванні боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 4800,76грн;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області, які полягають у неврахуванні даних, поданих ОСОБА_1 , звітності форми Д6 "Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів" (зареєстрована 31.08.2020), а саме таблиці 3 "Відомості про збільшення або зменшення сум зобов`язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки (звірки)", в якій ОСОБА_1 відображено корегування суми самостійно нарахованого єдиного соціального внеску за 2013 рік шляхом зменшення суми зобов`язань на 4800,76грн;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Рівненській області внести до картки особового рахунку ОСОБА_1 відомості про зменшення суми зобов`язань із самостійно нарахованого єдиного соціального внеску за 2013 рік на 4800,76грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що помилкове подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не є підставою для формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки), оскільки позивач звільнена від сплати такого внеску як пенсіонер за віком.

Ухвалою суду від 26.05.2021 позовна заява залишалася без руху. Позивачу було запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви документа про сплату судового збору в сумі 908,00грн.

Ухвалою суду від 17.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.10.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.10.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Оскаржувану вимогу для позивача було сформовано на підставі положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та даних інтегрованої картки платника податків, у зв`язку з поданням звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб.

Ухвалою суду від 12.10.2021 відкладено підготовче засідання на 11.11.2021.

Ухвалою суду від 11.11.201 відкладено підготовче засідання на 02.12.2021 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

22.11.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 02.12.2021 судом допущено процесуальне правонаступництво у справі шляхом заміни відповідача, Головного управління ДФС у Рівненській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Ухвалою суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 22.12.2021.

Ухвалою від 22.12.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.04.1999 була зареєстрована як фізична особа-підприємець (номер запису: 26080170000000752) з основним видом економічної діяльності за КВЕД "68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна". 21.01.2019 внесено запис про припинення підприємницької діяльності (номер запису: 26080060006000752; підстава: власне рішення). Вказані обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.71).

Згідно з пенсійним посвідченням від 24.12.2008 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком(а.с.5).

Судом встановлено, що 08.02.2014 позивачем подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013рік, в якому визначено суму єдиного внеску, що підлягала сплаті, в розмірі 4800,76грн.

Зазначені обставини визнаються учасниками справи, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню.

22.04.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано для ОСОБА_1 вимогу №Ф-565551-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 4794,17грн(а.с.43).

31.08.2020 позивачем подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, в якому відображено коригування суми самостійно нарахованого єдиного соціального внеску за 2013 рік на 4800,76грн (а.а.с.9-10).

Вважаючи вимогу контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст.25 Закону №2464-VI, рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно з п.3 розділу VІ "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до п.4 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Згідно з п.6 Розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ "Форми та строки подання Звіту" Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок№435), ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу.

Таким чином, за змістом наведених норм фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення із вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлений у ч.3 ст.10 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що позивач, будучи суб`єктом господарювання, фізичною особо-підприємцем, добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не брала. Помилкова подача позивачем звітності не свідчить про добровільну участь позивача у системі страхування.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком довічно(а.с.5).

Таким чином, позивач звільнена від обов`язкової сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як пенсіонер.

На момент формування вимоги від 22.04.2020 №Ф-56551-20 статус позивача, як фізичної особи-підприємця та пенсіонера не змінився. Відтак, правові підстави для прийняття зазначеної вимоги у відповідача були відсутні.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 №Ф-56551-20 є протиправною та підлягає до скасування.

Відповідно до п.1 розділу V "Виправлення помилок" Порядку №435, у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

31.08.2020 позивачем подано відповідачу звіт форми №Д6 про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати, в якому у таблиці 3 "Відомості про збільшення або зменшення сум зобов`язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки" відображено корегування суми самостійно нарахованого єдиного соціального внеску за 2013 рік шляхом зменшення зобов`язань на 4800,76грн.

Тобто, позивачем у 2020 році було реалізоване право на виправлення помилки у звіті, передбачене п.1 розділу V "Виправлення помилок" Порядку №435, однак поза межами встановленого строку на подання Звіту.

За таких обставин, відповідач правомірно не врахував звіт позивача форми №Д6 від 31.08.2020 з корегованою сумою самостійно нарахованого єдиного соціального внеску за 2013 рік.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Рівненській області щодо неврахування даних звітності позивача форми Д6 "Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів" (зареєстрована 31.08.2020) до задоволення не підлягає.

Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) до 21.04.2021 була визначена Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.05.2016 за №751/28881 (далі - Порядок №422).

У силу вимог Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.

У розділі VII Порядку №422 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Розділом VI Порядку №422 врегульовано порядок відображення в інтегрованій картці платника сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

З 05.04.2021 правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.03.2021 за №321/35943 (далі - Порядок №5).

За приписами Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

У підрозділі 4 розділу V Порядку №15 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що оскаржуючи індивідуальний акт, яким контролюючим органом здійснено нарахування податків і зборів, в тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платник податків і зборів має матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру його податкових вигод та зобов`язань.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2018 у справі №816/2042/16 (№К/9901/3492/17), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника відомості щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановленні під час розгляду даної справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 454,00грн, сплачений згідно з квитанцією від 15.09.2021 (зворотній бік а.с.19).

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Шпатусько Руслан Володимирович згідно з ордером від 11.11.2021 серії ВК №1033078, виданим Адвокатським об`єднанням " Шпатусько та партнери" (а.с.43а).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 11.11.2021 №40 (а.с.56), копію додаткової угоди №1 від 11.11.2021 до Договору про надання правової допомоги від 11.11.2021 №40 (а.с.57), акт прийому передачі наданих послуг з детальним описом виконаних робіт та понесених за них витрат (а.а.с.58-59), квитанцію №0.0.2383198044.1 від 17.12.2021 на суму 1500,00грн(а.с.60), заключну виписку за 17.12.2021 (а.с.61), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН №1534 від 28.12.2018 (а.с.44).

Загальна сума гонорару адвоката згідно з додатковою угодою №1 від 11.11.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.11.2021 №40 складає 1500,00грн.

17.12.2021 ОСОБА_1 здійснено оплату Адвокатському об`єднанню "Шпатусько та партнери" гонорару в сумі 1500,00грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2383198044.1 від 17.12.2021 (а.с.60).

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Шпатуськом Русланом Володимировичем, підтверджуються належними і допустимим доказами.

Як зазначено в абз.268 Рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" (заява №19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 11.111.2021 №40.

Отже, суд стягує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 №Ф-56551-50.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з інтегрованої автоматизованої системи "Податковий блок" заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 4794,17грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 454,00грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний номер відокремленого підрозділу юридичної особи 44070166).

Рішення складено 09 березня 2022 року.

Суддя О.М. Дудар

"background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Шпатусько Руслан Володимирович згідно з ордером від 11.11.2021 серії ВК №1033078, виданим Адвокатським об`єднанням " Шпатусько та партнери" (а.с.43а).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 11.11.2021 №40 (а.с.56), копію додаткової угоди №1 від 11.11.2021 до Договору про надання правової допомоги від 11.11.2021 №40 (а.с.57), акт прийому передачі наданих послуг з детальним описом виконаних робіт та понесених за них витрат (а.а.с.58-59), квитанцію №0.0.2383198044.1 від 17.12.2021 на суму 1500,00грн(а.с.60), заключну виписку за 17.12.2021 (а.с.61), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН №1534 від 28.12.2018 (а.с.44).

Загальна сума гонорару адвоката згідно з додатковою угодою №1 від 11.11.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.11.2021 №40 складає 1500,00грн.

17.12.2021 ОСОБА_1 здійснено оплату Адвокатському об`єднанню "Шпатусько та партнери" гонорару в сумі 1500,00грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2383198044.1 від 17.12.2021 (а.с.60).

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Шпатуськом Русланом Володимировичем, підтверджуються належними і допустимим доказами.

Як зазначено в абз.268 Рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" (заява №19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 11.111.2021 №40.

Отже, суд стягує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 №Ф-56551-50.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з інтегрованої автоматизованої системи "Податковий блок" заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 4794,17грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 454,00грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний номер відокремленого підрозділу юридичної особи 44070166).

Рішення складено 09 березня 2022 року.

Суддя О.М. Дудар